02 червня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 669/362/26
Провадження № 33/820/454/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
захисника Кучерука Т.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кучерука Т.М. на постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставок Білогірського району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, 21 квітня 2026 року о 16.20 год. ОСОБА_1 в с. В'язовець по вул. Центральна керував електроскутером марки Corso в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Постановою судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 визнанийвинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кучерук Т.М. просить скасувати постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 рокута закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи обґрунтовує тим, що згідно результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «DragerAlcotest 6810», в крові останнього виявлено алкоголь - 0,22 проміле. У той же час, відповідно до технічних характеристик приладу «DragerAlcotest 6810», що розміщений на офіційному сайті виробника, даний засіб вимірювальної техніки може вказувати результат з певною похибкою. Так, границі допустимої похибки під час експлуатації приладу можуть складати +/-0,042 проміле в діапазоні від 0 до 0,84 проміле.
Відповідно до Інструкції приладу «DragerAlcotest 6810» передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря. Зокрема, при температурі від мінус 5 до + 50 градусів Цельсія у діапазоні вимірювання від 0 до 0,84 проміле похибка становить 0,042 проміле.
На думку апелянта, беручи до уваги похибку вимірювання газоаналізатора «DragerAlcotest 6810» у 0,04 проміле, не можна виключати наявність у ОСОБА_1 рівня алкоголю у крові в кількості 0,18 проміле (0,22-0,04=0,18), що виключає той стан алкогольного сп'яніння, з якого може наступати адміністративна відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Зауважує, що з відеозапису вбачається, що після проведення освідування ОСОБА_1 на місці події за допомогою приладу «DragerAlcotest 6810»працівниками поліції не було роз'яснено йому належним чином про можливість проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Звертає увагу, що виявлення такої незначної кількості алкоголю за допомогою приладу «DragerAlcotest 6810» на місці зупинки транспортного засобу, яка в межах допустимої похибки взагалі може виключати адміністративну відповідальність, повинно було поставити під сумнів результати освідування на місці події. В зв'язку з чим, працівники поліції, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин даного правопорушення, повинні були сприяти в проведенні такого огляду в медичному закладі.
Посилається на те, що з оглянутого відеозапису, в поведінці, рухах та мові водія ОСОБА_1 під час огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не вбачалося, що останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того зазначає, що не може вважатися водієм в розумінні ПДР особа, що керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВТ, так як у такої особи відсутній обов'язок в отриманні посвідчення водія відповідної категорії. При цьому, транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 3 кВт не підпадає під жодну з категорій, що визначена у п.2.12 ПДР, та не може вважатися транспортним засобом, що віднесений до категорії А1.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.
Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В апеляційній скарзі захисник Кучерук Т.М. оскаржує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи встановлену свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки похибку результату проведеного огляду.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції наведених вимог закону при розгляді справи не дотримався, дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у наступних доказах: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646620 від 21.04.2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 3), акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд водія був проведений зі згоди ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlcotest 6810», у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка або занадто швидка мова, тремтіння пальців рук, зміна кольору шкіри, результат огляду на стан сп'яніння склав 0,22‰, з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а/с 4); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовано, що водій відмовився від огляду у закладі охорони здоров'я (а/с 5);результаті тестування на алкоголь від 21.04.2026 року, здійснений за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest 6810», відповідно до якого рівень алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становить 0,22 ‰ (а/с 6);відеозаписах, згідно яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений поліцейськими, після чого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на місці зупинки водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу, з результатом 0,22‰, результат огляду не заперечував (а/с 10).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування ОСОБА_1 не оскаржуєтьсята є зафіксованим наданими до суду відеозаписами.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких, після проведення тесту, мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За змістом наведених нормативних документів особи, які керують транспортними засобами та щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З постанови судді вбачається, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 21 квітня 2026 року о 16.20 год. ОСОБА_1 в с. В'язовець по вул. Центральна керував електроскутером марки Corso в стані алкогольного сп'яніння.
Однак під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою пристрою «DragerAlkotest6810» були отримані результати із врахуванням допустимої погрішності.
Так, згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті компанії SaturnDataInternational(ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн ДейтаІнтернешенл»), (https://www.saturn-data.com/ukr/products/631/0/903/), яка є офіційним дистриб'ютором в Україні концерну з Німеччини з продажу приладів алкодіагностики(DragerSafety AG&Co. KGaA), щодо технічних даних приладу «Alcotest6810» межі допустимої похибки даного приладу в робочих умовах становлять плюс/мінус 0,042‰.
Інструкцією з експлуатації електронного засобу вимірювання рівня алкогольного сп'яніння, який було використано патрульними поліцейськими, а саме «DragerAlkotest6810», передбачена допустима погрішність при вимірюванні вмісту алкоголю в повітрі що видихається. Так границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +- 0,042‰ в діапазоні від 0 до 0,84 проміле, а вміст алкоголю у ОСОБА_3 повітрі лише на 0,02‰ перевищував допустиму норму, тобто в межах похибки приладу DragerAlcotest6810 (+- 0,042‰).
Враховуючи, що стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у розмірі 0,22 проміле, встановлений приладом «DragerAlcotest 6810», є незначним відхиленням від допустимої норми (до 0,20 проміле включно), в межах похибки даного приладу, визначеної його технічними характеристиками (0,042 проміле), а обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані обставини виключають в діях особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація щодо стану алкогольного сп'яніння є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати зі сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, надаючи оцінку наведеним вище доказам, з урахуванням принципів презумпції невинуватості особи та доведення вини особи поза розумним сумнівом, доходжу висновку, що оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у розмірі 0,22 проміле, встановлений в межах похибки приладу «DragerAlcotest 6810»,визначеної його технічними характеристиками (0,042 проміле),у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги захисника та скасуванням постанови судді з вищенаведених підстав, інші апеляційні доводи не перевірялися.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кучерука Т.М. задовольнити.
Постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя