Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2011 р. Справа № 58/310-10
вх. № 10784/3-58
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Овчаренко І.А., довіреність б/н від 04.01.2011 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп", с. Кобзарівка, Валківський район, Харківська область
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельнікове" с. Мельнікове, Валківський район, Харківська область
про стягнення 441164,37 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 441164,37 грн., у тому числі 389667,11 грн. боргу, 40 359,26 грн. індексу інфляції та 11138,00 грн. 3% річних. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання перед позивачем в частині оплати послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
01.02.2011 року представник позивача надав до суду довідку, відповідно до якої відповідач станом на 01.02.2011 року не сплатив заявлену до стягнення суму.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Матеріалами справи встановлено, що в період з березня 2007 року по квітень 2010 року між ТОВ "Агротоп" та ПСП "Мельнікове" відбулася низка господарських відносин на підставі договорів купівлі - продажу, виконання робіт, надання послуг, так і без наявності договору як окремого документу шляхом обміну накладними тощо.
За результатами цих відносин станом на 22.10.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 677960,82 грн., а заборгованість позивача перед відповідачем склала 281897,71 грн.
22 жовтня 2009 року сторонами підписано протокол № 7 про залік зустрічних вимог, згідно якого зустрічні вимоги сторін в розмірі 281897,71 грн. припинені, а заборгованість відповідача перед позивачем склала 396063,11 грн..
Матеріалами справи встановлено, що за період з 17.03.2007 року по 18.08.2009 року, позивач передав у власність відповідачеві товарно-матеріальних цінностей, надав послуги та сплатив грошовими коштами в сукупності на суму 4265397,06 грн., а відповідач надав послуг та сплатив грошові кошти позивачеві в сукупності на суму 3869333,95 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 23.10.2009 року, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.
У відповідності до вказаного Акту заборгованість відповідача перед позивачем складає 396063,11 грн..
24 листопада 2009 року позивач звернувся до відповідача з Претензією вих. № 01/11-435 від 24.11.2009 року, якою вимагав у семиденний термін з дня отримання претензії здійснити розрахунок по виниклій заборгованості в розмірі 396063,11 грн.
Відповідач отримав Претензію поштовим відправленням 26.11.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 901 від 26.11.2009 року, але у встановлений законодавством термін не сплатив суму заборгованості та відповіді на Претензію не надав.
Крім того, згідно Акту № 1 виконаних робіт від 21 травня 2010 року в квітні 2010 року відповідач надав на користь позивача послуги на загальну суму 6396,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1066,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, своїми діями відповідач порушив умови договорів, вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач визнав суму боргу у розмірі 389667,11 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010 року, який підписаний головними бухгалтерами сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 389667,11 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Згідно ст.625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому позовні вимоги в частині стягнення 11138,00 грн. річних та 40359,26 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 4411,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельнікове" (63055, вул. Радянська, 4, с. Мельникове, Валківський район, Харківська область, п/р 26000301814113 в БВ № 4 філії „ХЦВ ПГБ" міста Харкова, МФО 351458 відділенні УАК ПГБ м. Харків, МФО 351827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (63044, вул. Радянська, 1, с. Кобзарівка, Валківський район, Харківська область, п/р 2600162354 в ПАТ „Райффайзен Банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805) 389667,11 грн. боргу, 40 359,26 грн. індексу інфляції та 11138,00 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 4411,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний __ лютого 2011 року.