07 лютого 2011 року Справа №16/2406
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. при секретарі: Буднік А.М. за участю представників сторін:
від позивача: Сімчишин В.О. - за довіреністю;
від відповідача: Чорний О.В. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" про стягнення 2 182 425,33 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості 2 182 425,33 грн. з них: 1 454 950,22 грн. сума основного боргу (на відшкодування нанесених збитків) та 727 457,11 грн. штрафу на підставі невиконання відповідачем договору сортозаміни № 301009/01 від 30.10.2009 року, укладеного між сторонами. За належним розрахунком, внаслідок допущеної позивачем математичної помилки, ціна позову складає лише 2 182 407,33 грн. (1 454 950,22 + 727 457,11).
В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, що у підприємства мали місце форс-мажорні обставини, посіви ячменю, зерно з яких слід було віддавати позивачу - знищені негодою, і відповідач звернувся до Мінагрополітики за погодженням продовження строку розрахунків із позивачем.
Заслухавши пояснення представників сторін та інших учасників процесу, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до Постанови КМУ № 977 від 27.06.2003 року "Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду" - заготівля насіння до резервного фонду та його зберігання забезпечуються за дорученням Мінагрополітики, Держкомлісгоспу, Держжитлокомунгоспу визначеними ними на конкурсних засадах підприємствами і організаціями. Такі підприємства і організації укладають з визначеними на конкурсних засадах постачальниками, а також виробниками, занесеними до Державного реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу, відповідні контракти про заготівлю до резервного фонду насіння сортів і гібридів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Заготівля насіння до резервного фонду може здійснюватися також за рахунок імпорту насіння.
Обмін насіння проводиться за цінами, що склалися на внутрішньому біржовому ринку за спотовими контрактами, на суму, еквівалентну вартості отриманого насіння.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору сортозаміни № 301009/01 від 30 жовтня 2009 року (а.с. 10-11 далі - договір), за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого Сторона 1 (Позивач) зобов'язується передати у власність Стороні 2 (Відповідач) такий товар (Товар 1): ячмінь "Геліос" 2 репр. (Ярі), у кількості 554,4 т. по ціні 1200 грн./т. з урахуванням ПДВ, а Сторона 2 (Відповідач) зобов'язується передати у власність Стороні 1 (Позивач) такий товар (Товар 2): ячмінь "Командор" 1 репр. (Ярі), у кількості 542 т. по ціні 1227,45 грн./т. з урахуванням ПДВ.
У відповідності до п. 1.3 Договору, беручи участь у цьому Договорі, кожна із сторін є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.
У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 Договору сторони узгодили, що вартість Товарів 1 та 2, що передаються сторонами по справі, складає за кожний по 665 280,00 грн., у тому числі ПДВ 110 880,00 грн.
У відповідності до п.п. 3.2, 3.3 Договору, передача Товару 1 відбувається не пізніше 20 листопада 2009 року, а передача Товару 2 відбувається не пізніше 15 серпня 2010 року.
У відповідності до п. 3.8 договору, у випадку неможливості відповідача передати позивачу Товар 2, за згодою із позивачем, розрахунок може бути проведено коштами або іншою сільгосппродукцією.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору міни, що відповідає вимогам ст. 715 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар, а кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 599 та 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем свої договірні зобов'язання було виконано повністю та передано, а Відповідачем на підставі видаткової накладної № РН-О293 від 04 листопада 2009 року ( а.с. 13) та довіреності № 57 від 30 жовтня 2009 року виданої на ім"я ОСОБА_1 отримано насіння Ячменю Геліос 2 реп. загальною вартістю 665 280,00 грн.
Сторонами також складено і акт прийому - передачі насіння від 04 листопада 2009 року, за яким державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Березино" отримало насіння ячменю "Геліос" 2 репр. (Ярі), у кількості 554,4 т. по ціні 1 200,00 грн./т. з урахуванням ПДВ, вартістю 665 280,00 грн., у тому числі ПДВ 110 880,00 грн. ( а.с. 12-14).
Заперечень з приводу неотримання цього товару чи доказів пред'явлення позивачу претензій щодо його якості відповідач суду не надав.
Відповідач свого зобов'язання щодо передачі Товару 2 Позивачу до 15 серпня 2010 року згідно п. 3.3 Договору не виконав, з чого і виник спір.
29 жовтня 2010 року Позивач направив на адресу Відповідача лист - вимогу № 138-9/2-14/163 про виконання зобов'язання по договору сортозаміни від 30 жовтня 2009 року № 301009/01 ( а.с. 15-16) та зобов'язав Відповідача передати насіння ячменю сорту "Командор" першої репродукції (Ярі), у кількості 542 т. з наданням відповідних документів, що посвідчують його якість, сплатити штраф у розмірі 50% вартості непереданого насіння, що складає 727 457,11 грн. або відшкодувати вартість насіння грошовими коштами у розмірі 1 454 950,22 грн. з урахуванням розміру сортових надбавок.
Згідно п. 5.2 Договору, вартість насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно відповідної рослини (у разі відсутності, однорідної), що складуться на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку, з урахуванням сортових надбавок але не нижче ціни однієї тонни насіння, вказаної в цьому договорі.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків. Така ж умова міститься і в ст. 623 ЦК України - боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора.... Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 22 ГПК України, під збитками розуміються в т.ч. втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Суд вважає, що у п. 3.8 та 5.2. договору сортозаміни сторонами чітко було обумовлено критерії відшкодування збитків позивача внаслідок неможливості відповідачем передати йому вчасно ячмінь Командор в кількості 542 тони - за середньозваженими цінами на біржових торгах з урахуванням сортових надбавок на момент розрахунку.
Згідно розрахунків позивача, ринкова вартість однієї тонни насіння ячменю першої репродукції становить 1 491,34 грн./т. ( а.с. 21) за даними Всеукраїнського журналу "Біржовий вісник" № 35 2010 рік.
Сортова надбавка за це зерно згідно затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 26 березня 2007 р. N 212/29 "Розмірів сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин" становить 80% ( а.с. 29-30).
Отже ринкова вартість 1 тонни насіння ячменю першої репродукції з урахуванням сортонадбавки, складає 2 684,41 грн. /тона, виходячи з такого розрахунку:
1 491,34 грн./т. х 80% + 1 491,34 грн./т. = 2 684,41 грн.
Вартість 542 тонн відповідно становить 1 454 950,22 грн., виходячи з такого розрахунку: 2 684,41 грн. х 542 тонни.
Оскільки відповідач не відшкодував цю вартість непереданого ним зерна ячменю, то вказану суму боргу слід стягнути з нього примусово. Розрахунки збитків позивачем зроблено вірно.
Позивач також просить стягнути з відповідача і 727 457,11 грн. штрафу за порушення виконання умов договору на підставі п. 5.5. договору сортозаміни.
Суд вважає що дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого:
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 5.5 Договору сортозаміни № 301009/01 від 30.10.2009 року передбачено, що за несвоєчасну передачу насіння Сторона 2 (Відповідач) сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непереданого насіння.
Відповідач у строк до 15 серпня 2010 року не передав Позивачу насіння, сума збитків, обрахованих з вартості насіння за біржовими торгами жовтня 2010 року з надбавкою становить 1 454 950,22 грн., отже сума штрафу за порушення умов договору, згідно розрахунків Позивача, становить 727 457,11 грн.
Даний розрахунок позивачем математично зроблено вірно, однак суд не погоджується із правомірністю його застосування позивачем, виходячи з такого:
Як вказано вище, у відповідності до п. 5.5. договору між сторонами, за несвоєчасну передачу насіння Сторона 2 (Відповідач) сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непереданого насіння.
Розділом 2 договору передбачено, що вартість Товару 2, який повинен передати позивачу відповідач, становить 665 280,00 грн., а п. 5.2. говорить про розрахунки для відшкодування вартості насіння у випадку його не передачі відповідачем - за середньозваженими біржовими цінами та з урахуванням сортових надбавок, щоб позивач міг придбати аналогічне зерно.
З цих підстав, суд вважає, що вартість непереданого насіння, з якого обраховується 50% штрафу, слід визначати лише за п. 2.2. договору і штраф у такому разі становить лише 332 640,00 грн. ( 665280,00 грн. : 2).
Факт не передачі насіння позивачу з боку відповідача підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, стягнення штрафу передбачено умовами договору між сторонами, заяв про зменшення суми штрафу відповідач суду не подавав, розрахунок за штрафом не провів, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 332 640,00 грн. штрафу за не передачу насіння позивачу в строк до 15 серпня 2010 року.
Суд не приймає заперечення відповідача (а.с. 32) про те, що він не повинен відповідати за не передачу насіння позивачу з огляду на форс-мажорні обставини - загибель посівів, що підтверджено і висновком Торгово-промислової палати України, виходячи з такого:
За умовами договору сортозаміни, між сторонами не було передбачено, що ячмінь Командор 1 реп. відповідач повинен виростити на своїх полях і саме його передати позивачу, а не придбати у третіх осіб за кошти чи виміняти на інше зерно.
За даними акту польового інспектування насінницького посіву ( а.с.59), насінням сорту Командор були засіяні поля № 9-10 в кількості 350 ц. За доводами позивача, такого обсягу посівів відповідачу не вистачило б для отримання 542 тонн врожаю зерна ячменю Командор для повернення його позивачу за договором сортозаміни, з чим можна погодитися.
