Справа № 183/6274/26
№ 1-кс/183/686/26
22 травня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області
ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 21.05.2026 року до ЄРДР за № 12026042350000697 у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на особливий період, у військовому званні «солдат», перебуваючого на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 21.05.2026 року до ЄРДР за № 12026042350000697 у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 ..
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період, і проходячи її на посаді солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 10 грудня 2025 року самовільно залишив місце розташування підрозділу в районі АДРЕСА_2 , чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та продовжував ухилятися до 21 травня 2026 року, тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронного органу на території м. Самар Дніпропетровської області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
21 травня 2026 року о 10:22 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст.208 КПК України.
21.05.2026 року у кримінальному провадженні № 12026042350000697
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджуються: актом службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини, та іншими матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами містять відомості як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено у вигляді позбавлені волі стром від п'яти до десяти років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 не має офіційного джерела доходу, що може сприяти нез'явленню підозрюваного за викликом слідчого, прокурора та суду;
- Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідків за провадженням, оскільки останні проходять військову службу в одному підрозділі з підозрюваним, інших свідків за провадженням. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, а тому останній може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено у вигляді позбавлені волі стром від п'яти до десяти років, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 не здійснював заходів, спрямованих на повернення до розташування військової частини та на службу, застосування до
ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить виконання останнім виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи особистість ОСОБА_5 , а також те, що досудовим слідством не встановлено осіб, які б могли поручитися за виконання останнім покладених на нього обов'язків, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки також не вбачається можливим та не забезпечить виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України.
Так, ОСОБА_5 зобов'язаний в службовий час, та понад встановлений службовий час в період військових навчань, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді, за наказом на бойовому завданні військової частини НОМЕР_1 під час військового стану, та виконувати свої службові обов'язки за посадою, а також особливі обов'язки, визначені статутами Збройних Сил України. У зв'язку із викладеним, застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту не забезпечить виконання останнім службових обов'язків.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України,під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Беручи до уваги, що органом досудового розслідування встановлені докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, а також те, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам.
Під час судового розгляду прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 , просила обрати альтернативний запобіжний захід, в зв'язку з недоведеністю зазначених в клопотанні ризиків п.п.3,5 ст.177 КПК України, а у разі застосування визначити мінімальний розмір застави, який передбачений для санкції даної статті.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшла до таких висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке віднесено законом до категорії тяжких, виходячи з наявних доказів, яки були досліджені слідчим суддею.
При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру
ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтованою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу
ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
При цьому, слідчий суддя вважає наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в судовому засіданні прокурором не доведені.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризику, зазначеного вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких; раніше не судимий.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з наданих слідчим та прокурором доказів, ОСОБА_5 раніше не судимий, санкція ч. 5 ст. 407 КПК України передбачає покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , ніж тримання під вартою.
Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк до 10 липня 2026 року включно, взявши його під варту із залу суду негайно.
Визначити розмір застави у відношенні ОСОБА_5 у виді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 66.560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави, покласти на останнього строком на два місяці наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати до відповідних органів закордонний паспорт або документи, які надають право на в'їзд або виїзд за межі України.
Копію ухвали направити для виконання прокурору Дніпровської спеціалізованої прокуратури в сфері оброни ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1