Справа № 347/1162/26
Провадження № 2/347/934/26
02 червня 2026 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області, в складі:
головуючої-судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, посилаючись на те, що 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, які разом складають договір про надання банківських послуг.
Як зазначено у позові, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати обов'язкових щомісячних платежів.
Відповідно до Тарифів за карткою Monobank пільговий період користування кредитними коштами становить до 62 днів за умови повного погашення заборгованості, пільгова процентна ставка складає 0,00001 % річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу - 4 % від суми заборгованості (але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка - 3,1 % на місяць, а у разі виникнення простроченої заборгованості застосовується збільшена процентна ставка у розмірі 6,2 % на місяць.
Також позивач посилається на положення пунктів 5.15-5.19 Умов обслуговування, якими визначено відповідальність клієнта за порушення строків виконання грошових зобов'язань. Зокрема, у разі несплати щомісячного мінімального платежу передбачено нарахування процентів у подвійному розмірі базової процентної ставки, а у випадку прострочення платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом вважається простроченою, що є істотним порушенням зобов'язань клієнта.
На виконання умов договору банк встановив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 25 000 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом за яким була платіжна картка № НОМЕР_1 . Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.
Водночас відповідач належним чином не виконував обов'язок щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати щомісячних мінімальних платежів, у зв'язку з чим утворилася прострочена заборгованість. Станом на 28 січня 2022 року прострочення виконання зобов'язань зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, що відповідно до умов договору було кваліфіковано як істотне порушення зобов'язань. У зв'язку з цим банк направив відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості, однак останній вимоги банку не виконав.
З огляду на невиконання відповідачем умов договору та вимог банку, кредит було переведено у форму «на вимогу», а на суму простроченої заборгованості нараховано передбачені договором платежі та санкції.
За розрахунком позивача, станом на 26 березня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становить 33 537,49 грн, з яких: 32 703,69 грн - заборгованість за тілом кредиту, 833,80 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання, пеня - 0 грн.
Посилаючись на наведені обставини, норми цивільного законодавства та умови договору, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість у розмірі 33 537,49 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомленим про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу від 02.06.2026 року про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з копії Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 17.12.2019 року (а.с.12), 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до умов обслуговування банку. Зі змісту зазначеної анкети-заяви вбачається, що відповідач підтвердив факт ознайомлення та погодження з Умовами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та іншими документами, які в сукупності становлять договір про надання банківських послуг. Також відповідач підтвердив, що отримав зазначені документи у мобільному додатку банку, ознайомився з їх змістом та зобов'язався виконувати умови укладеного договору.
Крім того, з анкети-заяви вбачається, що відповідач погодився на використання удосконаленого електронного підпису для вчинення правочинів та здійснення операцій через мобільний додаток банку, визнавши його аналогом власноручного підпису, який має рівнозначні юридичні наслідки. Також сторони погодили здійснення листування та обміну повідомленнями через мобільний додаток та інші дистанційні канали зв'язку.
Відповідно до довідки про наявність рахунку (а.с.13) та довідки про розмір встановленого кредитного ліміту (а.с.14), АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрив відповідачу поточний рахунок та встановив кредитний ліміт у розмірі 25 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , чим виконав свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів у межах погодженого сторонами ліміту.
Згідно з витягом з Тарифів за карткою Monobank (а.с.22,23), умовами кредитування передбачено пільговий період користування кредитними коштами тривалістю до 62 днів за умови повного погашення заборгованості, пільгову процентну ставку у розмірі 0,00001 % річних, обов'язковий щомісячний платіж у розмірі 4 % від суми заборгованості, але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості. Також тарифами встановлено базову процентну ставку у розмірі 3,1 % на місяць, яка застосовується у разі непогашення заборгованості в пільговий період, та збільшену процентну ставку у розмірі 6,2 % на місяць у випадку виникнення простроченої заборгованості.
Як вбачається з витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (а.с.15-21), пунктами 5.15-5.19 визначено порядок та наслідки порушення клієнтом своїх грошових зобов'язань. Зокрема, передбачено обов'язок клієнта своєчасно сплачувати щомісячний мінімальний платіж, а у разі його несплати - нарахування процентів у подвійному розмірі базової процентної ставки. Умовами також встановлено, що у разі прострочення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, що кваліфікується як істотне порушення зобов'язань клієнта. При цьому банк набуває право вимагати повного дострокового повернення заборгованості та застосовувати передбачені договором заходи відповідальності.
Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою про рух коштів по картці (а.с.10,11) та поясненнями до виписки про рух коштів на рахунку (а.с.9), з яких вбачається здійснення операцій із використанням кредитного ліміту та подальше формування заборгованості за рахунком.
З розрахунку заборгованості (а.с.6-8) вбачається, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати обов'язкових щомісячних платежів. Унаслідок невнесення платежів у строки, визначені договором та тарифами банку, утворилася прострочена заборгованість, яка поступово збільшувалася.
Зі змісту розрахунку заборгованості та доводів позовної заяви вбачається, що станом на 28.01.2022 року прострочення сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, у зв'язку з чим банк визнав таке порушення істотним та направив відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Однак відповідач не вчинив дій, спрямованих на усунення допущеного порушення, та не погасив наявну заборгованість.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог банку та неусуненням істотного порушення умов договору кредит 26.02.2022 року був переведений у форму «на вимогу», що надало банку право вимагати повернення всієї суми заборгованості в повному обсязі.
Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 26.03.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором про надання банківських послуг становить 33 537,49 грн, з яких: 32 703,69 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 833,80 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання, пеня відсутня та становить 0 грн.
Таким чином, надані позивачем документи, а саме анкета-заява до договору про надання банківських послуг, довідка про наявність рахунку, довідка про розмір встановленого кредитного ліміту, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб, витяг з Тарифів за карткою Monobank, виписка про рух коштів по картці, пояснення до виписки про рух коштів на рахунку та розрахунок заборгованості підтверджують факт укладення між сторонами договору, надання відповідачу кредитних коштів, користування ними та наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Принцип обов'язковості договору (pacta sunt servanda) є однією з основоположних засад цивільного законодавства та означає, що сторони, які досягли згоди щодо істотних умов договору та належним чином його уклали, зобов'язані сумлінно виконувати взяті на себе обов'язки.
Загальні умови виконання зобов'язань визначені статтею 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Належне виконання зобов'язання передбачає його виконання у повному обсязі, належною особою, належному кредитору, у встановлений строк та у спосіб, визначений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, а кредитор - прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Таким чином, саме на боржника покладається обов'язок вжити всіх необхідних заходів для належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк. Недотримання встановленого сторонами строку виконання зобов'язання є порушенням договірних умов та тягне за собою наслідки, передбачені договором або законом.
Частиною першою статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, порушенням визнається як повна бездіяльність боржника щодо виконання зобов'язання, так і його виконання не в тому обсязі, не в той спосіб або не в ті строки, які були погоджені сторонами.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання, зміна його умов, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди, а також інші заходи цивільно-правової відповідальності. Якщо договором передбачено спеціальні наслідки порушення зобов'язання, вони підлягають застосуванню за наявності відповідних підстав.
Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки та за неможливість виконання, яка випадково настала після прострочення.
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не передбачено договором або законом. При цьому особа вважається винною у порушенні зобов'язання, якщо не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для його належного виконання. Обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на боржника.
Крім того, відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, боржник не вправі на власний розсуд відмовитися від виконання взятих на себе договірних обов'язків чи змінити порядок їх виконання.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його належним виконанням. Таким чином, до моменту повного та належного виконання боржником своїх обов'язків за договором зобов'язання вважається чинним, а кредитор має право вимагати його виконання у примусовому порядку, встановленому законом.
Отже, наведені норми матеріального права покладають на позичальника обов'язок своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, а у разі їх невиконання надають кредитору право вимагати стягнення заборгованості у судовому порядку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем та долученого до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати щомісячних мінімальних платежів. Упродовж тривалого часу обов'язкові платежі не вносилися у строки, визначені умовами договору та Тарифами банку.
Відповідно до умов договору та Тарифів за карткою Monobank, у разі несвоєчасного внесення мінімального платежу до клієнта застосовуються передбачені договором наслідки, а при простроченні понад 90 календарних днів уся заборгованість за кредитом вважається простроченою та підлягає достроковому поверненню.
Як встановлено матеріалами справи, станом на 28.01.2022 року прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів. У зв'язку з цим, відповідно до пункту 5.16 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичних осіб, настало істотне порушення клієнтом своїх зобов'язань, а вся заборгованість за кредитом була визнана простроченою.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 28.01.2022 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» направило відповідачу повідомлення («push»-повідомлення) про істотне порушення умов договору та необхідність погашення наявної заборгованості. Однак відповідач не усунув допущене порушення та не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог банку та відповідно до пунктів 5.18, 5.19 Умов обслуговування, 26.02.2022 року кредит було переведено у форму «на вимогу», що надало банку право вимагати дострокового повернення всієї суми кредитної заборгованості.
Відповідно до частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України наслідком прострочення повернення чергової частини кредиту є право кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї непогашеної суми кредиту та належних платежів.
Факт укладення договору між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підтверджується анкетою-заявою від 17.12.2019 року, а також іншими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи. Підписання анкети-заяви свідчить про приєднання відповідача до Умов обслуговування, Тарифів, Паспорта споживчого кредиту та інших документів, що складають договір про надання банківських послуг. Відповідач також погодився на використання удосконаленого електронного підпису як аналога власноручного підпису при здійсненні операцій через мобільний додаток банку.
Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту та випискою про рух коштів по картці, банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 25 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , яким відповідач користувався.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 26.03.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становить 33 537,49 грн, з яких: 32 703,69 грн - заборгованість за тілом кредиту; 833,80 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання; 0,00 грн - пеня.
Таким чином, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 26.03.2026 року має непогашену заборгованість у розмірі 33 537,49 грн. Доказів належного виконання зобов'язань або спростування наданого банком розрахунку матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за договором про надання банківських послуг у розмірі 33 537,49 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 328,00 грн, сплаченого при поданні позову.
На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17 грудня 2019 року у розмірі 33 537 (тридцять три тисячі п'ятсот тридцять сім) гривень 49 копійок, а також судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк