Справа № 146/864/26
"01" червня 2026 р. селище Томашпіль
Слідчий суддя Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погодженим з прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування № 12026020200000069, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України про арешт майна
Слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в порядку ст. 170 КПК України звернувся до слідчого судді Томашпільського районного суду з клопотанням погодженим з прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна згідно якого просить накласти арешт на речі які належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме предмет зовні схожий на гранату типу «РГ-42» з маркуванням «338Т 68 53», банку з речовиною зовні схожою на бездимний порох та паперову коробку у середині якої знаходяться предмети зовні схожі на капсулі, вказані речі залишити на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Вінницькій області за адресою м. Вінниця вул. Мечнікова, 7.
Дане клопотання слідчий мотивував наступним.
26.05.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на вулиці Богдана Хмельницького в с. Антонівка Тульчинського району Вінницької області добровільно видала працівникам поліції предмет зовні схожий на гранату типу «РГ-42» із запалом приєднаним до неї з маркуванням «338Т 68 53» та повідомила, що вказана граната належить її співмешканцю ОСОБА_5 який зберігав її у власному будинку.
Вказаний факт 26.05.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026020200000069 за ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитана у якості свідка ОСОБА_6 повідомила, що 26.05.2026 у будинку свого співмешканця ОСОБА_5 у ванній кімнаті за пральною машинкою вона виявила предмет зовні схожий на гранату, злякалась за своє життя та добровільно видала його працівникам поліції. Крім того ОСОБА_6 повідомила, що їй відомо, що у ОСОБА_5 було три таких гранати та дві з них він може зберігати за місцем проживання однак де саме вона не знає.
З метою врятування майна, яке може бути пошкоджено в результаті детонації бойових гранат, які ОСОБА_5 може зберігати за місцем свого проживання та врятування життя людей які можуть також постраждати в результаті вказаної детонації зазначених грант на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, без попереднього отримання відповідної ухвали слідчого судді, проведено обшук домогосподарства по АДРЕСА_1 .
В ході вказаного обшуку у металевому сейфі, який у приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено металеву банку з речовиною зовні схожу на бездимний порох вагою біля 145 грам та паперову коробку із предметами зовні схожими на капсулі вагою 140 грам.
В подальшому вилучений предмети, зовні схожий на гранату типу «РГ-42», речовину зовні схожу на порох та капсулі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
Також в ході розслідування вказаного провадження встановлено, що вилучені речі належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначена граната необхідна судовим експертам для встановлення всіх фактів та обставин злочину, зокрема для проведення судово-вибухотехнічної експертизи.
Враховуючи те, що вказані речі є речовими доказами, оскільки містять на собі сліди злочину та є предметами злочину, а також те, що їх дослідження необхідне для всебічного і повного встановлення обставин кримінального провадження, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, на вказані речі необхідно накласти арешт, тому з даним клопотанням слідчий звернувся до суду.
Слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити за обставин, наведених у клопотанні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі, не заперечує в задоволенні клопотання про арешт майна.
Розглянувши підстави внесеного клопотання, заслухавши слідчого, розглянувши заяву володільця майна, суд приходить до наступного.
Ч.1 ст.131 КПК України передбачає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст.170-173 КПК України.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 цього Кодексу.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч.3 ст.170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч.4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом
Як встановлено з матеріалів справи до ЄРДР за № 12026020200000069 від 26 травня 2026 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Як видно з витягу з ЄРДР № 12026020200000069 від 26 травня 2026 року, 26 травня 2026 року о 11.37 год. надійшло повідомлення на лінію 102 від працівника карного розшуку капітана поліції ОСОБА_7 про те, що 26 травня 2026 року о 11.36 до нього звернулась місцева жителька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_1 , яка добровільно бажає видати бойову гранату, що належить її співмешканцю ОСОБА_5 , який являється військовослужбовцем в СЗЧ, а також остання повідомила, що в останнього є ще дві гранати, які він переховує, на даний час останній перебуває за місцем проживання.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що вилучені речі є речовими доказами, оскільки містять на собі сліди злочину та є предметами злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у вказаному кримінальному провадженні, а також те, що їх дослідження необхідне для всебічного і повного дослідження обставин кримінального провадження, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, на вказані речі необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 100, 113, 117, 131-132, 170- 171 КПК України слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погодженим з прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування № 12026020200000069, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зовні схожий на гранату типу «РГ-42» з маркуванням «338Т 68 53», банку з речовиною зовні схожою на бездимний порох та паперову коробку у середині, якої знаходяться предмети зовні схожі на капсулі.
Вилучені речі, а саме: предмет зовні схожий на гранату типу «РГ-42» з маркуванням «338Т 68 53», банку з речовиною зовні схожою на бездимний порох та паперову коробку у середині, якої знаходяться предмети зовні схожі на капсулі, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Вінницькій області, за адресою м. Вінниця вул. Мечнікова,7, залишити там.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала слідчого судді припиняє свою дію після ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 1 червня 2026 року о 14 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_1