ЄУН: 336/9620/25
Провадження №: 3/336/26/2026
м. Запоріжжя 2 червня 2026 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін Павло Вікторович, за участю захисника Вертелецького М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 22.09.2026 року о 10-51 год., в м. Запоріжжя, по вул. Іванова та вул. Кругова, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з Volkswagen Up, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки тз під час безперервної відеофіксації на Бк 471550, Бк 471007. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування тз, про повторність попереджений чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'я ніння або щодо вживання лікарських препаратів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив на власну провину, вказуючи на те, що він у стані сп'яніння не перебував, ознак сп'яніння не мав, від огляду не відмовлявся, але не залишав свій автомобіль через побоювання за себе, оскільки працівники поліції були упередженими та порушували, на його думку, процедуру.
При цьому, від захисника до суду надійшли письмові заперечення, де окрім вказаного зазначено, що у співробітників поліції не було законних підстав для зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 , а тому всі інші докази по справі є недопустимими.
Дослідивши надані по справі докази, суддя прийшов до переконання, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не доведено належними та допустимими доказами, через що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Так, відповідно до п. 4 та п. 5 постанови КМУ №1456 від 29.12.2021 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів у осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти до нині.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Відповідно до п. 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Враховуючи наведені нормативно-правові акти та діючий в країні воєнний стан, працівники поліції мали право на зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з метою перевірки документів про особу, на право керування транспортним засобом та реєстраційних документів на транспортний засіб.
Більш того, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Крім того, згідност.16 Закону України «Про дорожній рух» водій серед іншого зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Аналогічні вимоги містяться у п.2.4 Правил дорожнього руху, який покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського зупинитися та пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
ОСОБА_1 ставиться за провину відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, як особою, яка керує транспортним засобом.
Як вже зазначалося судом, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд наголошує, що відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку та процедури.
Тобто, вказана норма являється бланкетною, яка відсилає до інших нормативних актів. В даному випадку відсилає до нормативних актів, якими встановлюються порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, таким нормативним актом є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджено - Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, надалі - Інструкція).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.п. 2-4 Інструкції).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 Інструкції).
Із системного аналізу ч.1 ст. 130, ст. 266 КУпАП та перелічених положень Інструкції слідує, що огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають лише особи, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками відповідного стану, в даному випадку - стану наркотичного сп'яніння.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 р. по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Фактично на підтвердження наявності у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння вказує протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено явні ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Такі ж ознаки перелічені й у відповідному направленні на огляд ОСОБА_1 від 22.09.2025 року. При цьому, назване направлення ОСОБА_1 не підписував. Отже, суд має надати оцінку іншим наявним у справі доказам на предмет наявності у ОСОБА_1 визначених поліцейським ознак наркотичного сп'яніння.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення свідки, потерпілі не залучалися.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення до нього долучено технічний запис.
До матеріалів провадження додано «відео» - диск для лазерних систем зчитування, що містить відеозаписи з БК 475462 та БК 471558.
Натомість, з переглянутих судом відеоматеріалів, що додані до вказаного протоколу, не вбачається у ОСОБА_1 неприродної блідості обличчя та порушення мови. При цьому, його поведінка відповідала обстановці, оскільки ОСОБА_1 відповідав на поставлені запитання, його поведінка була адекватною та відповідала ситуації.
Виявлення таких ознак як невідповідність поведінки обстановці та блідість обличчя первісно вбачається на переглянутому відеозаписі лише із спілкування співробітників поліції між собою під час пропозиції ОСОБА_1 вийти з автомобіля для поверхневої перевірки, з чим не погоджувався ОСОБА_1 , заявивши про те, що він має зателефонувати своєму адвокату, та після цього співробітник поліції поставив за провину ОСОБА_1 виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких йому і перерахував, натомість підстав для таки тверджень судом не встановлено.
Отже, дослідженими відеозаписами не зафіксовано у ОСОБА_1 визначені поліцейським ознаки наркотичного сп'яніння - фактично співробітник поліції обмежився лише констатацією наявності у ОСОБА_1 таких ознак як неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, під час судового розгляду дослідженими по справі доказами не була спростована позиція сторони захисту про те, що ОСОБА_1 ознак сп'яніння не мав, що узгоджується з наданим стороною захисту висновком лікаря КНП «Обласний комунальний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР від 22.09.2025 року про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, та відповідно суд не дійшов висновку про те, що у поліцейського були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння згідно з визначеними ознаками наркотичного стану.
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, відповідно до якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд доходить висновку про те, що не доведено належними та допустимим доказами наявність у ОСОБА_1 визначених поліцейським ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку чим провадження у справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю в діях вказаної особи складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя П.В. Зарютін
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.