ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/4408/26
Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" про вжиття заходів забезпечення позову, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп"
до 1) Фонду державного майна України
2) Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
про визнання незаконним та скасування наказу в частині, визнання недійсним пункту договору, визнання укладеним договору в частині у новій редакції
Представники сторін: не викликались
16.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" надійшла позовна заява з вимогами до Фонду державного майна України та Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" про:
- визнання незаконним та скасування пункту 3 наказу Фонду державного майна України "Про включення до Переліку першого типу та затвердження додаткової угоди оренди державного майна" № 1090 від 22.07.2025 в частині затвердження додаткової умови оренди державного майна, а саме: договір оренди державного майна припиняється у разі переходу права власності на об'єкт оренди (єдиний майновий комплекс, до складу якого входить об'єкт оренди) до переможця аукціону, проведеного відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна»;
- визнання недійсним пункт 14 розділу І "Змінювані умови договору" договору № 144 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.08.2025, укладеного між Фондом державного майна України, Державним підприємством "Бджільнянський спиртовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп", щодо оренди державного нерухомого майна та майна, призначеного для його обслуговування і пов'язаного з ним спільним призначенням, розташованого за адресами: вул. Заводська, буд.53, с. Бджільна, Гайсинський район, Вінницька область та вул. Залізнична, буд.13-А, ст. Кублич, Гайсинський район, Вінницька область, у частині встановлення додаткової умови, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 22.07.2025 № 1090, щодо дострокового припинення договору оренди у разі переходу права власності на об'єкт оренди, без визнання недійсним договору № 144 у цілому;
- визнання укладеним договір оренди державного майна № 144 від 29.08.2025 в частині визначення строку його дії у новій редакції, а саме: "Строк дії цього договору становить п'ять років: з 29 серпня 2025 року по 28 серпня 2030 року включно".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що пункт 3 Наказу від 21.05.2025 № 1090 Фонду державного майна України "Про включення до Переліку першого типу та затвердження додаткової умови оренди державного майна" порушує права та інтереси Позивача, але й прийнятий з порушенням чинного законодавства, а саме: частини 1 статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна", частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України, частині 4 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та частину 8 статті 20, частину 1 статті 23 та частину 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026, на підставі частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
28.04.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/4408/26, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2026.
29.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Фонду державного майна України, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам до закінчення розгляду справи №910/4408/26 вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення процедур малої приватизації та/або відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме комплексу будівель та споруд Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", розташованого за адресами: вул. Заводська, буд. 53, с. Бджільна, Гайсинський район, Вінницька область, та вул. Залізнична, буд. 13-А, ст. Кубліч, Гайсинський район, Вінницька область, що належить на праві державної власності державі в особі Фонду державного майна України.
- накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме комплекс будівель та споруд Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", розташований за адресами: вул. Заводська, буд. 53, с. Бджільна, Гайсинський район, Вінницька область, та вул. Залізнична, буд. 13-А, ст. Кубліч, Гайсинський район, Вінницька область, що належить на праві державної власності державі в особі Фонду державного майна України.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що із запитів про надання інформації № 10-72-2-31633 від 23.12.2025, № 10-905-02-1005 від 10.02.2026, № 10-905-02-1528 від 03.03.2026 стало відомо, що Фонд державного майна України у відповідності до наказу Фонду державного майна України від 30.06.2022 № 681 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році (зі змінами)" розпочав вчиняти дії, які спрямовані на підготовку до приватизації державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод". За твердженням заявника, зважаючи на вчинення активних дій з ініціювання процесу приватизації об'єкту оренди та з урахуванням умов договору № 144, останній втратить право користування об'єктом оренди, оскільки строк дії договору припиниться з моменту переходу права власності до переможця аукціону. Передача майна на приватизацію та подальший перехід права власності до переможця торгів спричинить закінчення строку дії договору відповідно до пункту 14 розділу 1 Змінюваних умов договору № 144 та понесення заявником збитків до моменту розгляду справи по суті та набрання рішення законної сили.
Дослідивши наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно із пунктом 1, пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Разом із тим, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" про вжиття заходів забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Етил Пром Груп" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька