ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/3607/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 639 857,57 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 639 857,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 (з ідентифікатором № 2187-01024), в частині порушення строків здійснення розрахунків за періоди грудень 2024 року та січень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
24.04.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що на підставі приписів ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 7.3.2 Правил ринку, НЕК «Укренерго» не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, як наслідок позивач неправомірно нараховує на заявлену суму основного боргу інфляційні втрати та 3% річних. Також, відповідач зазначає, що під час перевірки розрахунку встановлено, що позивач застосував сукупний індекс інфляції без округлення до десятих, залишивши значення з точністю до квадрильйонних часток.
28.04.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.
05.05.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
26 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» (далі - СВБ, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - оператор, ОСП, відповідач) укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 2187-01024 (далі - Договір), за умовами пунктів 1.3, 1.4, 1.5 якого СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
У пунктах 2.1, 2.2 Договору сторони погодили, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються Адміністратором розрахунків (далі - АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
За змістом пункту 4.2 Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктами 5.1, 5.6, 5.9, 5.10 Договору передбачено, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Згідно з пунктами 9.1, 9.2, 10.1- 10.3 Договору, цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах. Цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
13.01.2025 сторонами підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_02_2024_12_2178.
За наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони Оператора за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього акта купівлі-продажу електричної енергії, становить 12 287 730,58 грн, у т. ч. ПДВ 2 047 955,10 грн.
11.01.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про формування місячного звіту за період із 01.12.2024 по 31.12.2024, тобто сума зобов'язання відповідача зі сплати на користь позивача становила 12 287 730,58 грн із ПДВ.
25.02.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про формування звіту коригування за період із 01.12.2024 по 31.12.2024, згідно з яким сума зобов'язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" за цим звітом становила 12 285 336,52 грн із ПДВ.
Акт коригування № СВБ_К_03_2024_12_2187 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 № СВБ_02_2024_12_2187 згідно з договором № 2187-01024 складено 25.02.2025 та підписано сторонами 26.02.2025 шляхом накладення ЕЦП.
За наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті відповідачем за електричну енергію для врегулювання небалансів, відповідно до цього акту коригування становить 12 285 336,51 грн, у т. ч. 2 047 556,08 грн ПДВ.
Таким чином, згідно із вказаними звітами та актами загальна сума зобов'язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" перед ТОВ "Українська енергетична сервісна компанія" за грудень 2024 року становить 12 285 336,51 грн із ПДВ.
12.02.2025 сторонами підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_02_2025_01_2178.
За наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті Оператором за електричну енергію для врегулювання небалансів, відповідно до цього акту купівлі-продажу електричної енергії становила 3 235 197,65 грн, у т. ч. ПДВ 539 199,61 грн.
11.02.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про формування місячного звіту за період із 01.01.2025 по 31.01.2025.
24.03.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про формування звіту коригування за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, згідно з яким сума зобов'язання ПрАТ "НЕК "Укренерго" становила 3 343 324,92 грн з ПДВ.
Акт коригування № СВБ_К_03_2025_01_2187 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.01.2025 № СВБ_02_2025_01_2187 згідно з договором № 2187-01024 складено 24.03.2025 та підписано сторонами 25.03.2025 шляхом накладення ЕЦП.
За наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті Оператором за електричну енергію для врегулювання небалансів, відповідно до цього акту коригування становила 3 343 324,92 грн, у т. ч. 557 220,82 грн ПДВ.
Таким чином, позивач в грудні 2024 року надав відповідачу послугу з врегулювання небалансів вартістю 12 285 336,51 грн, а в січні 2025 року - послугу вартістю 3 343 324,92 грн.
Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та постановою Верховного Суду від 02.12.2025, та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК не підлягають доказуванню.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та постановою Верховного Суду від 02.12.2025, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія" суму боргу у розмірі 15 628 661 грн 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 98 301 грн 84 коп., 3% річних у розмірі 94 880 грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 189 862 грн 13 коп.
В свою чергу, заборгованість за Договором за спірні періоди грудень 2024 року - січень 2025 року у розмірі 15 628 661,44 грн, підтвердженому рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025, сплачена відповідачем у наступному порядку: 1) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму 12 285 336,51 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 000006307 від 22 вересня 2025 року; 2) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму 3 235 197,65 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №000006308 від 22 вересня 2025 року; 3) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму на суму 108 127,27 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №000006309 від 22 вересня 2025 року.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що внаслідок значної затримки у виконанні відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості в розмірі 15 628 661,44 грн згідно Договору про врегулювання небалансів електричної енергії №2187-01024 від 26.10.2021, позивач має право на стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 214 519,44 грн (3% річних з 08.04.2025 по 21.09.2025) та 425 338,13 грн (інфляційні втрати з 08.04.2025 по 21.09.2025).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25, яке набрало законної сили, встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати наданої позивачем в грудні 2024 року та січні 2025 року послугу з врегулювання небалансів вартістю 12 285 336,51 грн та 3 343 324,92 грн відповідно, які відповідачем сплачено лише 22.09.2025, і на які позивачем у даній справі нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 набрало законної сили, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені ним обставини щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання повторного доведення не потребують.
При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на обставини справи, відповідач своїми діями порушив зобов'язання (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Отже, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо оплати вартості спожитої електроенергії, нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за Договором за спірні періоди грудень 2024 року - січень 2025 року у розмірі 15 628 661,44 грн, підтвердженому рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025, сплачена відповідачем у наступному порядку: 1) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму 12 285 336,51 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 000006307 від 22 вересня 2025 року; 2) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму 3 235 197,65 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №000006308 від 22 вересня 2025 року; 3) 22.09.2025 відповідачем погашено заборгованість на суму на суму 108 127,27 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №000006309 від 22 вересня 2025 року.
Водночас, відповідач зазначає, що на підставі приписів ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 7.3.2 Правил ринку, НЕК «Укренерго» не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, як наслідок позивач неправомірно нараховує на заявлену суму основного боргу інфляційні втрати та 3% річних.
Верховний Суд, залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 910/4545/25, предметом розгляду у якій безпосередньо була заборгованість відповідача за Договором за період грудень 2024 року - січень 2025 року, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати на таку заборгованість, у своїй постанові від 02.12.2025 зазначив наступне:
« 22. Суд першої інстанції на обґрунтування оскаржуваного рішення послався на викладений в пункті 5.24 постанови від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, що зі статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
23. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи оскаржувану постанову, послався на сформульовані в пунктах 17.19- 17.23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та статті 625 ЦК України в подібних правовідносинах:
"17.19. Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
17.20. При цьому положення Договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.
17.21. Статтею 625 Цивільного кодексу України перебачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. У разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
17.22. З огляду на умови договору та положення статті 625 Цивільного кодексу України Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та "інфляційних втрат" за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії.
17.23. Твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, й з огляду на зазначене у пункті 17 цієї постанови об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків, наведених у вказаних постановах".
24. Колегія суддів наголошує на тому, що схожі усталені правові висновки щодо допустимості здійснення відповідачем (боржником) перерахування грошових коштів на рахунок зі спеціальним режимом використання з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку боржника, задля належного виконання своїх зобов'язань, унаслідок чого наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, запровадженого в зв'язку з особливостями проведення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливості застосування до спірних правовідносин загальних норм матеріального права, зокрема частини 2 статті 625 ЦК України, викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, від 02.03.2023 у справі № 910/18611/21, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 13.02.2025 у справі № 910/6577/24, від 16.04.2025 у справі № 910/12312/24, від 23.04.2025 у справі № 910/5201/24 (між тими самими сторонами), від 17.09.2025 у справі № 910/62/25, від 08.10.2025 у справі № 910/7701/23, від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 зі спорів, що виникли з правовідносин за договорами врегулювання небалансів електричної енергії.
25. Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується скаржником, строк виконання грошового зобов'язання з оплати послуг за договором № 2187-01024, наданих Товариством у спірний період (із 01.12.2024 до 31.01.2025), на час подання цього позову настав і Оператор не заперечував ані факту надання таких послуг, ані їх вартості, зокрема, позивач виставляв рахунки-фактури, а відповідач не висловлював жодних претензій чи заперечень щодо інформації, яка містилася у них, хоча на підставі пункту 7.8.1 Правил ринку міг скористатися відповідним правом.
У зв'язку з цим, ураховуючи наведений вище усталений правовий висновок Верховного Суду, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про виникнення прострочення виконання своїх зобов'язань за договором врегулювання небалансів від 26.10.2021 не з його вини, позаяк наявність рахунку із спеціальним режимом використання не відкладає та не скасовує обов'язку відповідача належним чином виконувати зобов'язання за договором врегулювання небалансів від 26.10.2021.».
Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та статті 625 ЦК України, щодо відсутності вини відповідача з огляду на можливість перерахування коштів виключно з рахунку зі спеціальним режимом використання, вже були оцінені під час розгляду спору про стягнення заборгованості, на яку позивачем у даній справі нараховуються 3% річних та інфляційних втрат і не підлягають повторній оцінці, з огляду на встановлені у справі № 910/4545/25 обставини того, що режим використання рахунку не відкладає та не скасовує обов'язку відповідача належним чином виконувати зобов'язання за Договором.
Щодо заперечень відповідача проти здійсненого позивачем обрахунку інфляційних втрат, суд зазначає, що змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13 ГПК України).
Відповідачем власного контррозрахунку до матеріалів справи не надано.
Так, питання розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання було предметом розгляду Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об'єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).
Поряд з цим, суд також зазначає, що спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, і обраний позивачем способі обрахунку висновкам Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 не суперечить, і розмір інфляційних втрат за будь-яким із вірних підходів обрахунку буде математично ідентичним тому, який розраховано позивачем.
Врахувавши наведене, а також встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором, суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на ненадання відповідачем власного контррозрахунку, встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 214 519,44 грн та інфляційні втрати в розмірі 425 338,13 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення суми.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» (01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, буд.18/7; ідентифікаційний код: 44311373) 3% річних у розмірі 214 519 (двісті чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 425 338 (чотириста двадцять п'ять тисяч триста тридцять вісім) грн 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 678 (сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 29 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 02.06.2026
Суддя О.А. Грєхова