вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"02" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1570/26
Суддя Господарського суду Київської області Христенко О.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбудпром", Грузія, м. Кабулеті
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМВ "Арбудпром", с. Гостомель, Київська область
про стягнення 1 142 978,00 грн.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арбудпром" (країна Грузія, місто Кабулеті) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМВ "Арбудпром" про стягнення 1 142 978,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Статті 162 та 164 ГПК України визначають вимоги щодо оформлення позовної заяви та переліку документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 366 ГПК України обумовлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
До позовної заяви позивач, як доказ реєстрації позивача за законодавством Грузії надав Витяг з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб на грузинській мові з перекладом на українську мову.
Згідно з ч. 8 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
За приписами ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 10 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (ч. 1, 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Статтею 79 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктами 2.1., 3.1.-3.5. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
До матеріалів позовної заяви позивачем не додано нотаріально засвідченого перекладу Витягу з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб.
Відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документів, складених іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів, дії, які вчинені на підставі вказаних документів, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі Invoice № 003 від 11.07.2025, № 007 від 03.09.2025, № 004 від 15.07.2025, № 001 від 20.05.2025, № 005 від 16.07.2025, в яких зазначена класифікація, назва, кількість, умови поставки та ціна.
В свою чергу позивачем здійснено оплату, що підтверджується платіжними квитанціями банку Грзії на суму 9 300,00 доларів США, 1 390,00 доларів США, 9 480,00 доларів США, 7 680,00 доларів США, 5 001,00 доларів США.
Позивач зазначає, що відповідач частково виконав своє зобов'язання та поставив товар на суму 7 015,15 доларів США, що підтверджується митною дикларацією № С7906319-IUL-25.
Натомість суд відзначає, що позивачем, в порушення ст. 162 ГПК України до позовної заяви не додано доказів, на які позива посилається в обгрунтування виникнення миж ним та відповідачем правовідносин з поставки, зокрема, ні Invoice, ні доказів оплати, ні доказів поставки.
Враховуючи вищевикладене суд залишає позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Арбудпром" без руху та встановлює строк для усунення недоліків.
Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбудпром" залишити без руху.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Арбудпром", у строк до п'яти днів, з дня вручення ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- подання до суду нотаріально засвідченого перекладу (українською мовою) Витягу з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб;
- надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвала підписана 02.06.2026, набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя О.О. Христенко