ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 909/133/26
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про ухвалення додаткового рішення у справі №909/133/26
за позовом Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, ЄДРПОУ 40282391)
про стягнення 68 062, 43 грн,
без виклику представників сторін,
До Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Фізична особа-підприємець Богославець Михайло Романович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про стягнення 68 062,43 грн, з яких 24 400 грн - заборгованість за виконані роботи за договором № 0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 грн - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 справу за позовом Фізичної особи - підприємця Богославця Михайла Романовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про стягнення 68 062,43 грн, з яких 24 400 грн заборгованість за виконані роботи за договором № 0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня, передано на розгляд Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030).
17.02.2026 до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв'язку надійшли матеріали справи 909/133/26.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026, справу передано сектору судді Блажівської О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 909/133/26 малозначною. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
03.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
17.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшов відзив на позовну заяву.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича відмовлено повністю.
15.05.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
25.05.2026 через систему «Електронний Суд» від Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
15.05.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, в якій останній просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» (Код ЄДРПОУ 40282391) 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Дану заяву представник позивача обґрунтовує наступним. 04.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» звернулося до Адвокатського об'єднання «КЕЙ ПАРТНЕРС» (далі також - «Об'єднання»), з метою отримання професійної правничої допомоги. Внаслідок вказаного, між ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», як Клієнтом, та Об'єднанням було укладено Додаток №3 від 02.03.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 2025/08-15 від 04.08.2025 року (далі також - «Додаток» та «Договір»). Відповідно до змісту Договору та Додатку, Позивач уповноважив Об'єднання: здійснити представництво його інтересів у суді першої інстанції у справі №909/133/26 за позовом ФОП Богославець М. Р. до Позивача про стягнення коштів, з усіма повноваженнями, якими володіє Клієнт як сторона, згідо з вимогами ГПК України, у тому числі, але не виключно, готувати необхідні документи з правом їм підпису. Вартість зазначених послуг була визначена Сторонами у фіксованому розмірі, який становить 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп). За час судового розгляду справи №909/133/26 представниками Об'єднання, на виконання вищевказаних Договору та Додатку, було надано Відповідачу наступний перелік послуг: ознайомлення з матеріалами позовної заяви ФОП Богославець М. Р. та матеріалами справи №909/133/26; підготовка та подання до Господарського суду м. Києва відзив на позовну заяву у справі №909/133/26. Детальний перелік наданих послуг викладений в Акті приймання-передачі наданих послуг №3-С від 13.05.2026. Таким чином, оскільки Судом було відмовлено у задоволенні позову, то сторона Відповідача наполягає на тому, щоб витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» у зв'язку із розглядом справи, повинні бути покладені на Позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, Відповідач подаючи до суду Відзив на позовну заяву вказав, що останнім планується понести витрати, пов'язані з розглядом справи, у вигляді оплати послуг професійної правничої (правової) допомоги у орієнтовному розмірі 20 000,00 гривень.
У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву 15.05.2026 було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС».
Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.
У своїй заяві про розподіл судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» просить суд стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 гривень Позивачем подано суду копію Договору про надання правничої допомоги 2025-08-15 від 04.08.2025; копію Додатку 3 до Договору про надання правничої допомоги 2025-08-15 від 02.03.2026; копію Акту приймання-передачі наданих послуг №3-С від 13.05.2026 року; копію Рахунку на оплату 05-1 від 13.05.2026 та копію Платіжної інструкції 9397 від 14.05.2026.
З наданих заявником документів вбачається, що 04.08.2025 між ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», як Клієнтом, та Адвокатським об'єднанням «КЕЙ ПАРТНЕРС» , Об'єднанням було укладено Договір про надання правової допомоги № 2025/08-15 від 04.08.2025 року (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, Об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову допомогу в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності Клієнта, зокрема, з питань здійснення захисту, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до п. 1.2. Договору послуги налаються Клієнту шляхом надання юридичних консультацій, роз'яснень законодавства, вивчення документів, особистої участі та представництва інтересів Клієнта перед органами, усіма установами, підприємствами та організаціями України незалежно від форм власності та підпорядкування, в органах прокуратури, у будь-яких інших правоохоронних органах України, в судових органах будь-якої ланки (в тому числі в апеляційній, касаційній інстанціях), у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях (в т. ч. в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчих їм органах; в банківських (фінансових) установах; в органах юстиції, в т. ч. управліннях юстиції будь- якого рівня, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах нотаріату; на пошті; в органах місцевої влади та місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах; у фондах, інспекціях, адміністраціях, комісіях та комітетах) з усіма правами,, які надані законом заявнику, позивачу, відповідачу, стягувану, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі, в тому числі з правом підпису та подання будь-яких документів, в т,- ч. але не виключно позовної заяви, клопотань, заяв тощо, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, одержання рішення, ухвали, постанови, виконавчого листа або наказу^ суду, інших документів, пред'явлення виконавчого листа або наказу суду до виконання, оскарження рішень,- ухвал, постанов суду, дій державного чи приватного виконавця в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Згідно п. 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Об'єднання впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Розмір гонорару Об'єднання визначається за домовленістю Сторін', про .що складається Акт наданих послуг або укладається відповідний Додаток. Акт наданих послуг розробляється Об'єднанням щомісячно. В Акті наданих послуг наводиться детальний; опис послуг, наданих згідно з Договором, а також вказуються реквізити, згідно з якими проводиться оплата (п. 4.2).
