03 лютого 2011 року Справа №18/2722
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від скаржника -представник не з'явився,
від стягувача -Самсоненко Р.В. - представник за довіреністю,
від Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції -Клименко О.О. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш”,
м. Черкаси на дії Соснівського відділу державної виконавчої
служби Черкаського міського управління юстиції
у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-
металургійна компанія -Черкаси”, м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш”,
м. Черкаси
про стягнення 130 013 грн. 71 коп., -
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія -Черкаси” задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Строммаш” - 130 013 грн. 70 коп. -заборгованості, 1 300 грн. 14 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог -в позові відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року рішення господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2009 року залишено без змін.
На виконання вищевказаного рішення місцевим господарським судом 15 березня 2010 року було видано відповідний наказ.
До господарського суду Черкаської області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш” на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, в якій боржник просив суд визнати неправомірними дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, зупинити виконання рішення по даній справі та скасувати постанову про накладення арешту.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 січня 2011 року розгляд скарги було призначено на 21 січня 2011 року.
Справа розглядається після відкладення.
Викликаний в судове засідання представник скаржника не з'явився.
Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, що передбачено ч. 2 ст. 1212 ГПК України.
Від Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції надійшло письмове пояснення щодо поданої товариством з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш” скарги.
В судовому засіданні представники стягувача та Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції проти доводів викладених у скарзі заперечували та просили суд в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши представників стягувача та Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, розглянувши скаргу, та дослідивши матеріали справи, судом враховано наступне:
У своїй скарзі товариство з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш” зазначало, що лише 05 січня 2011 року товариству стало відомо про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 15 березня 2010 року. Постановою про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь -якого майна товариства.
Скаржник стверджував, що вказані дії державної виконавчої служби порушують вимоги чинного законодавства, оскільки згідно ст. 64 Закону України “Про виконавче провадження” (далі -Закон) стягнення на майно боржника, юридичної особи, накладається лише у разі відсутності грошових коштів на його розрахункових рахунках. Вказана стаття, як зазначав скаржник, визначає черговість накладення арешту на майно юридичної особи.
Також скаржник вказував, що згідно ст. 55 Закону про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним. Ця ж стаття містить вичерпний перелік випадків в яких застосовують арешт майна боржника, а саме: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Таким чином, на думку скаржника, ігнорування вказаних правових норм виконавчою службою порушує передбачене ст. 56 Закону право боржника на визначення першочерговості звернення стягнення на предмети.
В зв'язку з вищевикладеним, скаржник зазначав, що дії державної виконавчої служби є незаконними, накладення арешту на все без винятку майно унеможливлює продаж виготовленої товариством продукції, що призводить до невиконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 25 листопада 2010 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення в розмірі 131 549 грн. 84 коп. Зазначену постанову було отримано боржником 31 грудня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, доводи скаржника, про те, що йому стало відомо про відкриття виконавого провадження лише 05 січня 2011 року спростовуються вищенаведеними обставинами.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Тобто, державною виконавчою службою арешт на майно боржника накладено шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, опис майна боржника не проводився, а тому посилання скаржника, щодо порушення його права на визначення видів майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу є безпідставними.
Крім того, слід зазначити, що норми ст. 64 Закону визначають черговість реалізації арештованого майна, а не черговість накладення арешту на майно юридичної особи, як зазначав сам скаржник.
Твердження скаржника про те, що арешт був накладений на все майно боржника без винятку, не відповідає дійсності, адже, як зазначалося вище, постановою про відкриття виконавчого провадження від 25 листопада 2010 року арешт накладено у межах суми звернення стягнення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш” на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції залишити без задоволення.
Також слід вказати, що звертаючись до суду скаржник пропустив 10- денний термін встановлений ч. 1 ст. 1212 ГПК України, проте клопотання про відновлення пропущеного строку для подання скарги на дії органу державної виконавчої служби суду надано не було.
Що стосується вимоги скаржника про зупинення виконання рішення суду по даній справі, то відповідно до ст. 1211 ГПК України таке право надано виключно суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, суд,-
1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Завод “Строммаш” на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати сторонам та Соснівському відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович