Єдиний унікальний номер 341/1106/25
Номер провадження 2-сз/341/16/26
02 червня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Аннишина С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про повернення судового збору в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8004606 від 19.06.2024 у розмірі 98 670,00 грн.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі клопотання позивача.
29 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ТОВ «Факторинг Партнерс» про повернення судового збору, в якій просить повернути сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн, оскільки позов на підставі ухвали суду від 23.04.2026 повернуто позивачу.
Дослідивши заяву та додані документи, суд вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 квітня 2026 року представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду із заявою про залишення позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина 3 статті 257 ЦПК України).
Як передбачено частиною 1, 2 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 202/16597/23.
Діючим ЦПК України (стаття 142) також не передбачено повернення сплаченого судового збору у випадку залишення позову без розгляду за заявою позивача.
Згідно із частиною 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, із врахуванням наведеного вище, у задоволенні заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» про повернення сплаченого судового збору слід відмовити, оскільки позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до ухвали суду від 23.04.2026 не поверталася позивачу, а таку залишено без розгляду на підставі клопотання позивача.
На підставі викладеного, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», керуючись статтями 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про повернення судового збору в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяСвятослав АННИШИН