Справа № 496/263/21
Провадження № 6/496/41/26
26 травня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», первісний стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа,
Представник ТОВ «Капіталресурс» - Михайленко В.Д. звернувся до суду з заявою, в якій просить суд: - замінити стягувача з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі №496/263/21 від 05.11.2021 року, виданим Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу; - видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №496/263/21 від 05.11.2021 року, виданий Біляївським районним судом Одеської області.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. 19.06.2007 року між позичальником та банком був укладений кредитний договір №б/ н, згідно якого позичальнику було надано кредит із сплатою процентів за користування ним. Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. 22.09.2021 року Біляївський районний суд Одеської області ухвалив рішення у цивільній справі №496/263/21 за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитним договором. 05.11.2021 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення. 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором б/н від 19.06.2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 . Зважаючи, що на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором №б/н від 19.06.2007 року, укладеним між банком та позичальником, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі №496/263/21 підлягає заміні з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс» в порядку процесуального правонаступництва.
АТ КБ «ПриватБанк» пред'явило виконавчий лист у цивільній справі №496/263/21 до примусового виконання. Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрив виконавче провадження №68871235. 19.02.2023 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте ані постанова від 19.02.2023 року, ані оригінал виконавчого листа у цивільній справі №496/263/21 на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору відповідно до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі № 496/263/21 був втрачений. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 19.02.2023 року, а відтак трирічний строк на пред'явлення виконавчого листа у цивільній справі №496/263/21 не сплив.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, у поданій заяві просив судове засідання провести за його відсутності.
Представники АТ КБ «ПриватБанк», Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені налеєним чином.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду заяви.
Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19.12.2023 року старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Згамою З.О., в рамках виконавчого провадження №68871235, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, згідно якої, виконавчий лист №496/263/21 виданий 05.11.2021 Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 13003,10 грн. повернуто стягувачу.
Виконавче провадження №68871235 завершено, що також підтверджується інформацією про виконавче провадження від 18.01.2026 року.
22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого, ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 19.06.2007 року, що також підтверджується реєстром боргових зобов'язань від 18.09.2025 року.
08.09.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було підписано акт №1 приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань.
Щодо заяви в частині заміни стягувача у виконавчому листі, суд вважає, що заява в цій частині підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Верховного суду України від 20.11.2013 року по справі №6-122 цс13 зазначено, що виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи), тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).
Згідно ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття первісного кредитора і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому листі.
Судом встановлено, що на підставі вищевказаного договору факторингу, ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу стягувача у виконавчому листі №496/263/21 від 05.11.2021 року, виданим Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 13003,10 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява в частині заміни стягувача у виконавчому листі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа, суд вважає, що в цій частині заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 року в справі № 201/4043/19, від 09.02.2022 року в справі № 757/14604/20, від 06.11.2019 року в справі № 2-1053/10, від 23.09.2020 року в справі № 127/2-3538/10.
Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв'язку або державного виконавця.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі №2-504/11 (провадження №61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі №2-461/09 (провадження № 61-2812св19).
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, представник заявника посилався на те, що 19.02.2023 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, проте ані постанова від 19.02.2023 року, ані оригінал виконавчого листа на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходили.
Разом з тим, всупереч вимогам ч.1 ст. 81 ЦПК України, представник заявника не надав жодного доказу втрати виконавчого листа, доказів вжиття заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження виконавчого листа. Доводи представника заявника в цій частині не підтверджені жодним доказом та, всупереч вимогам ч. 6 ст. 81 ЦПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях.
Представником заявника не надано доказів звернення до відділу державної виконавчої служби з відповідним запитом про надання інформації щодо дати повернення виконавчого листа на адресу стягувача, вихідного номера, тощо.
Крім того, представником заявника не надано доказів, що виконавчий лист не отриманий первісним стягувачем - АТ КБ «ПриватБанк».
Суду повинні бути надані документи, які підтверджують втрату виконавчого листа, у тому числі і про проведення службового розслідування по факту втрати оригіналу виконавчого листа та результат його проведення.
На разі, звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа. Заява не містить посилання на докази, які б підтверджували причини втрати виконавчого документа.
Ті обставини, що виконавчий лист не перебуває на виконанні, відсутні відкриті виконавчі провадження, сторонами яких є учасники цієї справи, фактичне невиконання рішення на теперішній час, не є належним та допустимим доказом втрати виконавчого листа, оскільки не можуть беззаперечно підтвердити саме втрату виконавчого листа як єдину і достатню підставу для видачі його дубліката.
Заявник, який є стягувачем за виконавчим листом, як особа зацікавлена у належному виконанні рішення, зобов'язаний вжити необхідних та вичерпних заходів, спрямованих на відшукання виконавчого листа. І лише у разі підтвердження відповідними доказами втрати виконавчого листа ініціювати перед судом розгляд питання видачі дубліката виконавчого листа.
Оскільки представником заявника не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог ТОВ «Капіталресурс» щодо видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 3, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 202, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 2, 258-260, 353-354, 442, п.п.17.4 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», первісний стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити частково.
Замінити вибулого стягувача - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ: 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28-А) у виконавчому листі №496/263/21 від 05.11.2021 року, виданим Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованості у розмірі 13003,10 грн.
В іншій частині заяву - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії такої ухвали.
Суддя М.Л. Пасечник