Справа № 601/1959/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/241/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.286 КК України
про повернення апеляційної скарги
01 червня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 липня 2025 року,-
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 липня 2025 року було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та звільнено його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження №12025211010000162 від 22.04.2025 року - закрито.
На вказану ухвалу суду 21 травня 2026 року надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 в якій він просить визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та скасувати ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 липня 2025 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали за вказаною апеляційною скаргою вважаю, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Суб'єктний склад учасників кримінального провадження, які наділений правом на апеляційне оскарження визначений у ст.393 КПК України. Зокрема апеляційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Таким чином, за змістом статті 393 КПК України, потерпілий чи його представник наділені правом оскаржити судове рішення лише у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
В даному випадку ОСОБА_3 участі у розгляді справи в статусі потерпілого не приймав і, відповідно, жодних вимог в суді першої інстанції не заявляв.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги та долучених до неї документів, обґрунтовуючи право на подання апеляційної скарги, апелянт вказує, що ОСОБА_3 є потерпілим у даному кримінальному провадженні виключно тому, що даним кримінальним правопорушенням йому було заподіяно майнової шкоди.
Однак, такі доводи апелянта суперечать точному змісту ст. 55 КПК України.
Так, згідно приписів частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
При цьому, згідно частин другої та третьої вказаної статті права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Матеріалами кримінального провадження та доданими до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 документами не підтверджується факт подання ОСОБА_3 заяви про залучення його до цього кримінального провадження як потерпілого на стадії досудового розслідування чи судового розгляду в суді першої інстанції.
Так, зі змісту обвинувального акту (а.к.п.2-7) та з доданого до нього Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025211010000162 від 22 квітня 2025 року (а.к.п.8-11) вбачається, що процесуальний статус потерпілого в цьому кримінальному провадженні має лише ОСОБА_6 .
Жодних відомостей про подання ОСОБА_3 заяв про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або заяви про залучення його до цього провадження як потерпілого не зафіксовано, а тому немає підстав для висновку, що він відповідно до ч.2,3 ст.55 КПК набув процесуальних прав потерпілого.
Саме по собі посилання апелянта на факт завдання ОСОБА_3 майнової шкоди не свідчить про виникнення у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки на момент її постановлення він не був учасником цього кримінального провадження та не набув передбаченого КПК України процесуального статусу, який би наділяв його правом на подання апеляційної скарги.
Таким чином, перевіркою матеріалів кримінального провадження і доводів апеляційної скарги не встановлено відомостей про те, що ОСОБА_3 набув у цьому провадженні процесуальних прав потерпілого відповідно до положень ч.2 ст.55 КПК.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За таких обставин апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.
При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції після усунення причин, з яких було повернуто апеляційну скаргу.
Також, в даному випадку повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_3 права на звернення з позовом про відшкодування завданої йому шкоди в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 липня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України - повернути.
Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка їх подала.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя