Справа №127/17537/26
Провадження №1-кс/127/6708/26
25 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12026020040000132 від 11.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,-
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020040000132 від 11.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_5 вчинив умисний злочин за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини призваний за мобілізацією, на особливий період, та проходячи військову службу на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 02.03.2025 не пізніше 14:00 год. самовільно залишив місце служби, а саме місце бойового чергування на позиції, що розташована поблизу с. Новоукраїнка Волинського району Донецької області та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 27.03.2026 коли був затриманий працівниками відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в м. Вінниці.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в учинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 27.03.2026 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 27.03.2026 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 26.05.2026.
Прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 до Вінницького міського суду Вінницької області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було скеровано обвинувальний акт.
Враховуючи те, що термін дії запобіжного заходу застосовного щодо ОСОБА_5 закінчується, однак ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, виникла необхідність в продовженні застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому прокурор просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила суд змінити підзахисному запобіжний захід на більш м'який, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2026 (справа №127/10191/26) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 26.05.2026, із можливістю внесення застави в розмірі 133 120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн.
З матеріалів клопотання встановлено, що прокурором відносно ОСОБА_5 , до Вінницького міського суду Вінницької області, скеровано обвинувальний акт для розгляду по суті. На даний час підготовче судове засідання не призначено.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що ризики які існували на час застосування запобіжного заходу на сьогоднішній день не зменшились та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, зокрема санкцією ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в період воєнного стану, що свідчить про те, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився і продовжує існувати.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 розлучений, має дитину, яка проживає з колишньою дружиною, має постійне місце проживання, раніше не судимий, не працюючий.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, а також, що обставини на які посилались суди першої та апеляційної інстанції при застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти встановленим ризикам, тому доцільно клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, а визначений розмір застави залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 23.07.2026 року.
Розмір застави, визначеної ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2026 (справа № 127/10191/26) в сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) гривень залишити без змін.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя