№ провадження 33/4809/264/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Волоткевич А. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
29.05.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Охременка А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 04 травня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -
Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 04 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 17.02.2026 18:10 м. Кропивницький, вул. Полтавська 24, керував ТЗ Nissan Primera н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 , від керування тз відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594246 від 17.02.2026: 17.02.2026 17:45 м. Кропивницький, вул. Полтавська 24, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ, по вул. Полтавська 24, м. Кропивницький, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Dacia Logan нз НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б., 11.4. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 03.03.2026 об'єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справи: №405/1216/26, провадження №3/405/223/26; №405/1217/26, провадження №3/405/224/26), визначено об'єднаній справі номер №405/1216/26, провадження №3/405/223/26.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.. 124, ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594246 від 17.02.2026, копією схеми ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594232 від 17.02.2026, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alkotest 6820, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом; відеозаписами, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Охременко А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП .
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.
Судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на присутність під час розгляду справи тому останній був позбавлений можливості скористатись юридичною допомогою адвоката, надавати пояснення та подавати докази.
Вказані у протоколі ознаки сп'яніння, на думку апелянта, не були наслідком вживання алкогольних напоїв. Ці прояви мали виключно фізіологічний характер, оскільки були спричинені сукупністю інших факторів, а саме сильним психологічним шоком спричиненим внаслідок дтп та втомою. Натомість, твердження працівника поліції щодо наявності запаху алкоголю з порожнини рота є виключно суб'єктивним припущенням та може бути спричинено виключно фізіологічним процесом в організмі (ацетон, проблеми ШКТ).
При цьому, жоден із досліджених доказів не містить даних, що водій ОСОБА_1 висловлював незгоду на застосування спеціального технічного засобу, що потягло б за собою обов'язок поліцейського доставити водія до закладу охорони здоров'я для огляду.
Крім того, судом першої інстанції не було призначено у справі авто технічну експертизу для встановлення механізму вчинення ДТП. Суд самостійно, не володіючи спеціальними технічними знаннями, зробив висновок, що водій мав технічну можливість уникнути зіткнення, що на думку апелянта, без експертного дослідження твердження про вину ОСОБА_1 є передчасним. Виїзд на зустрічну смугу міг бути наслідком крайньої необхідності (уникнення зіткнення з іншою перешкодою), що взагалі судом не досліджувалося.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Охременко А.В. вдруге до суду апеляційної інстанції не з'явились, від захисника подано клопотання від 29.05.2026 року щодо відкладення розгляду справи з зв'язку із перебуванням останнього на лікуванні.
Суд апеляційної інстанції вважає клопотання захисника Охременка А.В. про відкладення розгляду справи необґрунтованим, тому дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до правових висновків, зазначених, у статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того конвенція встановлює право кожного на доступ до справедливого та безстороннього правосуддя. Однак таке право не є абсолютним, та може бути обмеженим з об'єктивних підстав, визначених законом з обов'язковим врахуванням принципу розумності строків для розгляду справи.
У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника»(«N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
Так, у повідомленні про відкладення розгляду справи має міститися конкретна інформація щодо об'єктивної неможливості з'явлення до суду, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення апеляційного розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків розгляду.
Разом з цим, вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що він, будучи належним чином повідомленим про судове засідання призначене на 22.05.2026 року та 29.05.2026 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Натомість, захисник Охременко А.В. 22.05.2026 року та 29.05.2026 року подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні через загострення захворювання очей. Водночас зазначений у клопотанні діагноз не узгоджується з висновком лікаря, у якому вказано, що захисник має гостру інфекцію дихальних шляхів. Наведені обставини можуть викликати сумнів щодо наявності належних підстав для відкладення розгляду справи та свідчити про можливий намір сторони захисту затягнути розгляд справи.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках у справі №800/547/17, обов'язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.
Суд наголошує, що безпосередня участь скаржника в судовому засіданні є його правом та бажанням, де функція суду полягає у своєчасному повідомленні про час і місце розгляду справи.
Таким чином, судом забезпечений учасникам процесу доступ до суду, проте учасники процесу не скористалися своїми процесуальними правами.
У зв'язку недопущенням затягування та порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП, апеляційний розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не порушуючи процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Охременка А.В..
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6, Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). - огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 2.3 (б), та п.11.4 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.3 (б) та 11.4 ПДР України, які зазначений в протоколі працівником поліції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594232 від 17.02.2026: 17.02.2026 18:10 м. Кропивницький, вул. Полтавська 24, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ Nissan Primera н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 , від керування тз відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з відеозаписом № 467619 від 17.02.2026, що міститься в матеріалах справи, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Однак від проходження огляду у будь-який із запропонованих способів останній відмовився.
Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, водночас повідомив, що вживав алкогольні напої (а.с. 6).
З матеріалів відеозапису також убачається, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема те, що така відмова є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, відеозаписом зафіксовано момент виходу ОСОБА_1 з пошкодженого транспортного засобу, а також підтверджується, що вимога працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була чіткою, зрозумілою, обґрунтованою та такою, що ґрунтувалася на вимогах закону.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, апеляційний суд вважає, що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вище вказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Матеріалами провадження належним чином підтверджено, що працівниками поліції дотримано вимоги процедури: особі запропоновано пройти огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі; наслідки відмови роз'яснено; факт відмови зафіксовано належними та допустимими доказами, працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 що останній від моменту складання протоколу відсторонений від керування транспортним засобом.
Згадане повністю доводиться відеозаписом, що долучено до матеріалів справи. Так, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення.
Отже, висновок суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає наявним у справі та перевіреним доказам, є обґрунтованим і належним чином мотивований.
Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд зазначає наступне.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594246 від 17.02.2026: 17.02.2026 17:45 м. Кропивницький, вул. Полтавська 24, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ, по вул. Полтавська 24, м. Кропивницький, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Dacia Logan нз НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б., 11.4. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , відеозаписи стосуються фактичних обставин справи, є належними та в своїй сукупності відповідають загальному стандарту доказування «поза розумним сумнівом» та доводять факт скоєння ДТП водієм ОСОБА_1 ..
Так, з письмових пояснень гр. ОСОБА_2 було встановлено, що близько 17.45 год. він рухався на власному авто по вул. Полтавській в бік готелю «Аеропіль», та під'їжджаючи до перехрестя з круговим рухом відчув удар лівої сторони. Після чого він вийшов з авто та помітив що т.з. Nissan Primera н.з. НОМЕР_2 виїхав на зустрічну смугу руху , в подальшому водій транспортного засобу вийшов до нього, після розмови потерпілий виявив в останнього ознаки алкогольного сп'яніння та викликав працівників поліції. (а.с. 14)
Викладені обставини повністю підтверджуються письмовими поясненнями учасників ДТП, схемою ДТП, де додатково схематично зазначено характер та місця ушкоджень транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази в своїй сукупності доводять факт керування автомобілем ОСОБА_1 та не були спростовані під час розгляду справи.
Щодо доводів апелянта, про розгляд справи судом першої інстанції без участі сторони захисту, апеляційний суд зауважує наступне.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Підстав вважати, що суд першої інстанції упереджено виніс рішення, оскільки розглянув справу у відсутність апелянта немає, при цьому, судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Охременка А.В.
Апеляційний суд зауважує, що право Білова Д.В. на особисту участь у судовому засіданні було цілком надане судом апеляційної інстанції, де апелянт мав можливість надати апеляційному суду пояснення та будь-які докази, які не надав суду першої інстанції, як безпосередньо, так і шляхом залучення адвоката.
Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, про що суд першої інстанції обґрунтовано навів в своєму рішенні, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і їм дана належна оцінка, тому дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Охременка А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 04 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд