вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3463/25
За позовом ОСОБА_1
до Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник-3"
про визнання недійсним та скасування рішення,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Бойченко С.І.
Представники учасників справи:
від позивача: Ніцу І.Г.;
від відповідача: Джигурда А.Г., Лосєв Ю.І.;
1. Стислий виклад позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник 3" (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення правління Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник 3", яке оформлене протоколом №7 від 02.11.2025, в частині виключення ОСОБА_1 з членів Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник 3".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вказаному рішенні не зазначено, чи розглядалось питання стосовно заяв позивача від 24.06.2025, 09.07.2025 та 25.08.2025 за якими вона намагалась виконати рішення загальних зборів від 11.05.2025, рішення правління обґрунтовано посиланням на судові рішення в справі 359/9143/23, але в цих рішеннях відсутнє будь-яке зазначення порушення позивачем статуту та правил внутрішнього розпорядку громадської організації.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що представником позивача не надано доказів поважності відсутності на засіданні правління, виключення позивача з його членів проведено у відповідності до вимог статуту, а тому є законним. Відповідь на лист позивача від 24.06.2025 відповідачем була надана, решти листів від позивача не отримував, зокрема, з причин того, що вказані листи були направленні на домашню адресу голови правління. Крім цього, факт порушення позивачем статуту відповідача встановлено судовими рішеннями в справі №359/9143/23, загальні збори товариства 09.07.2023 правомірно ухвалили рішення про відключення її будинку від електропостачання, позивач була вправі звернутися до відповідача для заміни та пломбування лічильника, що не є тотожним його перенесенню або узаконенню лічильника, встановленого з порушенням правил, тому вирішення питання позивача висвітлене в заявах від 24.06.2025, 09.07.2025 та 25.08.2025 про перенесення лічильника є передчасним.
3. Процесуальні дії в справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 здійснено розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 911/3463/25 та визначено до розгляду судді ОСОБА_4.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2025 (суддя ОСОБА_4.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24.11.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2025 постановлено внести виправлення до ухвали суду від 01.12.2025, зазначивши в резолютивній частині ухвали: "призначити підготовче засідання на "14" січня 2026 року о 10 год 00 хв.".
09.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.12.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2025 відкладено підготовче засідання на 11.02.2026.
22.12.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.02.2026 від позивача надійшли заява за вх.№2198 про вступ у справу ОСОБА_2 як представника позивача, у якій також просить визнати справу малозначною та надійшло аналогічне їй клопотання за вх.№2202.
09.02.2026 від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення (уточнення) з вх.№2205 у порядку ст.161 ГПК України.
09.02.2026 від позивача надійшло доповнення до відповіді на відзив за вх.№2206.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11.03.2026.
17.02.2026 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/3463/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.02.2026 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/3463/25 передано на розгляд судді Карпечкіну Т.П.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2026 (суддя Карпечкін Т.П.) заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/3463/25 задоволено, вжито заходи забезпечення позову у справі №911/3463/25, а саме: заборонено Громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням у справі №911/3463/25 відключати, обмежувати або припиняти електропостачання садового будинку, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонено Громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням у справі № 911/3463/25 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини (зокрема батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) у користуванні інфраструктурою загального користування, а саме: блокувати прохід та проїзд транспортних засобів дорогами СТ «Буревісник 3» до земельної ділянки та садового будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
24.02.2026 від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову в справі № 911/3463/25.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 (суддя Карпечкін Т.П.) зупинено розгляд клопотання Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 911/3463/25 до перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 23.02.2026 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів оскарження означеної справи до Господарського суду Київської області.
Водночас, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області №33-АР від 16.03.2026, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу №7-К від 02.03.2026 та з метою недопущення порушення процесуальних строків призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3463/25.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026, справу №911/3463/25 передано судді Господарського суду Київської області Антоновій В.М. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 прийнято справу №911/3463/25 до свого провадження, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
24.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
26.03.2026 від позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.
26.03.2026 від відповідача надійшло заперечення на клопотання про визнання справи малозначною.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 продовжено розгляд справи 911/3463/25, призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2026 та у порядку ст.74 ГПК України у позивача та відповідача витребувано докази.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі №911/3463/25 про вжиття заходів забезпечення позову скасовано та в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3463/25 відмовлено.
03.04.2026 від відповідача на виконання вимог ухвали надійшли документи.
03.04.2026 від позивача надійшло клопотання за вх.№5700 про долучення доказів недобросовісної поведінки відповідача.
06.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів недобросовісної поведінки відповідача та додаткові пояснення у справі.
06.04.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
06.04.2026 від ОСОБА_2 надійшла заява про участь у судовому засіданні 09.04.2026 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, в якості представника ОСОБА_1 , в якій також міститься клопотання про поновлення строку на її подання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2026 заяву ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції 09.04.2026 з використанням власних технічних засобів повернуто без розгляду, у зв'язку з тим, що підписант заяви - ОСОБА_2 , не надав суду доказів наявності в нього повноважень на представництво інтересів позивача в Господарському суді Київської області. Крім того, суд звернув увагу ОСОБА_1 , що остання не позбавлена можливості особисто звернутись із заявою про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.04.2026 від позивача надійшло клопотання за вх.№5992 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
09.04.2026 від позивача надійшла заява за вх.№6055 про залучення до справи його представника - адвоката Ніцу Ігоря Георгійовича.
09.04.2026 від ОСОБА_2 надійшло клопотання за вх.№1809 про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з тим, що представник позивача - адвокат Ніцу Ігор Георгійович не має можливості прийняти участь в судовому засіданні призначеному на 09.04.2026.
09.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
У підготовче засідання 09.04.2026 з'явились представники відповідача, позивач не з'явився. У засіданні суд, з урахуванням думки представників відповідача, залучив до участі у справі адвоката Ніцу Ігоря Георгійовича, як представника позивача. Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про визнання справи малозначною, які викладені у клопотаннях позивача від 09.02.2026 за вх.№2198 та за вх.№2202, у зв'язку з тим, що такі клопотання не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана справа є корпоративним спором та відповідно до ст.247 ГПК України підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому згідно із п.2 ч.5 ст.12 ГПК України не може бути віднесена до малозначної справи. Крім цього, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотань позивача про вступ у справу ОСОБА_2 , як представника позивача, які зазначені у клопотаннях позивача від 09.02.2026 за вх.№2198 та за вх.№2202, оскільки справа не є малозначною та зазначений представник не є адвокатом, відтак не може бути представником у даній справі. Також, керуючись ч.2 ст.170 ГПК України, суд протокольними ухвалами залишив без розгляду клопотання про подання додаткових пояснень (уточнень) від 09.02.2026 за вх.№2205, клопотання про відкладення розгляду справи, які підписані ОСОБА_2 , доказів повноважень якого матеріали справи не містять. Крім того, судом протокольними ухвалами прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи доповнення до відповіді на відзив позивача від 09.02.2026 за вх.№2206, задоволено та долучено до матеріалів справи клопотання позивача про долучення доказів від 03.04.2026 за вх.№5700. Протокольною ухвалою суд відмовив у поновленні пропущеного строку на подання доказів та подані позивачем докази від 08.04.2026 за вх.№5992 до розгляду не прийняв.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026.
14.04.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
14.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 14.04.2026 з'явились представники відповідача, позивач у засідання не з'явився. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2026 відкладено судове засідання на 21.04.2026.
16.04.2026 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення його до розгляду справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
16.04.2026 від позивача надійшли клопотання, в якому просить задовольнити клопотання ОСОБА_2 про залучення його до участі в справі в якості третьої особи і заява про участь у судовому засіданні та в усіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.
21.04.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 21.04.2026 з'явились представники відповідача, позивач у засідання не з'явився. Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 клопотання про залучення його до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Також суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 26.05.2026.
У судове засідання 26.05.2026 з'явилися представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2026 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2026 надав пояснення по суті заперечень та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 26.05.2026 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Як убачається із пп.1.1., 3.1., 3.2. статуту Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» (далі - ГО «СТ «Буревісник-3» / відповідач), затвердженого рішенням загальних зборів Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» від 25.09.2016, оформленого протоколом №2 (далі - статут), остання є добровільним об'єднанням громадян України, неприбутковою місцевою громадською організацією, тою якої є задоволення та захист законних прав та інтересів членів організації. Основними напрямами діяльності організації є організація колективного саду, використання його членами виділених земельних ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів, іншої сільськогосподарської продукції, створення умов для оздоровлення, відпочинку членів організації та їх родин.
Членом організації може бути кожний громадянин, що досяг 18-річного віку, виявив бажання брати участь у здійсненні мети та завдань організації (п.4.1. статуту).
