25.01.11
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
”20” січня 2011 року справа № 11/174/24
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотал",
Юридична адреса: 49030, м. Дніпропетровськ, вул.. героїв Сталінграду, 139.
Поштова адреса: 49029, м. Дніпропетровськ-29, а/я 1942
Відповідач: Закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки",
вул. Дружби народів 36, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 36 517,56 грн.
Суддя Ю.М. Бобров
Представники сторін:
Представник позивача: Буденко Ю.Ф., довіреність № 5/12 від 12.01.2011 р.
Представник відповідача: не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотал" подано позов до Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки” про стягнення заборгованості в сумі 36 517,56 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов договору № 0603/08-1 від 06.03.2008 р., несвоєчасно та не в повному обсязі оплачений товар, поставлений позивачем у період з 06.03.2008 р. по 19.11.2010 р., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 21 492,37 грн. Крім того, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню 1 771,49 грн. пені та 8 596,94 грн. штрафу за прострочення платежу, а також 3 890,11 грн. інфляційних збитків та 766,65 грн. 3 % річних.
До початку розгляду справи по суті представник позивача надав суду письмовий уточнений розрахунок пені, в якому пеня, яку просить позивач стягнути з відповідача становить 1 762,37 грн. за період з 25.09.2009 р. по 17.02.2010 р.
Представник позивача в своєму виступі підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнень, просить суд стягнути з відповідача 36 508,44 грн. основного боргу.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.
Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „Тотал” (Постачальник) та ЗАТ „Маслозавод „Прилуки” (Покупець) укладено договір № 0603/08-1 від 06.03.2008 р. (далі -Договір).
Відповідно до п.п. 8.1, цей Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2009 року.
У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, він вважається пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах.
Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. (п.п.1.1 Договору).
Підпунктом 1.5 пункту 1 Договору сторони передбачили, що найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна, сума й вартість товару вказується у видаткових накладних.
Підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказується в видаткових накладених, у відповідності з додатками до Договору, які є його невід'ємними частинами. Постачальник передає Покупцю товар у власність на умовах 100% передоплати.
Відповідно до п.п. 4.6 п. 4 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при передачі товару, що посвідчується видатковою накладеною, підписаною уповноваженими представниками сторін.
На виконання умов Договору та відповідно до замовлень відповідача позивачем було поставлено відповідачеві в період з 07.03.2008 р. по 24.09.2009 р. товар згідно видаткових накладених на загальну суму 243 482,02 грн.
Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі. За період з 06.03.2008 р. по 19.11.2010 р. відповідачем було сплачено 221 611,65 грн., що підтверджується банківськими виписками, перелік яких наведено в реєстрі банківських виписок, що є Додатком № 2 до позовної заяви.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на 08.12.2010 р., з урахуванням переплати станом на 05.03.2008 р. в сумі 378,00 грн., становить 21 492,37 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п.п. 5.1. Договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності з п.3.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочки, а за прострочку більш ніж 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 40 % від простроченої суми.
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано та пред'явлено до стягнення за період з 25.09.2009 р. по 17.02.2010 р. пеню в сумі 1 762,37 грн. та штраф в розмірі 8 596,94 грн.
При цьому, оскільки сума пені у розмірі 0,1%, є більшою за суму пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки, то позивач правомірно заявляє до стягнення пеню, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Розглянувши вищевказані розрахунки, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню та штраф, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем не сплачено суму боргу у терміни, визначені умовами Договору, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення інфляційні збитки за період вересень 2009 року - грудень 2010 р. в сумі 3 890,11 грн.
Розглянувши розрахунок, суд вважає, що позивачем невірно визначений період нарахування інфляційних збитків.
За розрахунком суду інфляційні збитки повинні нараховуватись за період: жовтень 2009 р. -жовтень 2010 р. та повинні становити 2 378,28 грн.
Також позивачем нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення 3% річних за період 24.09.2009 р. по 08.12.2010 р. в сумі 766,65 грн.
З розрахунку позивача вбачається, що позивачем невірно визначено період нарахування 3 % та кількість днів прострочення оплати вартості поставленого по Договору товару в цьому періоді.
За розрахунком суду 3 % річних повинні нараховуватися за період з 25.09.2009 р. по 08.12.2010р. та повинні становити 777,26 грн. (21 492,37 х 3% : 365 х 440)
Однак, оскільки розмір 3 %, нарахованих згідно розрахунку суду перевищує розмір 3% річних нарахованих згідно розрахунку позивача, то стягненню підлягає 766,65 грн., які і заявлені позивачем до стягнення.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 34 996,61 грн., в тому числі основний борг в сумі 21 492,37 грн., пеня в розмірі 1 762,37 грн., штраф в розмірі 8 596,94 грн., інфляційні збитки в сумі 2 378,28 грн. та 3% річних у розмірі 766,65 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки” (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 36, р/р 26009959716831 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код ЄДРПОУ 30713561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” (юридична адреса: 49030, м. Дніпропетровськ, вул.. героїв Сталінграду, 139; поштова адреса: 49029, м. Дніпропетровськ-29, а/я 1942; р/р 26000201308829 в філії ЗАТ „ОТП Банк” в Дніпропетровську, МФО 307372, код ЄДРПОУ 24241464) заборгованості в сумі 34 996,61 грн., в тому числі основний борг в сумі 21 492,37 грн., пеня в розмірі 1 762,37 грн., штраф в розмірі 8 596,94 грн., інфляційні збитки в сумі 2 378,28 грн. та 3% річних у розмірі 766,65 грн.; 349,97 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах, відмовивши в решті позову.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 20.01.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ю.М. Бобров
Повне рішення складено 25.01.2011 р.