Справа № 939/2859/25
28 травня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., представника заявника Маслака О.І., розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії виконавця, заінтересована особа: Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за скаргою ОСОБА_1 (надалі за текстом - скаржник) на дії виконавця, заінтересована особа: Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)(надалі за текстом - заінтересована особа).
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29.06.2025 постановлено матеріали справи передати на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.11.2025, з урахуванням Ухвали від 13.11.2025 про виправлення описки, відкрито провадження у цивільній справі та призначено по даній справі судове засідання.
У судовому засіданні 25.05.2026 року взяв участь представник ОСОБА_2 , інші учасники судової справи у судове засідання не прибули.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст. 450 ЦПК України).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Скаржник просить суд визнати дії заінтересованої особи незаконними та зобов'язати заінтересовану особу зняти арешт з майна скаржника - земельної ділянки, адреса Київська обл. Бородянський район, с. Пороскотень, «Товариш» садове товариство.
Скарга обґрунтована тим, що 08.07.2013 року Вироком Подільського районного суду м. Києва знято арешт із майна скаржника, проте, заінтересована особа протиправно відмовила у знятті арешту.
Так, 30.08.2005 року Вироком Подільського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 був засуджений до семи років позбавлення
волі з конфіскацією майна.
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 08.07.2013 у справі №2607/12428/12, який залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києві від 03.12.2013 року, зокрема, засуджено скаржника визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 356 КК України та призначено йому покарання по цій статті 2 (два) місяці арешту; на підставі ст. 49 КК України звільнено скаржника від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та скасовано арешт, накладений на 1300, 00 доларів США та 1258, 00 грн., а також інше майно ОСОБА_1 .
Скаржник вказує, що 25.05.2025 останній звернувся до Бородянського відділу виконавчої служби у Київській обл. центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та 06.08.2025 р. до Міністерства юстиції України з проханням зняти арешт з майна.
Проте, у відповідь отримав відмову у задоволенні заяви.
У відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься інформація про обтяження №2619095, арешт нерухомого майна, яке зареєстровано 23.11.2005 09:39:08 за № 2619095 реєстратором: Бородянська районна державна нотаріальна контора, 07800, Київська обл., Бучанський р., смт. Бородянка, вул. Центральна, 331, (04577) 5-26-49 на підставі постанови АА 340513 від 10.11.2005 р. відділу ДВС Бородянського РУЮ, об'єкт обтяження: земельна ділянка, адреса: Київська обл., Бородянський р., с. Пороскотень, "Товариш" садове товариство, власник - скаржник.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №385134431 від 02.07.2024 скаржнику належить земельної ділянки кадастровий номер 7125483500:01:001:0415 площею 1,6755 га та №7125483500:01:002:0415 0,4702 га.
Відповідно до відомостей з Публічної кадастрової карти України, які містяться в мережі Інтернет, земельна ділянка з кадастровим № 7125483500:01:001:0415 знаходиться поруч з селом Івківці, Черкаського району, Черкаської області.
Відповідно до відомостей з Публічної кадастрової карти України, які містяться в мережі Інтернет, земельна ділянка з кадастровим №7125483500:01:002:0415 знаходиться поруч з селом Медведівка, Черкаського району, Черкаської області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України).
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №385134431 від 02.07.2024 скаржник є власником земельної ділянки кадастровий номер 7125483500:01:001:0415 площею 1,6755 га та №7125483500:01:002:0415 0,4702 га.
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 08.07.2013 у справі №2607/12428/12 скасовано арешт, накладений на 1300, 00 доларів США та 1258, 00 грн., а також інше майно скаржника.
В матеріалах справи відсутні докази зняття арешту, накладеного згідно постанови АА 340513 від 10.11.2005 р. відділу ДВС Бородянського РУЮ.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи судом встановлено, що будь-які виконавчі дії Бородянським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відносно скаржника щодо зняття арешту не проводились, що порушує ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
А отже, дії Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) слід визнати протиправними.
Щодо вимоги про зобов'язання заінтересованої особи зняти арешт, суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За приписами ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі №727/2878/19 визначено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України (в редакції 1960 року) та не знятого за цим Кодексом після прийняття остаточного рішення по справі, яке набуло законної сили, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Отже, в задоволенні вимоги скаржника щодо зобов'язання зняти арешт слід відмовити, оскільки вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Відповідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії виконавця, заінтересована особа: Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)- задовольнити частково;
Визнати протиправною бездіяльність Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), щодо відмови у знятті арешту з майна ОСОБА_1 - земельної ділянки, адреса: Київська обл., Бородянський район, с. Пороскотень, «Товариш» садове товариство.
В іншій частині в задоволенні вимог скарги - відмовити;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Гребенюк