вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"01" червня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/523/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
розглянувши матеріали за позовом
за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Київ,
до відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 368 434,52 грн заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 368 434,52 грн заборгованості.
Приписами ч. 6 ст. 176 ГПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 ГПК України).
Так, судом встановлено, що звертаючись із позовом до суду, позивач у позовній заяві зазначив відповідачем ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , водночас за вказаним реєстраційним номером облікової картки платника податків у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , свідченням чого є наявна в матеріалах справи відповідь, сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на запит судді Худенка А.А, щодо отримання даних із ЄДДР стосовно фізичної особи з ідентифікаційним кодом 3140715343.
Між тим, з означеної відповіді з ЄДДР вбачається що адресою реєстрації з 21.12.2001 по 17.01.2023 (дата зняття з реєстрації) ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних», порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.
В порядку вищенаведених норм чинного законодавства Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 19.05.2026 звернувся із запитом до Органу реєстрації Калинівської селищної ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , с-ще Калинівка, Фастівський район, Київська область (РНОКПП НОМЕР_1 ) та просив надати інформацію про місце проживання (перебування) останнього.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи Квитанції №7172265 від 20.05.2026, вищевказана ухвала Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2026 отримана Органом реєстрації Калинівської селищної ради в підсистемі «Електронний суд» 20.05.2026, водночас станом на 01.06.2026 відповідь на запит щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 на адресу суду не надходила.
Відтак, у суду відсутні відомості щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» уповноваженими суб'єктами згідно з цим Законом є, зокрема розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів є Державна міграційна служба України (п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №360 від 20.08.2014).
Враховуючи необхідність отримання судом актуальних відомостей щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, з метою належного повідомлення останнього про розгляд справи, суд вважає за необхідне звернутися до Державної міграційної служби України з відповідним запитом і зобов'язання вказаного органу реєстрації надати відповідну інформацію.
Частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Керуючись ст. 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних»
1. Звернутися до Державної міграційної служби України із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Зобов'язати Державну міграційну службу України надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Попередити Державну міграційну службу України про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, передбачену ст. 135 ГПК України.
4. Ухвалу надіслати на адресу Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, будинок 9, м. Київ, 01025).
5. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.А. Худенко