Відповідно до п.4.4. статуту членство в організації припиняється, зокрема, в наступних випадках:
4.4.2. виключення члена організації із членів організації за рішенням правління організації в разі:
4.4.2.1. порушення членом організації статуту організації та вчинення дій, що завдають шкоду організації;
4.4.2.3. порушення правил внутрішнього розпорядку організації.
Пунктом 4.5. статуту встановлено, що виключення з членів організації здійснюється рішенням правління організації з попереднім повідомленням члена організації про дату, час засідання правління та порядок денний. Неявка члена організації на засідання правління без поважних причин не зупиняє обговорення та вирішення питання про його виключення (поважними причинами є хвороба, перебування у відрядженні, тощо). У разі поважності причин не прибуття члена на засідання правління, воно відкладається. Член організації має право надати (надіслати) правлінню власні письмові заперечення щодо його виключення із організації, які розглядаються на відповідному засіданні правління.
Згідно із п.4.8. статуту член організації, зокрема, зобов'язаний:
4.8.3. дотримуватись правил внутрішнього розпорядку організації, затверджених загальними зборами організації;
4.8.7. відшкодовувати у встановлено порядку збитки, завдані організації;
4.8.9. виконувати інші обов'язки, що виливають із статуту, правил внутрішнього розпорядку та рішення вищих органів організації.
У разі порушення членом організації вимог статут, рішень правління або загальних зборів організації, заборгованості зі сплати за використану електроенергію, членських та цільових внесків, він попереджається правлінням в письмовій формі про необхідність усунення порушень в 5-ти денний термін, якщо інше не буде визначено рішенням органів управління організації. У разі ігнорування попередження, правління має повноваження відключити електроустановки на ділянці порушника / боржника від електромережі та заборонити користування спільним майном та місцями загального користування організації. Одночасно із зазначеними заходами може бути розглянуте рішення про виключення порушника із членів організації. Повторне підключення порушника / боржника до електромережі здійснюється за їх рахунок після погашення заборгованості та оплати вартості відповідних робіт з підключення (п.4.9. статуту).
Згідно із пп.5.12.1., 5.12.18. статуту правління організації є постійно діючим керівним органом організації, підзвітним у своїй роботі загальним зборам (зборам уповноважених) та обирається на три роки. Прийнятті правлінням рішення оформлюються протоколом, які підписуються головою правління та іншим членами правління.
Відповідно до п.5. правил внутрішнього розпорядку громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3», затверджених рішенням загальних зборів ГО «СТ «Буревісник-3» від 2310.2011, оформленим протоколом №2, кожен член організації повинен дотримуватись правил технічної експлуатації електромережі. У випадку користування електроенергією треба мати на кожному будинку електролічильник електронний кл. точності 1%, опломбовано пломбою №33, безперешкодно допускати до перевірки показів електролічильника електрика організації, комісію із членів правління, голову правління. У випадку користування електроенергією без електролічильника або самовільного підключення до електромережі, самовільної заміни електролічильна, розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку, зрив пломб, не виконання технічних умов, не допуск до перевірки показів електролічильника електрика організації, комісію із членів правління, глосу правління, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в правилах п.8. садовий будинок за рішенням правління організації відключається від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» електриком або головою правління за повторне підключення до електромережі сплачується в бухгалтерію грошові кошти 1 500, 00 грн.
Згідно із п.17. вказаних правил за порушення цих правил та статуту організації, правління має повноваження відключити електроустановки на ділянці порушника від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» електриком або головою правління, втрачається право на сумісну власність. Одночасно може розглядатися питання про виключення з організації. При виключенні з членів організації, за рішенням правління, особа, виключена із членів організації, зобов'язана в місячний термін укласти тристоронній договір на право користування електричною енергією, та двосторонній договір на користування землями загального користування. Особа, виключена із членів організації, всі грошові внески повинна сплачувати в двічі більше від члена організації. Договори може бути укладено: 1) в разі відсутності боргів перед організацією; 2)технічний стан розрахункового засобу обліку, яким обладнана електроустановка особи, відповідає вимогам нормативно-технічних документів; 3) створені технічні можливості щодо забезпечення безперешкодного доступу відповідальному за електропостачання до власних електричних установок особи для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення садової ділянки від електропостачання.
Позивач є власником будинку, який розташований за земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:001:0637, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 185689997).
16.04.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила прийняти її в його члени, в зв'язку із даруванням будинку та содової ділянки, кадастровий номер 3220882600:04:001:0637, зазначила, що з правилами внутрішнього розпорядку ГО СТ «Буревісник-3» та статутом ознайомлена та зобов'язується виконувати, вступний внесок сплачено.
Рішенням загальних зборів членів відповідача від 09.07.2023, оформленого протоколом №1, за порушення ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , а саме: зрив пломб, самовільне зняття та встановлення лічильників, не допуск до перевірки лічильника голову правління, садову ділянку ОСОБА_1 (позивач) вирішено відключити від електромережі ГО СТ «Буревісник-3» (відповідач) відповідно до пп. 4.8.1., 4.8.9. п.4.8. статуту, п.5 правил внутрішнього розпорядку та порушення, які вказані в актах від 17.03.2023, 20.04.2023 та 25.06.2023.
Листом від 22.01.2024 позивач повідомила відповідача, що її батько ОСОБА_2 є її представником у всіх питаннях пов'язаних з ГО СТ «Буревісник-3», що підтверджується довіреністю від 30.09.2023.
У вересні 2023 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просила суд:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відключення від електропостачання садового будинку АДРЕСА_2 ;
- скасувати протокол №1 від 09.07.2023 зборів уповноважених членів ГО СТ «Буревісник-3» питання №11 (в частині) відключення від електропостачання садового будинку АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати голову ГО СТ «Буревісник 3» ОСОБА_5 за власний рахунок провести опломбування лічильника «НІК 2303 АР_Т» за адресою: СТ «Буревісник-3», АДРЕСА_3 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 в справі №359/9143/23, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.07.2025, яке набрало законної сили 22.07.2025, у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.
Вказаним рішення, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) порушила встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а також положеннями п.5. правил внутрішнього розпорядку ГО СТ «Буревісник-3» та пп.4.8.1. 4.8.9. п.4.8. та п.4.9. статуту ГО СТ «Буревісник-3» порядок заміни вузла обліку електроенергії, здійснивши 20.04.2023 самовільну заміну лічильника, без технічного погодження з правлінням, без акта введення в експлуатацію та з опломбуванням лише стороннім електриком, не забезпечила вільний доступ до лічильника та відмовилась допустити голову правління для перевірки його підключення. Тому враховуючи ці обставини загальні збори товариства 09.07.2023 правомірно ухвалили рішення про відключення її будинку від електропостачання. З наведених підстав суди дійшли висновку, що дії ГО СТ «Буревісник-3» (відповідач) були в межах його повноважень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 (позивач) є безпідставними.
Також у вказаних судових рішеннях зазначено, що позивач не позбавлена можливості у визначеному чинним законодавством та ГО СТ «Буревісник-3» порядку усунути встановлені порушення улаштування вузлів обліку електричної енергії, повторно звернувшись до ГО СТ «Буревісник-3» із відповідною заявою про заміну та опломбування лічильника, у тому числі, у разі фактичного відключення від електромережі ГО СТ «Буревісник-3», із заявою про повторне підключення належного їй садового будинку.
Рішенням загальних зборів членів відповідача від 11.05.2025, оформленого протоколом №1, ухвалено до 01.09.2025 винести електричні лічильники поблизу електричної опори до якої підключена земельна ділянка члена товариства, за межі садової ділянки для вільного доступу головою правління, або складу комісії. Відповідно до ПУЄ пункт 1.5.30. розділу І, глава 1.5. 09.07.2023 було прийняте рішення, оформлене протоколом №1, перед встановленням лічильника пишеться заява на правління, правління надає дозвіл на заміну, визначає місце встановлення лічильника. За невиконання рішення відключити садову ділянку від електромережі відповідача без попередження.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.06.2025 щодо дозволу перенесення лічильника який розташований на фасаді будинку в доступне для перевірки місце.
Відповідь відповідача на вказану заяву від 24.06.2025 не містить його електронного підпису, також доказів направлення її засобами поштового зв'язку на адресу позивача чи отримання позивачем матеріали справи не містять
Заява позивача від 09.07.2025 щодо дозволу на перенесення лічильника не містить її підпису, відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вказана заява підписана ОСОБА_2, крім того, з доказів її направлення не можливо встановити текст і зміст направлених документів та електронну адресу отримувача.
Також у матеріалах справи наявна заява позивача від 25.08.2025 щодо надання дозволу на виніс електролічильника, яка підписана електронним підписом.
В якості доказів направлення вказаної заяви відповідачу до матеріалів справи долучено: накладну №0113304394225 та опис вкладення до цінного листа, який не містить номера поштового відправлення, на ім'я ГО «СТ «Буревісник-3» ОСОБА_5, на адресу: АДРЕСА_4. З доказів її направлення на електронну пошту не можливо встановити текст і зміст направлених документів та електронну адресу отримувача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не одноразово зазначалась адреса для листування: АДРЕСА_4.
Рішенням правління відповідача від 19.10.2025, оформленого проколом №6, вирішено направити повідомлення позивачу про те, що 02.11.2025 буде розглядатися питання про її виключення із членів відповідача за грубе порушення пп.4.4.2.1., 4.4.2.2. та 4.4.2.3. статуту та правил внутрішнього розпорядку організації.
Повідомленням (запрошенням) від 21.10.2025 позивача повідомлено, що 02.11.2025 об 12:00 відбудуться збори правління Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» щодо виключення позивача з членів товариства.
Матеріали справи не містять письмових заперечень щодо виключення позивача з членів відповідача.
01.11.2025 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено повідомлення, що позивач знаходиться в іншій країні, а в її представника запланована консультація в лікаря, тому вони не в змозі бути присутніми на засіданні правління 02.11.2025.
Рішенням правління відповідача від 02.11.2025, оформленого протоколом №7, виключено позивача з його членів за порушення пунктів 4.8.1., 4.8.3., 4.8.7., 4.8.9., 4.9. статуту та правил внутрішнього розпорядку ГО СТ «Буревісник-3», що підтверджено судовими рішеннями в справі №359/9143/23.
Предметом спору є вимоги про визнання недійсним та скасувати рішення правління відповідача від 02.11.2025, яке оформлене протоколом №7, в частині виключення позивача з його членів.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з положеннями статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Статтею 1 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
Кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").
Статтею 4 Закону України "Про кооперацію" визначені основні принципи кооперації, за якими кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (стаття 6 Закону України "Про кооперацію").
Згідно зі статтями 10, 11 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Таке розуміння правової природи рішень органів управління юридичної особи, як актів ненормативного характеру, а не правочинів, викладене в правових позиціях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 20.03.2018 у справі N 916/375/17, від 28.03.2018 у справі N 910/22291/16, від 12.04.2018 у справі N 922/2688/17, від 21.03.2018 у справі N 927/699/17, від 01.09.2022 у справі N 922/2402/21, від 19.04.2023 року в справі N 916/4097/21 та інших, Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" N 4 від 25.02.2016 (пункт 2.12). Відступу від такої позиції щодо правової природи рішення загальних зборів учасників не встановлено.
Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач обґрунтовує порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів незаконним виключенням його з членів Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3», оскільки умов статут не порушувала.
Рішення правління кооперативу можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, якщо вони суперечать законодавству, порушують права члена кооперативу або прийняті з грубим процедурним порушенням.
Виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов'язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом чи установчими документами.
Судом встановлено, що згідно із пп. 4.8.3., 4.8.9. п.4.8. статуту член організації, зокрема, зобов'язаний: дотримуватись правил внутрішнього розпорядку організації, затверджених загальними зборами організації; виконувати інші обов'язки, що виливають із статуту, правил внутрішнього розпорядку та рішення вищих органів організації.
Відповідно до п.5. правил внутрішнього розпорядку громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3», затверджених рішенням загальних зборів ГО «СТ «Буревісник-3» від 23.10.2011, оформленим протоколом №2, кожен член організації повинен дотримуватись правил технічної експлуатації електромережі. У випадку користування електроенергією треба мати на кожному будинку електролічильник електронний кл. точності 1%, опломбовано пломбою №33, безперешкодно допускати до перевірки показів електролічильника електрика організації, комісію із членів правління, голову правління. У випадку користування електроенергією без електролічильника або самовільного підключення до електромережі, самовільної заміни електролічильна, розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку, зрив пломб, не виконання технічних умов, не допуск до перевірки показів електролічильника електрика організації, комісію із членів правління, глосу правління, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в правилах п.8. садовий будинок за рішенням правління організації відключається від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» електриком або головою правління.
Згідно із п.17. вказаних правил за порушення цих правил та статуту організації, правління має повноваження відключити електроустановки на ділянці порушника від електромережі ГО «СТ «Буревісник-3» електриком або головою правління, втрачається право на сумісну власність. Одночасно може розглядатися питання про виключення з організації. При виключенні з членів організації, за рішенням правління, особа, виключена із членів організації, зобов'язана в місячний термін укласти тристоронній договір на право користування електричною енергією, та двосторонній договір на користування землями загального користування. Особа, виключена із членів організації, всі грошові внески повинна сплачувати в двічі більше від члена організації.
