Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/4207/26
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/325/26
22 травня 2026 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисниці ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , подані на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року щодо застосування відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12023121060001545,
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі розпочато судом апеляційної інстанції згідно з апеляційними скаргами, які надійшли 05.05.2026 від захисниці та 06.05.2026 від прокурора, поданими відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді, постановлену у відповідності до ст. 182 КПК (т. 3 а. с. 198-199, 207-218; т. 4 а. с. 2, 8, 25-26).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід - заставу в розмірі 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п'ятдесят шість тисяч) грн із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване: (1) здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023121060001545 щодо обставин, за яких у період з 2022 року по березень 2023 року службові особи Лисичанської MBA Сєвєродонецького району Луганської області, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Дружба» /далі - ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА»/, заволоділи бюджетними коштами під час придбання 23.03.2023 у ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» комплексу будівель, розташованих за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Войнівка, вул. Лісна, 1, призначених для розміщення внутрішньо переміщених осіб Лисичанської територіальної громади, за вартістю, завищеною більш ніж на 19 млн грн, і легалізували отримані кошти; (2) наявністю обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) існуванням ризиків, наведених у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) відсутністю достатніх підстав для застосування до підозрюваного тримання під вартою; (5) неможливістю в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків; (6) здатністю застави у визначеному розмірі забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам; (7) недоцільністю покладення обов'язку носити електронний засіб контролю, враховуючи невисокий рівень інтенсивності встановлених ризиків і стан здоров'я.
ІІI. Вимоги та доводи осіб, які звернулася з апеляційними скаргами
4. В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 заставу в розмірі 2 473 000 (два мільйони чотириста сімдесят три тисячі) грн.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) в матеріалах клопотання відсутні вагомі докази вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК; (2) ризики відсутні; (3) розмір застави необґрунтований; (4) через хворобу ОСОБА_8 потребує постійного медичного контролю та лікування, що неможливо в умовах слідчого ізолятора.
4.2. В судовому засіданні захисниця підтримала свою апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів і заперечила проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
5. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.
5.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) належна процесуальна поведінка підозрюваного не спростовує ризику переховування; (2) досягнення ОСОБА_8 . 60-річного віку та наявність паспорта іншої держави й фінансових ресурсів максимізує ризик переховування; (3) вилучення паспорта громадянина Ізраїлю не позбавляє особу громадянства та надає можливість отримати новий; (4) підозрюваний є організатором корупційної схеми, що збільшує ризик впливу на свідків; (5) ОСОБА_8 вживав заходи конспірації своїх дій; (6) невіднайдення документів щодо легалізації (відмивання) коштів посилює ризик їх знищення.
5.2. В судовому засіданні прокурор просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів та заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисниці.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
6. Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисниці з мотивів, наведених у ній, але заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що на даному етапі сторона захисту в цілому не заперечує щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень. Ці доводи підтримали захисниця ОСОБА_6 і підозрюваний ОСОБА_8 .
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. У ході надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із того, що сторона захисту не ставить під сумнів обґрунтованість підозри причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються стороною обвинувачення.
8. Із огляду на наведене судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала перевіряється в частині, яка стосується правильності оцінки ризиків, визначення виду запобіжного заходу, розміру застави та покладених на підозрюваного обов'язків.
(§1) Щодо наявності ризиків
9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя зазначив про існування ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК.
9.1. Сторона захисту доводить, що: (1) ризик переховування відсутній, оскільки: (а) ОСОБА_8 знаючи про кримінальне провадження щодо нього, неодноразово виїжджав за кордон і повертався в Україну, та не має наміру покидати територію України на тривалий період; (б) наявність паспортів за виїзду для кордон, які вилучені, та суворість можливого покарання не свідчать про ризик переховування; (2) ризик знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення відсутній, оскільки підозрюваний знав про кримінальне провадження з моменту проведення в нього обшуку, в ході якого добровільно надав доступ до мобільного телефону і жодні документи в нього не вилучалися; (3) ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні відсутній, оскільки: (а) свідки повідомляються про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань; (б) одному зі свідків вже повідомлено про підозру за дачу завідомо неправдивих показів; (в) не відомо про наміри чи спроби підозрюваного впливати на свідків; (4) при визначенні ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не враховано протокол огляду від 02.02.2026, де контактні номери телефонів співпадають із персональними даними їх власників.
9.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, вказавши про правильність висновків слідчого судді.
9.3. За підсумками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив існування ризиків, зазначених в ухвалі.
9.4. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції ураховує, що крім «обґрунтованої підозри» обов'язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
9.4.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
9.4.2. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
9.4.3. Існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК, ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
9.5. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
9.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) суворістю передбаченого покарання за кримінальні правопорушення, що інкримінуються підозрюваному, а саме, злочини, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК, які є особливо тяжкими, й за їх вчинення передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі (т. 2 а. с. 336-362); (2) досягненням ОСОБА_8 . 60-річного віку, що дає йому можливість безперешкодного виїзду за межі території України, та неодноразовим перетином ним державного кордону - упродовж дії на території України правового режиму воєнного стану (т. 2 а. с. 276-280, 330-334); (3) наявністю паспорта громадянина Ізраїлю, який дійсний до 25.07.2029 (т. 2 а. с. 94); (4) наявністю фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами території України (т. 2 а. с. 250-329).
9.5.2. Про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить: (1) механізм вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, який передбачав, серед іншого, оформлення на третіх осіб права власності на корпоративні права товариств, а також керівництво товариствами через підконтрольних осіб (т. 2 а. с. 336-362); (2) роль підозрюваного ОСОБА_8 у реалізації злочинного плану, яка, за версією сторони обвинувачення, полягала у системній взаємодії та координації дій службових осіб ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» з метою забезпечення прийняття ними рішень і вчинення дій в інтересах його та ОСОБА_10 (т. 2 а. с. 336-362); (3) ОСОБА_8 володіє інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, відтак має можливість знищити, сховати документи, які мають значення для кримінального провадження, але ще не віднайдені стороною обвинувачення (т. 2 а. с. 1-2, 336-362).
9.5.3. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується: (1) встановленою КПК процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК); (2) ймовірним вчиненням ОСОБА_8 кримінальних правопорушень спільно з іншими особами, які ще не допитувались (т. 2 а. с. 1-2, 336-362); (3) характер та обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та його ймовірну роль у їх вчиненні (т. 2 а. с. 1-2, 336-362).
9.5.4. Наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується: (1) обставинами та характером кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , які вказують на високий рівень підготовки та конспіративності його дій, що може свідчити про його здатність і схильність приховувати й маскувати протиправну діяльність усіма доступними засобами (т. 2 а. с. 1-2, 336-362); (2) вчиненням ОСОБА_8 дій щодо зміни власника ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» на підконтрольну особу, відмовившись від планів особисто придбати у власність вказане товариство, з метою приховування вчинення кримінального правопорушення (т. 2 а. с. 49-65, 85-130, 239-245); (3) встановленням під час огляду образу мобільного телефону ОСОБА_8 , що він зберігав контакти осіб, ймовірно причетних до вчинення кримінальних правопорушень, під вигаданими іменами, з метою унеможливлення їх ідентифікації (т. 2 а. с. 85-130, 239-240).
9.6. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
9.7. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом підозрюваний здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
(§2) Щодо виду запобіжного заходу та визначеного розміру застави
10. Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п'ятдесят шість тисяч) грн із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
10.1. Прокурор оспорює неможливість застосування більш суворого запобіжного заходу, вказуючи на необхідність застосувати тримання під вартою із встановленням застави у сумі 10 000 000 (десять мільйонів) грн.
10.2. Сторона захисту зазначає про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави у розмірі 2 473 000,00 грн, зазначаючи про надмірну суворість обраного заходу та непомірність суми застави, визначеної слідчим суддею. Додатково захисники вказують, що розмір ймовірної шкоди визначено неправильно, квартири підозрюваного знаходяться в м. Донецьк та деякі юридичні особи - на тимчасово окупованій території, а тому ОСОБА_8 до них доступу не має.
10.3. За підсумками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя при обранні виду запобіжного заходу та визначенні розміру застави дотримався вимог КПК, в повній мірі врахувавши доводи і заперечення сторін.
10.4. Надаючи відповідну оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом (ч. 3 ст. 176 КПК).
10.4.1. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).
10.4.2. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК).
10.4.3. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
10.4.4. Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою є: (а) домашній арешт; (б) застава; (в) особисте зобов'язання; (г) особиста порука.
10.4.5. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного; 7) майновий стан підозрюваного; 8) наявність судимостей у підозрюваного; 9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
10.5. Санкцією ч. 5 ст. 191 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
10.5.1. Санкцією ч. 3 ст. 209 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
10.5.2. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023121060001545 щодо ОСОБА_8 стосується розслідування обставин вчинення двох особливо тяжких кримінальних правопорушень й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (т. 2 а. с. 1-2, 336-359).
10.6. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.6.1. Сума (застави) повинна бути оцінена з врахуванням особи обвинуваченого, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
10.6.2. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб очевидна неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвела б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.7. Водночас ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (60 років), одружений, має двох неповнолітніх синів, трьох повнолітніх дочок та пасинка (т. 2 а. с. 250-251, 321; т. 3 а. с. 44-46), має високий майновий стан (т. 2 а. с. 250-329), активно займається благодійною та волонтерською діяльністю, допомагаючи Збройним Силам України, за що відзначний подяками (т. 3 а. с. 145-194), має незадовільний стан здоров'я (т. 3 а. с. 133-140), раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не надано.
10.8. Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 : (1) за період з 2023 по 2025 роки отримав 14 030 373 гривень сукупного доходу (т. 2 а. с. 263-267); (2) має у власності чотири квартири, житловий будинок та земельну ділянку, розташовані у м. Донецьк (тимчасово окупована територія), а також нежитлове приміщення (частка власності 99/100) площею 266, 3 кв. м., розташоване в м. Запоріжжя (т. 2 а. с. 270-272); (3) має у власності два автомобілі (SUВАRU FОRЕSТЕR, 2007 р. в. і ВАЗ 21099, 1993 р. в.) (т. 2 а. с. 275); (4) засновник і кінцевий бенефіціар ряду юридичних осіб, зокрема, але не виключно, ТОВ «Фест.Поінт» (статутний капітал - 2 000 000 грн), ТОВ «Точка опори» (статутний капітал 18 500 грн), ТОВ «Гегель-Компані» (статутний капітал 105 555 грн), ТОВ «Бубамара» (статутний капітал - 100 000 грн), ТОВ «Фільмоскоп» (статутний капітал 1 739 883 грн), ТОВ «Тандем» (статутний капітал 2 500 000 грн), ТОВ «БАС» (статутний капітал 111 800 грн), ТОВ «Юніор-Д» (статутний капітал 4 000 000 грн), ТОВ «ПРК» (статутний капітал 787 500 грн), ТОВ «Скальд -ЛТД» (статутний капітал 3 836 804 грн), ТОВ «Скольд» (статутний капітал 36 000 грн), ТОВ «Спецуглеремонт-98» (статутний капітал 50 000 грн), ТОВ «Культпросвет» (статутний капітал 200 000 грн), ТОВ Мегасінтез (статутний капітал 100 000 грн), ТОВ «Раціон трейд» (статутний капітал 1 556 649 грн), ТОВ «ПВС-Донбас» (статутний капітал 1 500 000 грн), ПП Епоха (статутний капітал 300 000 грн) (т. 2 а. с. 281-288); (5) підозрюється у завданні Лисичанській міській територіальній громаді збитків у розмірі 19 331 362,50 грн (т. 2 а. с. 187-201, 336-362).
10.9. Беручи до уваги особисті характеристики підозрюваного, його стан здоров'я, наявність сталих соціальних зв'язків та процесуальну поведінку колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов'язків зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки стримуючим фактором від настання ризиків буде загроза звернення відповідної суми, у разі її внесення, в дохід держави.
10.9.1. У той же час судом не встановлено підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, зважаючи на вік і стан здоров'я підозрюваного, його процесуальну поведінку та сталі соціальні зв'язки в Україні.
10.9.2. Щодо визначення застави в розмірі, про який просить прокурор, то відповідна сума, на думку колегії суддів, буде непомірним тягарем для ОСОБА_8 .
10.9.3. Водночас застава у розмірі, про який просить сторона захисту, зважаючи на майновий стан підозрюваного та пов'язаність його з цілим рядом юридичних осіб, не здатна запобігти наявним ризикам, оскільки не спонукатиме його до належного виконання процесуальних обов'язків.
10.9.4. Ураховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 6 656 000 грн з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, зможе запобігти ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
10.10. Також колегія суддів вважає, що, зважаючи на соціальні зв'язки підозрюваного в Україні та його попередню процесуальну поведінку після проведення обшуку, доводів на спростування якої прокурор не навів, необхідність у застосуванні до ОСОБА_8 обов'язку носіння електронного засобу контролю відсутня.
(§3) Висновки
11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
11.2. Оскільки судом не встановлено помилковості висновків слідчого судді чи істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 132, 176-178, 181, 182, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисниці та прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2026 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4