Справа 127/18723/26
Провадження 1-кс/127/7087/26
01 червня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , оглянувши матеріали скарги (клопотання) адвоката ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, -
01.06.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга (клопотання) адвоката ОСОБА_2 , подана в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_3 , про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025.
Скаргу (клопотання) мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 23.12.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
30.12.2025 першим заступником керівника Вінницької обласної прокуратури визначено підслідність у даному кримінальному провадженні за Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу.
Разом із тим 05.02.2026 керівником Вінницької обласної прокуратури прийнято постанову про доручення здійснення подальшого досудового розслідування слідчим Слідчого управління ГУНП у Вінницькій області.
На думку сторони захисту, передача розслідування органу Національної поліції, створює очевидний конфлікт інтересів, може вплинути на об'єктивність та неупередженість розслідування, а також порушує засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, зокрема принцип верховенства права, законності та забезпечення права на справедливий суд.
Разом з тим, сторона захисту зазначає, що допущене порушення правил підслідності безпосередньо впливає на право підозрюваного на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, сторона захисту вважає, що наявні підстави для здійснення судового контролю в порядку статті 206 КПК України та вжиття заходів, спрямованих на усунення порушення права підозрюваного на здійснення досудового розслідування належним органом, визначеним законом.
Враховуючи вище наведене, сторона захисту, просила слідчого суддю перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12025020030000513, встановити наявність або відсутність порушення прав підозрюваного на здійснення досудового розслідування належним органом, визначеним законом та зобов'язати уповноваженого прокурора усунути порушення прав підозрюваного, пов'язаних із здійсненням досудового розслідування неналежним органом досудового розслідування.
Оглянувши матеріали скарги, слідчий суддя, дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Згідно ч. 2 п. 3 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
У вказаній нормі кримінально - процесуального закону чітко передбачено право керівника обласної прокуратури своєю вмотивованою постановою доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у разі неефективного досудового розслідування. Право визнати досудове розслідування неефективним належить виключно прокурору, який уповноважений (має право) доручити проведення досудового розслідування іншому органу.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З наведеної норми слідує висновок, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпний та чітко зазначений у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
З огляду на вище наведене, оскарження рішення прокурора, що полягає у не дотриманні вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, не відносяться до рішень, дії чи бездіяльність прокурора які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні в порядку статті 303 КПК України. Не містить таких положень, щодо можливості оскарження процесуального рішення прокурора щодо визначення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування і ст. 36 КПК України.
Таким чином, з аналізу наведених вище положень процесуального закону, слідує висновок, що чинним Кримінально процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження слідчому судді дотримання прокурором вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що сторона захисту, як на підставу своїх вимог, посилається на ст. 206 КПК України та вважає, що наявні підстави для здійснення слідчим суддею судового контролю в порядку статті 206 КПК України та вжиття заходів, спрямованих на усунення порушення права підозрюваного на здійснення досудового розслідування належним органом, визначеним законом.
Статтею 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Наведена норма процесуального закону регламентує право кожного слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Тобто йдеться про процесуальний обов'язок слідчого судді реагувати на порушення відповідним органом державної влади чи службовою особою, прав кожної особи, яка тримається під вартою, у разі встановлення слідчим суддею порушень таким органом чи службовою особою прав утримуваної особи.
Процесуальний закон визначає необхідність реагування слідчого судді на порушення прав особи, причому таке реагування пов'язане з неможливістю самостійного обстоювання своїх прав, у зв'язку з триманням такої особи під вартою, тобто під час застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
Порушення прав особи може бути пов'язано з неналежним медичним забезпеченням в установі утримання, неналежними побутовими умовами утримання, незабезпеченням базових потреб людини, тощо. Причому, з системного аналізу наведеної норми процесуального закону слідує висновок, що таке порушення має бути нерозривно пов'язано з триманням такої особи під вартою.
Предмет внесеної на розгляд суду скарги, з перевірки дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, жодним чином не пов'язаний з забезпеченням дотриманням прав особи, які обмежуються у зв'язку з триманням підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, а тому стаття 206 КПК України не поширює свою дію на процесуальні правовідносини з розслідування кримінального провадження, як зазначає сторона захисту, неналежним органом досудового розслідування.
Враховуючи вище наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що стаття 206 КПК України не регулює питання дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025.
Положеннями частини четвертої статті 304 КПК України закріплено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на наведене, оскільки вимоги скарги (клопотання) про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, не відносяться до рішень, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, та в силу положень КПК такі рішення слідчого, дізнавача або прокурора не підлягають оскарженню, у відкритті провадження за скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 40, 94, 98, 110, 223, 224, 303-306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У відкритті провадження за скаргою (клопотанням) адвоката ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_3 , про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025 - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою (клопотанням) та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання заявником.
Суддя