вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7555/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ігнатія Ясюковича, буд. 2, код ЄДРПОУ/умовний код: 02909938 в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, 51920, Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, пл. Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки 1210400000:03:035:0271 у розмірі 3 242 686,55грн.
Представники сторін:
від прокуратури: Кочнєва Вікторія Сергіївна, посвідчення №069552 від 01.03.2023р.
від позивача: Поршик Максим Вікторович, ордер №1504212 від 13.05.2026р.
від відповідача: Страх Євгеній Олегович, довіреність №01/09 від 01.09.2025р.
Керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 3 242 686,55грн.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 3 242 686,55грн.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ДНФ» як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 загальною площею 12,1283 га, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування всією земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кам'янського в особі Кам'янської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Ухвалою суду від 09.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2026 о 11:00год.
05.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли пояснення по справі.
06.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. У даному клопотання було відмовлено під час судового засідання 29.04.2026р., оскільки суд вважає, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 є належним та допустимим доказом, що підтверджують дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цих витягах, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов. Додані до позовної заяви витяги №НВ-9959502932024 та №НВ-1202449772025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема містять кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативну грошову оцінку земельної ділянки у гривнях, а тому є достатніми для обчислення розміру орендної плати.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін, оголошено перерву до 20.02.2026р. о 10:00 год.
17.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
18.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
19.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін, оголошено перерву до 09.03.26р. о 09:30 год.
05.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що нормативно грошові оцінки земельних ділянок зазначені у витягах № НВ-9959502932024 від 18.12.2024 року, к.н. 1210400000:03:035:0271 у розмірі 113880182,07 грн. та № НВ-1202449772025 від 09.12.2025 року, к.н. 1210400000:03:035:0271 у розмірі 127494429,40 грн. є завищеними. Відповідач звертає увагу, що у зв'язку із проведенням нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське у 2020 році, нормативна грошова оцінка земельних ділянок у 2024 та 2025 році підлягає лише індексації.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін.
Ухвалою суду від 09.03.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 09.04.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 03.04.2026р. о 12:45год.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін.
Ухвалою суду від 03.04.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 29.04.2026р. о 10:00год.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін.
Ухвалою суду від 29.04.2026р. оголошено про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2026 о 12:00год.
18.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання з'явились представники всіх сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Звертаючись з позовною заявою прокурор вказує, що на території м.Кам'янське Дніпропетровської області Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) з 29.11.2024р. використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, загальною площею 12,1283 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м.Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А розташовані будівлі та споруди, які належали на праві власності ТОВ «КИ.МОД», а саме: ангар, А-1, загальною площею 515,2 кв.м, будівля прохідної площею, Б-1, загальною площею 12,8 кв.м, будівля побутових приміщень, В-1, загальною площею 208 кв.м, склад зерновий, Г-1, загальною площею 1229,7 кв.м, будівля столярної майстерні, Д-2, загальною площею 62,6 кв.м, будівля автовагової, Є-1, загальною площею 158,2 кв.м, склад зерновий, Л-1, загальною площею 1482,9 кв.м, вбиральня, М-1, вбиральня, Н-1, резервуар води, О-1, приміщення бункерів, П-1, вбиральня, Р-К огорожі. 4-8,] 1-13,15, залізнична вагова, Т-1, загальною площею 27, 9 кв.м, вбиральня, У-І, загальною площею 2,1 кв.м, шлях з/д під'їзної, 16, загальною довжиною 2740,8 м, та які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 (а.с.17-18).
16.09.2020р. між ТОВ «КИ.МОД» (код ЄДРПОУ 39029760) та ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) укладено договір купівлі-продажу вищезазначених будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 353-А.
Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 320758212104 від 16.09.2020р. (а.с.18 зі зворотної сторони - 19).
Прокурор зазначає, що після набуття ТОВ «ДНФ» права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Кам'янське (м.Дніпродзержинськ), вулиця Широка, 353-А, вказане підприємство набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Широка, 353-А, загальною площею 12,1283 га, за чинним на той час договором оренди земельної ділянки від 05.01.2015, укладеним між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ «КИ.МОД».
Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 №13013, договір укладається строком до 28.11.2024 (п.3.1 Договору). Після закінчення строку дії договору «Орендар», який належно виконував обов'язки відповідно до умов цього договору та законодавства України, має переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк. «Орендар» зобов'язаний письмово повідомити «Орендодавця» про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого «Орендодавцем» відповідного рішення (п.3.2 Договору).
На теперішній час строк дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 №13013 припинився 28.11.2024р.
У зв'язку з користуванням відповідачем будівлями та спорудами, розташованими за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою. Разом з цим, у період з 29.11.2024 по 21.07.2025 між Кам'янською міською радою та ТОВ «ДНФ» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271.
Прокурор стверджує, що відповідач користується земельною ділянкою загальною площею 12,1283 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи.
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.12.2025 №57532/504-36- 04-05-11, відповідно до переліків договорів оренди землі, наданих Кам'янською міською радою у відповідності до вимог пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно оформлення документів на землю ТОВ «ДНФ» (ЄДРПОУ 43288066) плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 353А. ТОВ «ДНФ» (ЄДРПОУ 43288066) зареєстровано платником земельного податку в Кам'янській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Дніпропетровській області. ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) був власником об'єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м.Кам'янське, вул. Широка, буд. 353А з 18.03.2014 по 22.07.2025. Податкові декларації з плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, яка знаходиться за адресою: м.Кам'янське, вул. Широка, буд. 353А ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) не надавались, податкові зобов'язання не задекларовані. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) податковий борг з земельного податку по м.Кам'янське станом на 01.12.2025 не облікований (а.с.34).