У випадку, якщо розмір гонорару визначається Актом наданих послуг, строк оплати за таким актом складає 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту його складення. Якщо розмір гонорару визначається на підставі додатку до цього Договору, порядок його сплати та .інші умови визначаються у такому додатку (п. 4.3).
02.03.2026 між Сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 2025/08-15 від 04.08.2025 року, згідно якої:
1. Клієнт уповноважує Об'єднання здійснити представництво його інтересів у суді першої інстанції у справі №909/133/26 за позовом ФОП Богославець М. Р. до Клієнта про стягнення коштів, з усіма повноваженнями, якими володіє Клієнт як сторона згідно з вимогами ГПК України, у тому числі, але не виключно, готувати необхідні документи з правом їх підпису.
2. Вартість послуг, передбачених цим Додатком, складає 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вартість послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих послуг, кількості складених документів чи часу, витраченого на їх складення.
3. Послуги повинні бузи оплачені не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції. Допускається оплата вартості послуг частинами.
13.05.2026 між Сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №3-С, відповідно до якого на підставі Договору від 04.08.2025 року та Додатку №3 від 02.03.2026 року до Договору, Об'єднанням було надано Клієнту наступний перелік послуг:
- Ознайомлення з матеріалами позовної заяви ФОП Богославець М. Р. та матеріалами справи №909/133/26 - 2 год.;
- Підготовлено та подано до Господарського суду м. Києва відзив на позовну заяву справі №909/133/26 - 6 год.
Згідно даного Акту приймання-передачі наданих послуг №3-С 2 сторони погодили, що відповідно до положень Договору та п. 2 Додатку №3 до Договору, вартість послуг, зазначених в п. 1 цього Акту, становить 20000.00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вартість послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих послуг, кількості складених документів чи часу, витраченого на їх складення. Також вартість послуг, зазначена у п. 2 цього Акту, підлягає оплаті Клієнтом на рахунок Об'єднання впродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Акту.
13.05.2026 Об'єднанням виставлено ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» рахунок № №205-1 на суму - 20 000, 00 грн.
Згідно платіжної інструкції від 14.05.2026 № 9397 ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» оплачено рахунок №205-1 від 13.05.2026.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання".
Зазначене вище свідчить, що надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення є одними з видів адвокатської діяльності.
Згідно частини 1-2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Як зазначено вище, Позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано суду копію Договору про надання правової допомоги № 2025/08-15 від 04.08.2025 року.
Отже, договір про надання правничої допомоги у відповідності до приписів ч. 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є належним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України)
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, згідно наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2026 №3-С, відповідно до якого на підставі Договору від 04.08.2025 року та Додатку №3 від 02.03.2026 року до Договору, Об'єднанням було надано Клієнту наступний перелік послуг:
- Ознайомлення з матеріалами позовної заяви ФОП Богославець М. Р. та матеріалами справи №909/133/26 - 2 год.;
- Підготовлено та подано до Господарського суду м. Києва відзив на позовну заяву справі №909/133/26 - 6 год.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, Відповідач визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. Даний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. позивачем було зазначено і в Відзиві на позовну заяву.
Позивач подаючи до суду заперечення на заяву про на заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу не погоджується з даною сумою, вважає її необґрунтованою, неспівмірною та такою, що не підлягає стягненню у повному обсязі. Позивач також зазначає, що сам по собі укладання Договору про надання правової допомоги та підписання акту приймання-передачі послуг не є безумовною підставою для стягнення всієї заявленої суми з іншої сторони спору. Підсумовуючи Позивач просив відмовити у задоволенні заяви Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" адвокатом Думич Оксаною Іванівною було надано ордер на надання правничої допомоги від 03.03.2026 серії АТ № 1130970, що відповідає вимогам наведеної вище норми процесуального законодавства та свідчить про належне підтвердження адвокатом Думич О.І. своїх повноважень.
Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на викладене, вивчивши надані документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру та характер спірних правовідносин (предмет спору), суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 15 000,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі №909/133/26 та стягнення з Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, ЄДРПОУ 40282391) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі № 909/133/26 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, ЄДРПОУ 40282391) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі № 909/133/26 - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення виготовлено на підписано 02.06.2026, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА