Справа № 159/1728/26
Провадження № 2-др/159/28/26
01 червня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на навчання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 23 березня 2026 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року, за умови навчання, але не більше ніж до досягнення нею віку 23 років.
Крім цього, вказаним рішенням суду вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
26.05.2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.
На підтвердження понесених витрат у вказаному розмірі відповідач надав суду відповідні письмові підтвердження.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Нормами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заявив вимогу про стягнення з позивача на його користь судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
На підтвердження понесення таких витрат відповідачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 20/04/26 від 20.04.2026 року; Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги № 20/04/26 від 20.04.2026 року; Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/04/26 від 20.04.2026 року; прибутковий касовий ордер № 20/04/26 від 20.04.2026 року.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З додатку №1 до договору про надання правничої допомоги № 20/04/26 від 20.04.2026 року, вбачається, що адвокатом були надані послуги відповідачу у вигляді консультації у сфері права та підготовка відзиву у справі, за результатами проведення яких розмір витрат становить 4000,00 грн.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі суд приймає характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (лише підготовка відзиву на позовну заяву).
Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час, витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж просив відповідач.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 270, 280-289 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_6 про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по справі, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на надання правової допомоги - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Головуючий:П. Ю. Бойчук