вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
27 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/75/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Рахівської міської ради, м. Рахів Закарпатської області
до відповідача Комунального підприємства "Рахівтепло", м. Рахів Закарпатської області
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород
про стягнення 4 500 000,00 грн
За участю представників:
позивача - Череміська Н.П., представник в порядку самопредставництва - в режимі відеконференції
відповідача - Тулик В.М., представник в порядку самопредставництва - в режимі відеконференції
третьої особи - Дан Є.М., представник в порядку самопредставництва
Рахівська міська рада звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Комунального підприємства "Рахівтепло" про стягнення поворотної фінансової допомоги в розмірі 4 500 000,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/75/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.02.2026 суд постановив залишити позовну заяву Рахівської міської ради без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2026 внаслідок усунення позивачем недоліків позовної заяви суд постановив прийняти таку до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 04.03.2026 о 12:00 год. та встановити учасникам справи строк на подання заяв по суті спору.
20.02.2026 за вх.№ 02.3.1-02/1620/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позов заяву.
03.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/1975/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання позивача про залучення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2026 суд постановив залучити Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 40922492) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відкласти підготовче засідання на 26.03.2026 об 11:00 год.
23.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/2655/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області по суті спору, а також клопотання про відкладення підготовчого засідання.
25.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/2735/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про долучення копії витягу з акта ревізії від 27.12.2024 № 130720/21.
У підготовчому засіданні 26.03.2026, за участі представників позивача та відповідача, судом постановлено протокольні ухвали, якими суд задовольнив клопотання третьої особи про долучення доказів та долучив копію витягу з акта ревізії від 27.12.2024 № 130720/21 до матеріалів справи, у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання відмовив у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підкладення підготовчого засідання, оскільки матеріали справи містять письмову позицію третьої особи по суті справи, а явка учасників справи обов'язковою не визнавалася.
В підготовчому засіданні 26.03.2026 присутні представники позивача та відповідача також повідомили суд про подання ними всіх заяв чи клопотань, а також наявних доказів та надали усні пояснення відповідно до яких не заперечили проти закриття підготовчого провадження.
За результатами підготовчого засідання 26.03.2026 за участю уповноважених представників позивача та відповідача судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 907/75/26, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2026 о 10:00 год.
В судовому засіданні 23.04.2026 представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В судовому засіданні 23.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та відкладено проголошення скороченого рішення до 27.04.2026 о 10:00 год.
Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 27.04.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги, отриманої у вигляді паливної тріски в розмірі 3000 куб.м. на суму 4 500 000,00 грн на підставі акта приймання передачі виробничих запасів від 18.10.2022 та яка була надана відповідно до прийнятого 22.12.2022 Рахівською міською радою рішення № 455 "Про надання поворотної фінансової допомоги Рахівському КП "Рахівтепло" на 2023 рік" для забезпечення проведення опалювального сезону.
Позивач також зазначає, що за відсутності укладених між сторонами договорів поворотної фінансової допомоги, отримані відповідачем від позивача грошові кошти в загальній сумі 4 500 000,0 грн в натуральних величинах - 3 000 куб.м. паливної тріски (що підтверджується: актом приймання передачі виробничих запасів м. Рахів від 18.10.2022, актами звірки взаєморозрахунків №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та актом Управління західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.12.2024), підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів статті 1212 ЦК України.
Позивач наголошує, що умовами рішення Рахівської міської ради від 22.12.2022 №455 "Про надання поворотної фінансової допомоги Рахівському КП "Рахівтепло" на 2023 рік" визначено, що зазначена допомога є поворотною та підлягає поверненню після виконання відповідних зобов'язань і завершення бюджетного періоду.
Однак, як зазначає позивач, після прийняття Рахівською міською радою рішення №455 від 22.12.2022 попереднім керівництвом Рахівської міської ради не укладеного договору з керівником Комунального підприємства "Рахівтепло" щодо порядку повернення поворотної фінансової допомоги
Отже, за доводами позивача, всупереч вимогам закону та затвердженого рішенням Рахівської міської ради від 22.12.2022 № 455 "Порядку надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло"", відповідач на момент подання позовної заяви поворотну фінансову допомогу не повернув.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, заперечуючи у відзиві проти заявлених позовних вимог, зазначає, що позивачем не надано доказів того, що після прийняття 22.12.2022 Рахівською міською радою рішення № 455 від 22.12.2022, на розрахункові рахунки відповідача надійшло 4 500 000,00 грн.
Також зазначає, що відповідно до даного рішення поворотну фінансову допомогу потрібно було повернути до 15.12.2022, ще до дати прийняття (22.12.2022) рішення Рахівською міською радою № 455.