Згідно з інформацією, наданою Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради щодо укладених/діючих договорів оренди, діючий договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,1283 га за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А, кадастровий номер 1210400000:03:035:0271, в Департаменті не обліковується (а.с.37-38).
Отже, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 загальною площею 12,1283 га, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування всією земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кам'янського в особі Кам'янської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
На підставі вищевикладеного, керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернувся з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 3 242 686,55грн.
Згідно із частиною першою статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Стаття 2 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Так, за частиною першою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 922/510/19.
У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
Враховуючи викладене, після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі №917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19).
Вищенаведені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Абзацом 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Отже, після набуття ТОВ «ДНФ» права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Кам'янське (м.Дніпродзержинськ), вулиця Широка, 353-А, вказане підприємство набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Широка, 353-А, загальною площею 12,1283 га, за чинним на той час договором оренди земельної ділянки від 05.01.2015, укладеним між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ «КИ.МОД».
Утім, на теперішній час строк дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 №13013 припинився 28.11.2024.
Як вже було вищезазначено, відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області №57532/504-36- 04-05-11 від 18.12.2025р. податкові декларації з плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271, яка знаходиться за адресою: м.Кам'янське, вул. Широка, буд. 353А ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) не надавались, податкові зобов'язання не задекларовані. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) податковий борг з земельного податку по м.Кам'янське станом на 01.12.2025 не облікований.
Враховуючи викладене, матеріалам підтверджується, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 загальною площею 12,1283 га, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування всією земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, оскільки до моменту оформлення власниками об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, на запит прокуратури Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування ТОВ «ДНФ» земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 (з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки до дня продажу нерухомого майна.
Відповідно до розрахунку Кам'янської міської ради всього за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 включно Кам'янська міська рада не отримала грошові кошти у розмірі орендної плати за землю у розмірі 3 242 686,55грн.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 904/914/2848/22 викладено правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Відповідно до наданих витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271:
- у 2024 році у розмірі 113 880 182,07грн. (витяг №НВ-9959502932024 від 18.12.2024р.);
- у 2025 році у розмірі 127 494 429,40грн. (витяг № НВ-1202449772025 від 09.12.2025р.).
З 01.07.2018 на підставі рішення міської ради № 1105-25/VII від 22.06.2018р. ставка орендної плати за земельні ділянки у відсотках (%) від нормативної грошової оцінки - 4%.
Розрахунок безпідставно збережених коштів у період з 29.11.2024р. по 21.07.2025р., виконаний наступним чином:
- за період з 29.11.2024р. по 31.12.2024р.:
НГО х 4,0 %
113 880 182,07грн. х 4,0 % = 4 555 207,29грн. - річна орендна плата.
4 555 207,29грн./12 міс.= 379600,61грн. - за 1 місяць 2024 року;
379 600,61грн./30дн. х 2 дн. = 25 306,71грн. - за листопад 2024 року;
379 600,61грн.+ 25 306,71грн. = 404 907,32грн. - за зазначений період.
- за період з 01.01.2025р. по 21.07.2025р.:
127 494 429,40грн. х 4,0 % = 5 099 777,18грн. - річна орендна плата;
5 099 777,18грн./12 міс.= 424 981,43грн. - за 1 місяць 2025 року;
424 981,43грн. х 6 міс. = 2 549 888,58грн. - за 6 місяців 2025 року;
424 981,43грн./31дн. х 21 дн. = 287 890,65грн. - за липень 2025 року;
2 549 888,58грн.+ 287 890,65грн. = 2 837 779,23грн. - за 2025 рік.
Підсумовуючи, розмір несплаченої орендної плати за період з 29.11.202р. по21.07.2025р. становить 3 242 686,55грн.
За результатами перевірки розрахунку орендної плати, поданого прокурором, суд встановив його правильність та відповідність вимогам чинного законодавства. Разом з тим відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснивши оплату орендної плати у визначеному розмірі та у встановлені строки.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором слід зазначити наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як відомо, економічна природа земельного оподаткування реалізується у разі виконання таких функцій: стимулювання раціонального використання землі (стимулююча функція); вирівнювання умов господарювання для підприємств, що функціонують у різних умовах (регулююча функція); акумулювання коштів на фінансування землеохоронних потреб і розвитку соціальної інфраструктури територіальних громад. Плата за землю та орендна плата як його складова в Україні є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. При цьому, недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки, у тому числі землеохоронні заходи.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Кам'янською окружною прокуратурою направлено на адресу Кам'янської міської ради запит за № 56-8363ВИХ-25 від 02.12.2025р. про наявність порушень майнових прав територіальної громади та про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «ДНФ» безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вулиця Широка, будинок 353-А. Також Кам'янська окружна прокуратура пропонувала Кам'янській міській раді вирішити питання щодо захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред'явлення відповідного позову про стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ «ДНФ» (а.с.19 зі зворотної сторони - 21).
Листом № 07-07/1527 від 10.12.2025р. виконавчий орган Кам'янської міської ради - департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно надав окружній прокуратурі розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки та повідомив про те, що Кам'янська міська рада має велике навантаження у судах різних інстанцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста в особі Кам'янської міської ради, що існує великий дефіцит фінансування, що призводить до затримки по сплаті судового збору для звернення до суду з позовом про стягнення недоотриманих сум орендної плати, та вважає за доцільне подальше вжиття заходів цивільно-правового характеру (подання позову) щодо стягнення безпідставно збережених коштів за оренду земельної ділянки проводити органами прокуратури (а.с.22-23).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 38 912,24грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066 на користь Кам'янської міської ради (реквізити отримувача: р/р UA518999980314030611000004573, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ м.Кам'янське/24062200, код отримувача ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062200, код банку 899998) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0271 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 3 242 686,55 грн. (три мільйони двісті сорок дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 55 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 38 912,24грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.06.2026
Суддя С.П. Панна