ЄУН: 336/4875/26
Провадження №: 1-кп/336/1208/2026
Ухвала
іменем України
01 червня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання у кримінальному провадженні № 62023080020000542 від 04.08.2023 року про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив, що підозрюваний ОСОБА_4 знову залишив територію військової частини, на теперішній пошукові заходи не дали позитивних результатів, на підтвердження чого просив долучити до матеріалів справи рапорт командира зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Заслухавши прокурора, суд приймає рішення про повернення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності прокурору для продовження досудового розслідування, керуючись наступним.
За змістом пред'явленої підозри, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_2 від 25.01.2023 року № 20 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-санітара 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 4-ої механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_5 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_5 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до цього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 17 червня 2023 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив місце служби, а саме: тимчасову дислокацію підрозділів військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 20 грудня 2024 року
Дії ОСОБА_4 , кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України,а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.5 ст .407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження, прокурор зазначив, що згідно з письмовою заявою ОСОБА_4 останній дає свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України та згоду командира військової частини НОМЕР_1 щодо продовження військової служби підозрюваним.
Однак, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 не з'явився на розгляд цього клопотання та не підтвердив добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.
Прокурор просив клопотання повернути, оскільки підозрюваний залишив військову частину, про що надав рапорт командира зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Надана прокурором інформація про відсутність ОСОБА_4 у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , неповідомлення ОСОБА_4 місце його фактичного перебування, неявка до суду для участі у розгляді клопотання переконують суд у тому, що при наданні письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не мав наміру продовжувати військову службу, а керувався наміром уникнути кримінальної відповідальності.
Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого ст..284,286 КПК України, про яке йдеться у клопотанні прокурора, наразі відсутні.
Положеннями ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, за певних обставин повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, тобто можливим є застосування аналогії у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, суд задовольняє клопотання прокурора з підстав, зазначених вище.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України,
Клопотання про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби - повернути прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала не оскаржується.
Суддя ОСОБА_1