У разі порушення членом організації вимог статут, рішень правління або загальних зборів організації, заборгованості зі сплати за використану електроенергію, членських та цільових внесків, він попереджається правлінням в письмовій формі про необхідність усунення порушень в 5-ти денний термін, якщо інше не буде визначено рішенням органів управління організації. У разі ігнорування попередження, правління має повноваження відключити електроустановки на ділянці порушника / боржника від електромережі та заборонити користування спільним майном та місцями загального користування організації. Одночасно із зазначеними заходами може бути розглянуте рішення про виключення порушника із членів організації. Повторне підключення порушника / боржника до електромережі здійснюється за їх рахунок після погашення заборгованості та оплати вартості відповідних робіт з підключення (п.4.9. статуту).
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи N 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи N 925/2301/14).
Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Пунктом 4.5. статуту встановлено, що виключення з членів організації здійснюється рішенням правління організації з попереднім повідомленням члена організації про дату, час засідання правління та порядок денний. Неявка члена організації на засідання правління без поважних причин не зупиняє обговорення та вирішення питання про його виключення (поважними причинами є хвороба, перебування у відрядженні, тощо). У разі поважності причин не прибуття члена на засідання правління, воно відкладається. Член організації має право надати (надіслати) правлінню власні письмові заперечення щодо його виключення із організації, які розглядаються на відповідному засіданні правління.
Рішенням правління відповідача від 19.10.2025, оформленого проколом №6, вирішено направити повідомлення позивачу про те, що 02.11.2025 буде розглядатися питання про її виключення із членів відповідача за грубе порушення пп.4.4.2.1., 4.4.2.2. та 4.4.2.3. статуту та правил внутрішнього розпорядку організації.
Повідомленням (запрошенням) від 21.10.2025 позивача повідомлено, що 02.11.2025 об 12:00 відбудуться збори правління Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник-3» щодо виключення позивача з членів товариства.
01.11.2025 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено повідомлення, що позивач знаходиться в іншій країні, а в її представника запланована консультація в лікаря, тому вони не в змозі бути присутніми на засіданні правління 02.11.2025.
Позивачем до направленого 01.11.2025 повідомлення не надано доказів запланованого прийому в лікаря її представника, як і не надано таких доказів суду в процесі розгляду справи.
Крім цього, перебування позивача в іншій країні не позбавляло її права звернутися до відповідача із проханням про участь у засіданні правління в онлайн режимі, як і не позбавляло її права подати письмові заперечення щодо її виключення з членів відповідача.
Так, судом встановлено, що матеріали справи не містять письмових заперечень щодо виключення позивача з членів відповідача.
У подальшому рішенням правління відповідача від 02.11.2025, оформленого протоколом №7, виключено позивача з його членів за порушення пунктів 4.8.1., 4.8.3., 4.8.7., 4.8.9., 4.9. статуту та правил внутрішнього розпорядку ГО СТ «Буревісник-3», що підтверджено судовими рішеннями в справі №359/9143/23.
Відповідно до норм ПРРЕЕ кооператив як колективний побутовий споживач фактично виконує функції електропостачальника щодо членів кооперативу, які мають у власності або користуванні будинки на відповідній території. Кооператив має права та обов'язки оператора системи розподілу щодо кінцевих споживачів електричної енергії. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №361/5632/21, від 31.05.2023 у справі №450/360/21.
Верховний Суд у постановах від 12.09.2022 у справі №361/5632/21, від 31.05.2023 у справі №450/360/21, 16.07.2025 в справі №911/847/24 вказав, що кооператив як колективний побутовий споживач утримує електричні мережі на території кооперативу, є оператором системи розподілу електроенергії до належних позивачці земельних ділянок та має право припиняти постачання електричної енергії своїм споживачам у випадках, передбачених нормативно-правовими актами.
Згідно із пп.1 п.7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Рішенням загальних зборів членів відповідача від 09.07.2023, оформленого протоколом №1, за порушення ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , а саме: зрив пломб, самовільне зняття та встановлення лічильників, не допуск до перевірки лічильника голову правління, садову ділянку ОСОБА_1 (позивач) вирішено відключити від електромережі ГО СТ «Буревісник-3» (відповідач) відповідно до пп.4.8.1., 4.8.9. п.4.8. статуту, п.5 правил внутрішнього розпорядку та порушення, які вказані в актах від 17.03.2023, 20.04.2023 та 25.06.2023.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 в справі №359/9143/23, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.07.2025, яке набрало законної сили 22.07.2025, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) порушила встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а також положеннями п.5. правил внутрішнього розпорядку ГО СТ «Буревісник-3» та пп.4.8.1. 4.8.9. п.4.8. та п.4.9. статуту ГО СТ «Буревісник-3» порядок заміни вузла обліку електроенергії, здійснивши 20.04.2023 самовільну заміну лічильника, без технічного погодження з правлінням, без акта введення в експлуатацію та з опломбуванням лише стороннім електриком, не забезпечила вільний доступ до лічильника та відмовилась допустити голову правління для перевірки його підключення. Тому враховуючи ці обставини загальні збори товариства 09.07.2023 правомірно ухвалили рішення про відключення її будинку від електропостачання. З наведених підстав суди дійшли висновку, що дії ГО СТ «Буревісник-3» (відповідач) були в межах його повноважень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 (позивач) є безпідставними.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Як встановлено рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 в справі №359/9143/23, яке набрало законної сили 22.07.2025, загальні збори товариства 09.07.2023 правомірно ухвалили рішення про відключення будинку позивача від електропостачання.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для повторного доказування обставин щодо порушення позивачем п.5. правил внутрішнього розпорядку відповідача та пп.4.8.1. 4.8.9. п.4.8. та п.4.9. статуту, адже їх існування підтверджують остаточні судові рішення, які не можуть бути поставлені під сумнів, оскільки переоцінка даних фактів буде свідчити про поставлення під сумнів рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 в справі №359/9143/23, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.07.2025, яке набрало законної сили 22.07.2025, що є недопустимим.
Отже, вказаними рішеннями встановлено порушення позивачем п.5. правил внутрішнього розпорядку відповідача та пп.4.8.1. 4.8.9. п.4.8. та п.4.9. статуту.
Відповідно до п.4.4. статуту членство в організації припиняється, зокрема, в наступних випадках:
4.4.2. виключення члена організації із членів організації за рішенням правління організації в разі:
4.4.2.1. порушення членом організації статуту організації та вчинення дій, що завдають шкоду організації;
4.4.2.3. порушення правил внутрішнього розпорядку організації.
У процесі розгляду справи, суд не встановив факту порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача, а навпаки матеріалами справи підтверджено належне повідомлення учасника про збори правління та порядок денний, її участь на зборах правління, та правомочність правління щодо прийнятого рішення.
Також суд зазначає, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
У вказаних вище судових рішеннях зазначено, що позивач не позбавлена можливості усунути встановлені порушення улаштування вузлів обліку електричної енергії, повторно звернувшись до відповідача із відповідною заявою про заміну та опломбування лічильника, у тому числі, у разі фактичного відключення від електромережі - із заявою про повторне підключення належного їй садового будинку.
Доказів звернення позивача з 22.07.2025 (набрання рішенням у справі №359/9143/23 законної сили) до 02.11.2025 (прийняття спільного рішення правління) із заявою про заміну та опломбування лічильника, матеріали справи не містять.
Натомість позивач зверталася до відповідача із заявою від 24.06.2025 щодо дозволу перенесення лічильника в доступне для перевірки місце, що не є тотожним його заміні, а фактично матиме наслідок узаконення лічильника, встановленого з порушеннями.
Крім цього, суд не приймає до уваги відповідь відповідача на заяву від 24.06.2025 та заяву позивача від 09.07.2025, оскільки вказані документи не містять електронних підписів, а тому є не підписаними в розумінні Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», більше того, заява позивача від 09.07.2025 відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підписана іншою особою - ОСОБА_2., також з доказів їх направлення не можливо встановити текст і зміст направлених документів та електронну адресу отримувача направлених позивачем документів.
Суд не приймає до уваги заяву позивача від 25.08.2025 щодо надання дозволу на виніс електролічильника, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення її на адресу відповідача, а саме: опис вкладення із зазначенням номера поштового відправлення та чек поштового відділення, а з доказів її направлення на електронну пошту не можливо встановити текст і зміст направлених документів та електронну адресу отримувача.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник-3" про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 02.06.2026.
Суддя В.М. Антонова