вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
01.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3156/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 8) про забезпечення позову (з додатками) у справі № 904/3156/26 в інтересах держави в особі
позивача: Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд.87В, код ЄДРПОУ 45009690)
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті", в якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, просп. Миру, 63-М, площею 0,0135 га та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва: будівлі загальною площею 125,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2621659912020);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" на об'єкт нерухомого майна - будівлю площею 125,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Миру, буд. 63-М (номер відомостей про речове право: 48806843), із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2621659912020.
Витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що спірна будівля за адресою: м. Дніпро, просп.Миру, буд. 63-М має ознаки самочинного будівництва. Земельна ділянка, на якій знаходиться спірний об'єкт нерухомості, не відводилась для будівництва, не передавалась у користування, не має кадастрового номера, перебуває в комунальній власності, відсутні дозвільні документи на первинне будівництво та введення об'єкта в експлуатацію, право власності зареєстроване на підставі документів, достовірність яких викликає сумніви.
Разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області постановити ухвалу, якою заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо, щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі загальною площею 125,2 кв.м, що розташована за адресою: м.Дніпро, просп. Миру, буд. 63-М (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2621659912020).
Прокурор указує, що спірний об'єкт нерухомого майна 09.08.2022 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 , який віджужив його за договором купівлі-продажу № 1218 від 16.09.2022 на користь ОСОБА_2 , який 23.12.2022 за договором купівлі-продажу № 2500 відчужив будівлю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті".
Прокуратура вважає, що наведені обставини свідчить про реальну можливість подальшого відчуження нерухомого майна.
Прокурор зауважує, що без забезпечення позову відповідач як зареєстрований власник має достатні можливості для розпорядження спірним об'єктом нерухомості, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Прокуратура стверджує, що невжиття заходу забезпечення може зробити захист інтересів територіальної громади м. Дніпро менш ефективним.
Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені в ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належних, відповідних предмету спору, заходів забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування позовних вимог, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. У першу чергу суд має оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ураховуючи те, що прокуратура звернулась до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення в разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18, від 26.09.2019 у справі № 917/751/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд звертає увагу, що відчуження відповідачем в даній справі в будь-який спосіб нерухомого майна призведе до зміни власника цього майна, а тому прокуратура буде змушена знову звертатись до суду з позовом до нового власника нерухомого майна.
Ураховуючи вищевикладене, припущення про те, що у випадку відчуження спірного нерухомого майна прокуратура не захистить у межах одного судового провадження права Дніпровської міської територіальної громади, є обґрунтованим.
Отже, суд вважає, що у випадку відчуження спірного нерухомого майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій прокуратура не зможе захистити в межах одного цього судового провадження інтереси Дніпровської міської територіальної громади без нових звернень до суду. Тому суд дійшов висновку щодо забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення в цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів Дніпровської міської територіальної громади в межах заявлених позовних вимог та уникнення порушення прав та законних інтересів третіх осіб, які не є учасниками даного спору.
Вжиття таких заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав Дніпровської міської територіальної громади та виконанню в подальшому рішення суду в разі задоволення позовних вимог прокуратури.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги межі заявлених позовних вимог, суд вбачає наявність зв'язку між указаними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Дніпровської міської територіальної громади до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Спірне нерухоме майно може бути передане в користування іншій особі, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси Дніпровської міської територіальної громади, а також зумовить необхідність звернення з іншим позовом до суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає вжиті заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вх. № 26368/26 від 29.05.2026) про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87В, код ЄДРПОУ 45009690) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо, щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі загальною площею 125,2 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Миру, 63-М (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2621659912020).
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейт-Сіті" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87В, код ЄДРПОУ 45009690)
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою суду законної сили - 01.06.2026.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 02.06.2029.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала суду може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко