Справа № 127/7651/26
Провадження № 2/127/2173/26
01 червня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про залучення співвідповідача, зміну предмету позову та виклик свідків, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобенерго», третя особа ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який просив суд визнати дії акціонерного товариства «Вінницяобленерго» щодо відключення від електропостачання кімнати АДРЕСА_1 незаконними. Зобов?язати акціонерне товариство «Вінницяобленерго» здійснити безоплатне підключення електропостачання до кімнати АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 . Зобов?язати акціонерне товариство «Вінницяобленерго» укласти договір про надання послуг з постачання електричної енергії з ОСОБА_1 та надати окремий від кімнати АДРЕСА_2 особовий рахунок.
Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13.05.2026 від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача ОСОБА_2 . При цьому позовних вимог до ОСОБА_2 позивач не висував.
15.05.2026 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якому позивач просить суд зобов?язати акціонерне товариство «Вінницяобленерго» здійснити безоплатне підключення електропостачання до кімнати АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 . Зобов'язати акціонерне товариство «Вінницяобленерго» укласти індивідуальний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСОБА_1 та надати окремий від кімнати АДРЕСА_2 особовий рахунок. Зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні електричною енергією. Викликати в якості свідків ОСОБА_3 , проживаючого в АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , проживаючу у АДРЕСА_4 .
Стосовно клопотання про залучення ОСОБА_2 до числа співвідповідачів то слід зазначити наступне.
Статтею 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а уразі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Враховуючи викладене, саме позивач визначає хто саме повинен бути відповідачем та, відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України, саме позивач має право заявляти клопотання про залучення співвідповідачів. Разом з тим, позивач не висуває жодних позовних вимог у клопотанні від 13.05.2026 до відповідача ОСОБА_2 . З огляду на це суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про залучення співвідповідача ОСОБА_2 . До того ж позивачем пропущено процесуальний строк на звернення із таким клопотанням.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмету позову, вивчивши матеріали поданої до суду заяви, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Згідно ч. 1, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, -встановлюються судом.
Згідно із ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Положеннями ч.1 ст.126, ч.2 ст.127 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як вбачається із поданої заяви позивач просить змінити предмет позову при цьому пропустивши процесуальний строк для вчинення таких дій зокрема з моменту відкриття провадження і до подачі вказаного клопотання пройшло майже два місяці, при цьому не ставить питання про поновлення строку для надання заяви про зміну предмету позову та не надаючи доказів поважності його пропуску.
З огляду на вказані обставини суд відмовляє у задоволенні заяви про зміну предмету позову.
Згідно змісту п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право брати участь в судовому засіданні, подавати докази.
Згідно стаття 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно стаття 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ЦПК України, у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Стосовно клопотання про виклик свідків, то судвказує наступне, як зазначалося попередньо судом, ухвалою суду від 31.03.2026 судом вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про перехід до розгляду справи із викликом сторонами не ініціювалося. До того ж згідно ч. 2 ст. 91 ЦПК України, у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Так позивачем не вказано, які саме обставини можуть підтвердити або спростувати свідки щодо предмету позову та в силу ст. 78 ЦПК України, суд вважає, що заяви про виклик свідків не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 51, 222, 259, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача, зміну предмету позову та виклик свідків відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: