Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/569/26
Провадження № 1-кп/490/831/2026
13 травня 2026 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12025152020001318 про обвинувачення
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
та
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий просив зняти арешт з визнаного речовим доказом під час здійснення цього кримінального провадження банківський мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN: НОМЕР_1 , та повернути цей предмет йому.
В обґрунтування послався про те, що наразі необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала, а арешт платіжного терміналу перешкоджає йому у здійсненні господарської діяльності та завдає йому матеріальних збитків.
2. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення заявленого клопотання заперечував, посилаючись про те, що надалі може виникнути необхідність у використанні цього предмету для мети доказування обставин цього кримінального провадження.
3. Обвинувачені та їх захисники у суді заявлене потерпілим клопотання фактично підтримали.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
І……На розгляд суду надійшов складений 27 січня 2026 року слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та у той же день затверджений прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
1. За твердженнями автора обвинувального акту, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , рол ходячи військову службу за мобілізацією на особливий період, під час дії воєнного стану вчинили злочин за таких обставин.
02.11.2025 в період часу з 02:46 - 03:49 год., ОСОБА_6 , діючи за попереднього змовою з ОСОБА_4 , знаходячись біля приміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3 , де у останніх раптово виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, даючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 підійшли до приміщення торгівельного павільйону шляхом відкриття захисних ролетів, за допомогою сторонніх предметів. проникли всередину даного кіоску, звідки таємно викрали майно ОСОБА_8 , а саме: банківський мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN: НОМЕР_1 , вартістю 2566,67 грн. та планшет торгової марки «LENOVO В-8505Х», з IMEІ:861219047931971, вартістю 2749,67 гри, задавши матеріального збитку ОСОБА_8 , після чого місце вчинення злочину покинули, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5316,34 грн
2. Вказані дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України - як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
ІІ……Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину за вказаних в обвинувальному акті обставин не визнали.
Окрім іншого, пояснювали, що до вказаної в обвинувальному акті крадіжки ніякого відношення не мають, а вказані в обвинувальному акті банківський мобільний термінал та планшет були підкинутими під час їх незаконного затримання до рюкзаку, який ОСОБА_4 мав при собі в ніч з 01 на 02 листопада 2025 року.
ІІІ……На підтвердження обставин цього кримінального провадження органи досудового розслідування та публічне обвинувачення під час досудового розслідування залучили до матеріалів кримінального провадження, зокрема, банківський мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN:
НОМЕР_2 . Так, вказаний мобільний термінал був вилучений з рюкзаку, який ОСОБА_4 мав при собі від час його затримання 02 листопада 2025 року о 05 годині 20 хвилин.
2. Постановою від 02 листопада 2025 року старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_12 вказаний мобільний термінал був визнаним речовим доказом.
3. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_13 від 10 листопада 2025 року на цей мобільний термінал був накладений арешт.
3.1. В обґрунтування такого слідчий суддя послався про те, що
[це майно] саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення
3.2. Метою ж застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначив: «забезпечення збереження вказаних речових доказів».
4. З наданих суду прокурором матеріалів вбачається, що під час досудового розслідування вказаний банківський мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN: НОМЕР_1 був досліджений лише під час проведення товарознавчої експертизи та лише з метою визначення його вартості.
5. Наразі прокурор вказує, що вбачає наявною можливість того, що надалі виникне потреба у додатковому дослідженні цього речового доказу.
Положення закону, якими керувався суд під час винесення ухвали.
1. Відповідно до статті 170 Кримінального Процесуального Кодексу України
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження...
/частина 1/
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів
/частина 2/.
У випадку [накладання арешту з метою збереження речових доказів] арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення ... , або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
/частина 3/
2. Відповідно до частини 1 статті 174 Кримінального Процесуального Кодексу України
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
2. Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального Процесуального Кодексу України:
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3. Відповідно до статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених, зокрема, статтями 170-174 цього Кодексу.
/частина 1/
…
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
/частина 9/
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
З огляду на ці приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.
1. Матеріали кримінального провадження наразі не містять переконливих відомостей на підтвердження того, що на теперішній час потреба у використанні банківського мобільного терміналу «Приват Банку» №950 з SN: NCB901352242 для мети досудового розслідування є відсутньою.
1.1. Так, як зазначалось вище, обвинувачені свою винуватість у вчиненні злочину за вказаних прокурором обставин заперечують, більше того - заперечують сам факт своєї причетності до будь-яких дій з вказаним майном.
1.2. З огляду на таке, для встановлення дійсних обставин цього кримінального провадження мають бути повною мірою та ретельно досліджені усі докази, що видалось за можливе отримати під час досудового розслідування.
При цьому предмети злочину, зокрема, вказаний термінал, будучи своєрідним «мовчазним свідком» злочину, має неабияке значення для встановлення як - обставин цього кримінального провадження, так й - осіб, які його вчинили.
1.3. Між цим, під час досудового розслідування це майно було досліджено лише поверхнево - в аспекті визначення його вартості/.
При цьому заходів щодо отримання інших відомостей про вчинений злочин та осіб, які його вчинили, під час досудового розслідування, як вбачається з наданих суду документів, не вживалось.
1.4. В той же час, прокурор наразі наполягає на тому, що надалі планує використовувати вказаний термінал у суді.
2. Наведене, в свою чергу, доводить, що наразі потреба у забезпеченні збереження цього речового доказу не є відсутньою.
3. Таке, в свою чергу, доводить, що підстави, які зумовили накладення на арешту на банківський мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN: НОМЕР_1 , наразі продовжують існувати, а потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження наразі не відпала.
4. Додатково суд враховує, що відповідно до щойно процитованих приписів частини 9 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України речові докази у кримінальному провадженні, зокрема - згаданий термінал - має зберігатись до набрання чинності вироком суду по суті висунутого обвинувачення.
Отже, передбачені законом підстави для скасування накладеного на мобільний термінал «Приват Банку» №950 з SN: NCB901352242 арешту є відсутніми, а у задоволенні клопотання про таке слід відмовити.
Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_8 про скасування арешту з мобільного терміналу «Приват Банку» №950 з SN: NCB901352242 - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_14 =