Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" січня 2011 р. Справа № 58/288-10
вх. № 10123/3-58
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Панченко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Бондарчук С.Я., довіреність б/н від 11.01.10;
відповідача 1 - Литвинова Л.В., довіреність № 960 від 08.12.10 та Заварзіна Н.М. дов№6 від 04.01.11;
відповідача 2 - не з"явився;
прокурор - Пузиревський І.Є., посвідчення №784 від 13.07.10;
розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", Харківська область, м. Чугуїв;
до Комунального підприємства "Чугуївтепло", Харківська область, м. Чугуїв та до Публічного акціонерного товариства "Регіон-банк", м. Харків;
про визнання договору недійсним та стягнення 61767,34 грн. за участю Військового прокурора Харківського гарнізону
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір №167 про постачання теплової енергії від 04.08.08, укладений між КП "Чугуївтепло" та ПАТ "Регіон-банк", стягнути з КП "Чугуївтепло" грошові кошти в сумі 61767,34грн.
Ухвалою суду від 19.11.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 09.12.10.
07.12.10 відповідач 1 надав до канцелярії суду заперечення проти позову (вих.№949 від 07.12.10) та документи для долучення до матеріалів справи.
08.12.10 відповідач 2 надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вих.№09-02/2045 від 07.12.10), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові. Разом із відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні призначеному на 09.12.10 було оголошено перерву до 23.12.10.
23.12.10 відповідач 2 надав до канцелярії суду доповнення до відзиву (вих.№09-02/3058 від 22.12.10) та документи для долучення до матеріалів справи.
23.12.10 відповідач 1 надав до канцелярії суду додаткові пояснення до заперечень (вих.б/н від 22.12.10).
В судовому засіданні призначеному на 23.12.10 було оголошено перерву до 10.01.11.
Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 10.01.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: відпустка), справу 58/288-10 було передано для розгляду судді Добрелі Н.С.
10.01.11 до канцелярії господарського суду надійшло клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі 58/288-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 10.01.11 було задоволено клопотання про продовження строку вирішення спору та продовжено строк вирішення спору у справі 58/288-10 до 01.02.11, розгляд справи було відкладено на 24.01.11.
24.01.11 до канцелярії суду надійшла заява Військового прокурора Харківського гарнізону (вих.№24-296вих.11 від 24.01.11) про вступ у розгляд справи №58/288-10.
24.01.11 позивач надав до канцелярії суду позовну заяву (уточнена зі зменшеними позовними вимогами), в якій просить визнати недійсним з моменту укладання договір №167 про постачання теплової енергії від 4 серпня 2008 року, укладений між КП "Чугуївтепло" та ПАТ "Регіон-банк", в частині приєднання ПАТ "Регіон-банк" до теплових мереж ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод"; стягнути з КП "Чугуївтепло" безпідставно одержані грошові кошти в сумі 60950,21грн. Разом із цим були надані документи для долучення до справи.
24.01.11 позивач надав до канцелярії суду пояснення (додаткові), які були досліджені судом та долучені до справи.
24.01.11 відповідач 1 надав до канцелярії суду клопотання (вх.№1408) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.
Надані сторонами документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Представники відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити в позові.
Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовом, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставингами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу.
Між позивачем та відповідачем 1 було укладено договори про постачання теплової енергії №170 від 01.02.04 та №170 від 15.08.08, на виконання яких відповідач 1 постачав теплову енергію позивачеві.
Частину приміщень будівлі штабу ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" займає орендар ПАТ "Регіон-банк", з яким позивач уклав договір оренди від 01.02.94.
Між відповідачем 1 та відповідачем 2 04.08.08 було укладено договір №167 про постачання теплової енергії.
Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним з моменту укладення Договору №167 про постачання теплової енергії від 04.08.08, укладеного між КП "Чугуївтепло" та ПАТ "Регіон-банк", суд вказує на наступне.
Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Позивач, посилаючись на п.3.4. Договору оренди від 01.02.1994р., укладеного між позивачем та ПАТ "Регіон-банк", відповідно до якого Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати на комунальні послуги (опалення), стверджує, що лише в 2010 році йому стало відомо про те, що ПАТ "Регіон-банк" сплачує за комунальні послуги (опалення) безпосередньо енергопостачальній організації за самостійно укладеним, без погодження з позивачем, договором.
З матеріалів справи вбачається, що таке твердження позивача не відповідає дійсності. Слід зазначити, що ПАТ "Регіон-банк" самостійно оплачує та укладає договори на постачання теплової енергії безпосередньо з енергопостачальною організацією ще з 1997 року (копії відповідних договорів містяться в матеріалах справи), про що було відомо позивачу, оскільки протягом 1997-2010 років, всупереч п. 4.2. вищезазначеного договору оренди, не надавав ПАТ "Регіон-банку" розрахунків на відшкодування витрат на опалення і не отримував таких коштів від ПАТ "Регіон-банка".
Позивач також зазначає, що відповідач 2 не мав права укладати договір №167 від 04 серпня 2008 року з відповідачем 1 без згоди позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином вимога позивача про визнання договору № 167 від 04.08.2008 року на постачання теплоенергії недійсним є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме додаткової угоди від 14.10.10 до договору №167 про постачання теплової енергії від 04.08.08, відповідачі у п.1 дійшли згоди щодо того, що у відповідності п.10.2. Договору №167 про постачання теплової енергії від 04.08.08, вважати вказаний договір таким, що припинив свою дію за взаємною згодою сторін з початку опалювального сезону 2010-2011 років.
Стосовно вимоги позивача щодо стягнення 60950,21грн. безпідставно одержаних грошових коштів, суд зазначає наступне.
Посилання позивача, що грошові кошти у розмірі 60950,21грн. набуті безпідставно, спростовуються обставинами та матеріалами справи, зокрема у відповідних платіжних дорученнях, на які вказує позивач призначення платежів є часткова оплата за теплову енергію відповідно до виставлених рахунків відповідачем 1. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що договір № 167 від 01.10.1997 року укладений між позивачем та відповідачем 1 на постачання теплової енергії дії до сьгоднішнього часу. Доказів в підтвердження того, що договір припинив свою дію ні позивач ні відповідач 1 не надав. Отже правових підстав, у розумінні ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, для повернення грошових коштів у розмірі 60950,21грн. не має.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене, а також вимоги ст. ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо повернення безпідставно набутих коштів у сумі 60950,21 грн. задоволенню не підлягає, як безпідставна та необгрунтована.
Виходячи із сукупності наведених правових норм та фактичних обставин справи, суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне запезпечення судового процесу залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України ст.ст.22, 203, 207, 215 ЦК України, ч.1, ч.2 ст.226 ГК України, ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя Добреля Н.С.
Повний текст рішення складено 31 січня 2011 року.