печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23667/26-к
25 травня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023,
Заступник начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023 про накладення арешту на майно, що вилучене 03 квітня 2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Iphone 17 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 203-2, ч. ч. 1, 2 ст. 369-3, ч. 3 ст. 209 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території України діє низка осіб, які мають чіткий розподіл ролей та обов'язків між собою та здійснюють вплив на результати офіційних спортивних змагань з кіберфутболу «FIFA» та кібербаскетболу «NBA», що проводить ТОВ «Еспорт» (код ЄДРПОУ 43788641) та у ТОВ «СК Стрім» з настільного тенісу «Setka Cup», та футболу шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову щодо результатів офіційного спортивного змагання з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
До складу організованих злочинних груп входять організатори, які розробляють та впроваджують схеми незаконного заробітку за допомогою впливу на результати офіційних спортивних змагань. Також вони займаються пошуком осіб для виконання інших ролей злочинної групи.
Також, до організованої групи входять вербувальники, до функцій яких входять пошук та вербування спортсменів або осіб, причетних до організації офіційних змагань, шляхом підкупу, погроз або примушування. Вербувальники під час контакту з спортсменами використовують різноманітні соціальні мережі та мессенджери.
В подальшому завербована особа використовується для участі в договірних матчах (безпосередньо спортсмени) або в сприянні організації договірних матчів (організатори, судді тощо). За попередніми даними вербувальники отримують за свою роль від 1000 доларів США до 3000 доларів США за особу. Спортсменам за участь в договірних матчах зазвичай виплачують від 500 доларів США до 2000 доларів США.
До організованої групи також входять програмісти, що за допомогою букмекерських контор, які мають та не мають ліцензії на проведення азартних ігор та лотерей від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей під час договірного матчу роблять ставки у значних розмірах (від 5000 доларів США до 100000 доларів США) через підставні аккаунти та виводять отриманий прибуток він незаконної злочинної діяльності через різноманітні платіжні системи або криптовалюту на підконтрольні організатору рахунки та в подальшому передають частину отриманих коштів спортсменам.
Також учасники організованої групи осіб, під час матчів передають спортсмену сигнал (здебільшого телефонує на спеціальний мобільний пристрій) та сигналізує, що кошти проставлені на букмекерських рахунках та спортсмен починає впливати на результат матчу своїми діями або бездіяльністю.
Так, від Департаменту кіберполіції було отримано інформацію щодо представників організованої групи осіб, до складу якої входять:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співорганізатор договірних матчів з футболу з метою отримання прибутку. Має велику кількість знайомих футболістів та тренерів у футбольних клубах Українських Прем'єр-ліги та Професіональної ліги України. Як правило здійснює ставки на букмекерських конторах Азії та США;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , футбольний арбітр, який обслуговував матчі команд Української Прем'єр-ліги та міжнародні матчі. Через підставних осіб здійснював ставки на букмекерських конторах Азії та США на футбольні матчі, які сам безпосередньо обслуговував в яких здійснював протиправний вплив на результат офіційного спортивного змагання з метою отримання прибутку;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , футбольний арбітр, який обслуговував матчі команд Української Прем'єр-ліги та міжнародні матчі. Через підставних осіб здійснював ставки на букмекерських конторах Азії та США на футбольні матчі, які сам безпосередньо обслуговував в яких здійснював протиправний вплив на результат офіційного спортивного змагання з метою отримання прибутку;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючий професійний футболіст футбольного клубу «Металіст-1925» м. Харків, який вступивши у злочинну змову та здійснював дії або бездіяльність у футбольному матчі з метою отримання прибутку, а також пропонував футболістам зі своєї команди чи знайомим футболістам, які грають у інших футбольних клубах здійснювати вплив на результат офіційних спортивних змагань з метою отримання прибутку.
03 квітня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: Iphone 17 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Перелічені речі були вилучені, належним чином опечатані та переміщені для відповідального зберігання до Головного слідчого управління Національної поліції (м. Київ, вул. Богомольця,10).
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з наведених у ньому підстав, та просив задовольнити.
Власник майна до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
При цьому, у вказаному мобільному телефоні, що вилучений 03 квітня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2026, та які визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, можуть міститися відомості, що будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування даного кримінального провадження.
Постановою слідчого від 19 травня 2026 року залучено в якості спеціаліста для проведення огляду мобільних телефонів.
Таким чином, викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, що вилучене 03 квітня 2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Iphone 17 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , оскільки таке майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 72023100100000006 від 06.01.2023, на майно, що вилучене 03 квітня 2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Iphone 17 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1