Справа № 146/1462/25
"01" червня 2026 р. селище Томашпіль Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025020200000135 від 04 липня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вапнярки, Томашпільського району, Вінницької області, освіта середня, не працюючого, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій та депутатом не являється, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений час та день, але не пізніше 31.01.2024, виконуючи бойове завдання в Донецькій області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, шляхом знахідки придбав вогнепальну зброю, а саме автомат конструкції Калашникова «АК - 74» № НОМЕР_2 калібру 5,45 мм, який являється нарізною автоматичною вогнепальною зброєю, та розпочав зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.07.2025, ОСОБА_4 перевіз вищевказаний автомат до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив його зберігати без передбаченого законом дозволу до 24.07.2025 - часу його вилучення слідчим Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області під час обшуку.
За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого, а також оглядом характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
По суті пред'явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що був військовослужбовцем, знайшов зброю на Донбасі, де воював, не пізніше 31.01.2024, потім, не пізніше 04.07.2025, поклав зброю в торбу та перевіз додому за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому під час обшуку зброю було вилучено. Привіз зброю, щоб потім після війни переоформити її на себе.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, останній винен у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.
Мотиви призначення покарання.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.
З врахуванням роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Пом'якшуючими обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно висновку досудової доповіді про ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у тому числі окремих осіб).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується з позитивної сторони, старостинський округ щодо обвинуваченого компрометуючими матеріалами не володіє, а також беручи до уваги досудову доповідь про особу обвинуваченого, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Рішення щодо речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 100 КПК України, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Відповідно до ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року зброя та боєприпаси належать до об'єктів, що вилучені з цивільного обороту.
Відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно до частини першої статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до п. 20 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340, тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, може бути безоплатно передано Збройним Силам, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Управлінню державної охорони, Держспецзв'язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року за № 186-р вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
В той же час, підпунктом 17 п.9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним», затвердженою Постановою КМУ №1340 від 25.08.1998 року встановлено, що військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ.
У зв'язку із вищевказаним, автомат конструкції Калашникова «АК - 74» із серійним номером №3926665 калібру 5,45 мм слід конфіскувати у власність держави та передати Міністерству оборони України на потреби ЗСУ.
Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.
Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні № 12025020200000135 до висновків експерта вартість проведення досліджень становить 1782,80 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782,80 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі експертизи.
Речові докази, а саме автомат конструкції Калашникова «АК - 74» із серійним номером №3926665 калібру 5,45 мм, який перебуває у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - конфіскувати у власність держави та передати Міністерству оборони України на потреби ЗСУ.
В умовах дії воєнного стану відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницької апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1