Вважає, що даний факт являється додатковим доказом того, що відповідач протягом 2023 року не отримував жодної поворотної фінансової допомоги, яка теоретично могла б бути наданою позивачем відповідно до чинного законодавства України.
Водночас, посилаючись на норми статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України, а також підпункту 14.1.257 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідач наголошує, що факт надання поворотної фінансової допомоги обов'язково оформляється відповідним договором, в якому повинні бути прописані умови отримання/повернення, дати отримання/повернення та договір повен бути підписаний посадовими особами сторін. Факт надання поворотної фінансової допомоги повинен бути підтверджений відповідним платіжним дорученням.
Натомість, за доводами відповідача, позивач не надав жодних доказів того, що ним фактично була надана поворотна фінансова допомога. При цьому доказ позивача, а саме рішення № 455 від 22.12.2022" Про надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло" на 2023 рік", розцінюється відповідачем лише як намір надати поворотну фінансову допомогу та не може слугувати доказом того, що відповідна фінансова допомога фактично була надана.
Правова позиція третьої особи.
У наданих суду поясненнях третя особа зазначає, що встановленні при здійсненні Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області відповідної ревізії бюджету Рахівської територіальної громади (Рахівського міського бюджету) та окремих питань фінансово-господарської діяльності Рахівської міської ради за період з 01.01.2021-31.08.2024 факти свідчать про порушення відповідачем умов надання та повернення поворотної фінансової допомоги, що спричинило безпідставне відволікання бюджетних ресурсів, недоотримання доходів місцевим бюджетом та порушення принципів ефективного і цільового використання бюджетних коштів.
Водночас зазначає, що дане невиконання зобов'язань відповідачем щодо неповернення поворотної фінансової допомоги створило ризик для фінансової дисципліни та спричинило утворення значної заборгованості (4 000 500,00 грн).
Отже, за доводами третьої особи, ревізією встановлено, що основним порушенням є неповернення Комунальним підприємством "Рахівтепло" поворотної фінансової допомоги в сумі 4 500 000,00 грн, внаслідок чого утворилася дебіторська заборгованість, яка станом на дату ревізії залишається непогашеною. Зазначене свідчить про неналежне виконання умов рішень Рахівської міської ради та затвердженого Порядку надання поворотної фінансової допомоги, зокрема в частині дотримання строків та механізму її повернення. Невиконання зобов'язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги призвело до недоотримання доходів місцевим бюджетом у відповідному обсязі.
Таким чином, на переконання третьої особи, встановлені обставини свідчать про порушення вимог Бюджетного кодексу України та підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки надані кошти мають характер поворотної фінансової допомоги та підлягають обов'язковому та своєчасному поверненню.
Як встановлено судом, 26.08.2022 Рахівською міською радою як покупцем та фізичною особою-підприємцем Бердаром Павлом Васильовичем як продавцем укладено договір про закупівлю товарів № 337, предметом якого є поставка паливної тріски загальною вартістю 4 500 000,00 грн.
Як зазначає позивач, вказана паливна тріска в кількості 3 000 куб.м. була закуплена Рахівською міською радою для подальшої передачі Комунальному підприємству "Рахівтепло" в межах виконання заходів Програми підготовки до опалювального періоду 2022-2023 років.
Судом встановлено, що згідно з актом приймання передачі виробничих запасів м.Рахів від 18.10.2022 Рахівська міська рада передала, а Комунальне підприємство "Рахівтепло" отримало паливну тріску в розмірі 3000 куб.м на суму 4 500 000,00 грн. Наведені обставини отримання паливної тріски відповідачем не заперечуються.
В подальшому, 22.12.2022 Рахівською міською радою прийнято рішення № 455 "Про надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло" на 2023 рік", яким, зокрема, передбачено затвердження Порядку надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло"(далі також - Порядок), а також надання такої допомоги у розмірі 4 500 000,00 грн у натуральній формі - 3000 куб.м паливної тріски змішаних порід (хвойних та твердолистяних) для забезпечення проведення опалювального сезону.
Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 зазначеного Порядку поворотна фінансова допомога надається позичальнику на підставі договору, укладеного між позикодавцем та позичальником, на строк, в межах бюджетного року. Позикодавець передає за актом прийому-передачі об'єм нормативного запасу (щепи) позичальнику.
Пунктом 2.5 Порядку визначено, що поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до напрямів господарської діяльності підприємства, визначених Статутом.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку поворотна фінансова допомога підлягає поверненню грошовими коштами до закінчення бюджетного року, але не пізніше 15 грудня бюджетного року.
Також позивачем до матеріалів справи надано підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків № 1 від 31.03.2023, № 2 від 01.05.2023, № 3 від 01.11.2023, № 4 від 02.01.2024, № 5 від 01.07.2024 та № 6 від 01.10.2024, відповідно до яких відповідачем підтверджується наявність заборгованості перед позивачем на суму 4 500 000,00 грн за отриману тріску паливну.
Судом встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено ревізію бюджету Рахівської територіальної громади (Рахівського міського бюджету) та окремих питань фінансово-господарської діяльності Рахівської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.08.2024, за результатом якої 27.12.2024 складено акт № 130720/21.
Як зазначає Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, ревізією встановлено, що на порушення вимог зазначеного Порядку поворотна фінансова допомога надавалася без укладення відповідного договору, а також у встановлений строк не повернута. Встановлені обставини свідчать про порушення вимог Бюджетного кодексу України та підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пунктів 3.1 та 4.2 Порядку, затвердженого рішенням Рахівської міської ради від 22.12.2022 № 455, а також рішення Рахівської міської ради від 22.12.2022 № 446, оскільки надані кошти мають характер поворотної фінансової допомоги та підлягають обов'язковому та своєчасному поверненню.
В подальшому, 17.01.2025 Рахівська міська рада звернулася до Комунального підприємства "Рахівтепло" з вимогою за № 06-3/71 про повернення поворотної фінансової допомоги в загальній сумі 4 500 000,00 грн.
22.01.2025 Комунальним підприємством "Рахівтепло" надано відповідь за № 8 на претензію, в якій останнім повністю заперечено вимоги Рахівської міської ради.
Наведені обставини стали підставою для звернення Рахівської міської ради з даним позовом про стягнення з Комунального підприємства "Рахівтепло" 4 500 000,00 грн поворотної фінансової допомоги.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Рахівської міської ради про стягнення з Комунального підприємства "Рахівтепло" поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 4 500 000,00 грн.
Суд відзначає, що оцінка предмета заявленого позову, а відтак і наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
Суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України).
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
При розгляді даного спору судом враховується, що ані норми Цивільного кодексу України, ані норми Господарського кодексу України не містять визначення поняття "договір поворотної фінансової допомоги".
Водночас, таке визначення містить Податковий кодекс України, у підпункті 14.1.257 статті 14 якого конкретизовано, що поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором безпроцентної позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.
Аналогічне тлумачення використовується Верховним Судом при викладенні своїх позицій, до прикладу, у постанові від 28.05.2025 у справі № 578/970/22.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За загальним правилом, договір позики є платним. Однак, сторони можуть визначити його як безпроцентний у договорі чи відповідно до закону (статті 1048, 1049 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Отже наведеними нормами законодавства передбачено, що кошти, надані з цільовим призначенням платежу - поворотна фінансова допомога, підлягають обов'язковому поверненню.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц також вказував, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Разом з тим, як встановлено судом та не спростовано позивачем, договір поворотної фінансової допомоги щодо заявленої до стягнення з відповідача спірної суми коштів між сторонами сопору не укладався.
Суд також враховує, що поворотна фінансова допомога може надаватися лише у грошовій формі; надання поворотної фінансової допомоги у товарній формі, як доводить позивач - у вигляді тріски паливної, не передбачено чинним законодавством.
Водночас, матеріали справи також не містять, а позивачем на надано доказів отримання відповідачем спірної суми грошових коштів у розмірі 4 500 000,00 грн у якості поворотної фінансової допомоги.
Таким чином, за відсутності укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги у письмовій формі та заперечень відповідача щодо факту отримання поворотної фінансової допомоги у грошовій формі, відсутні правові підстави вважати виникнення у відповідача обов'язку з повернення заявленої до стягнення спірної суми коштів саме як поворотної фінансової допомоги.
При цьому суд також відзначає, що прийняття 22.12.2022 Рахівською міською радою рішення № 455 "Про надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло" на 2023 рік" (яким затверджено Порядок надання поворотної фінансової допомоги Рахівському комунальному підприємству "Рахівтепло") не може бути підставою для виникнення зобов'язання, визначеного статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно таке рішення, за відсутності укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги та за відсутності самого факту надання фінансової допомоги у грошовій формі, не перетворює (не трансформує) правовідносини, пов'язані з отриманням Комунальним підприємством "Рахівтепло" тріски паливної на суму 4 500 000,00 грн (що останнім не заперечувалося під час розгляду справи), у зобов'язання, які можуть регулюватися нормами законодавства про позику.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, як уже зазначалося вище, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати зі сплати судового збору на підставі статті 129 ГПК України покладаються судом на позивача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складене та підписане 02.06.2026.
Суддя Д. Є. Мірошниченко