В справі мається копія довідки ТПП України від 10.08.2010 року № 2369/05-4 з висновком про форс-мажорні обставини, у відповідності до якої внаслідок стихійного лиха 29 червня 2010 року (що є форс-мажорними обставинами) на площах ТОВ "Березино" (відповідач) пошкоджені і загинули ярий ячмінь 153,4 га, що підтверджено актом від 29.06.2010 року, затвердженого управлінням агропромислового розвитку Жашківської РДА Черкаської області.
Викликаний для дачі пояснень по суті спору начальник Жашківської державної насіннєвої інспекції Пальонко В.А. пояснив суду, що 02 липня 2010 року ним було проінспектовано поля № 9-10 відповідача по справі і актом № 263 польового інспектування насінницького посіву від 02.07.2010 року ( а.с. 59) було встановлено, що під час інспектування рослини посіву ярого ячменю Командор на вказаних полях знаходяться у фазі початку молочно-воскової стиглості.
Керівник відповідача в акті підписав гарантійне зобов'язання щодо збереження сортових якостей насіння. За доводами позивача, 02.07.2010 року до відповідача для апробації насіння було відряджено і працівника позивача ОСОБА_2 - провідного агронома відділу, який звітом від 05.07.2010 року ( а.с. 60,61) підтвердив, що на полях 9-10 відповідача було апробовано посіви ячменю сорту Командор 1 реп., які знаходяться в доброму стані з перспективою на отримання запланованого врожаю.
З цього вбачається, що факту загибелі посівів відповідача на полях № № 9-10, де було засіяно ячмінь сорту Командор, не було.
Суд враховує також і те, що заявки на проведення апробації сортових посівів до Жашківської районної державної насіннєвої інспекції ярого ячменю сорту Командор на полях № 9-10 подав сам відповідач 01 липня 2010 року ( а.с. 73-74), чого б не було, якби 29 червня 2010 року посіви загинули внаслідок стихійного лиха.
З цих підстав суд вважає недостовірним акт від 29.06.2010 року ( а.с. 72), затверджений начальником районного управління агропромислового розвитку Шапотайло Л.О., на який є посилання у висновку про форс-мажорні обставини ( а.с. 36) про те, що на полях № 9-10 ТОВ "Березино" внаслідок сильного дощу з градом і вітром було знищено посіви ярого ячменю Командор. Представник даного управління на виклик суду жодного разу не з'явився.
Відповідач також вказує, що він згідно постанови КМУ № 977 від 27.06.2003 року має право на перенесення розрахунків за договором із позивачем на наступний рік. Суд не погоджується зі такими доводами, виходячи з такого:
У відповідності до Постанови КМУ № 977 від 27.06.2003 року " Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду", було затверджено Порядок формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду. Згідно п. 8 даного Порядку - у разі знищення або пошкодження посівів унаслідок стихійного лиха, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України, за клопотанням Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, погодженим з Мінагрополітики, державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" продовжує строк погашення заборгованості за отримане насіння на наступний календарний рік з укладенням відповідної угоди із забезпеченням її виконання заставою майна боржника.
За доводами відповідача, він листами від 10.08.2010 року № 172 та 173 (а.с. 37-38) звертався до позивача і до Мінагрополітики України за вирішенням питання про продовження строку погашення заборгованості перед позивачем за договором сортозаміни № 301009/01 від 30 жовтня 2009 року (а.с. 10-11), однак відповіді не отримав.
На виконання ухвали суду, Мінагрополітики України надало відповідь від 10.01.11 року № 31-4/4 ( а.с. 80) про те, що звернення ТОВ "Березино" № 173 від 10.08.2010 року щодо погодження продовження строку погашення заборгованості перед позивачем за договором сортозаміни № 301009/01 від 30 жовтня 2009 року до Міністерства не надходило. Відповідно ніякого погодження щодо продовження проведення розрахунків відповідач не отримав.
Таким чином, підстав для звільнення відповідача від відповідальності за не передання позивачу насіння ячменю Командор відповідачем не доведено та судом не встановлено.
На підставі викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача лише 1 454 950,22 грн. збитків, як вартості непереданого позивачу насіння ячменю та 332 640,00 грн. штрафу внаслідок невиконання договору сортозаміни № 301009/01 від 30.10.2009 року, а всього - 1 787 590,22 грн.
В решті вимог у задоволенні позову слід відмовити повністю, в т.ч. і з урахуванням допущеної позивачем математичної помилки при визначенні ціни позову (як безпідставне нарахування боргу).
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути 17 875,91 грн. державного мита та 193,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Березино", ідентифікаційний код 33233162, Черкаська обл., Жашківський район, с. Червоний Кут на користь державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", ідентифікаційний код 30518866, м. Київ, вул. Ямська, 32 -- 1 454 950,22 грн. збитків, 332 640,00 грн. штрафу на підставі договору сортозаміни № 301009/01 від 30.10.2009 року, 17 875,91 грн. державного мита та 193,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських