Постанова від 29.05.2026 по справі 580/4924/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4924/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про:

- визнання протиправним і скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Черкаській області від 09.01.2025 №12333819/3143904977 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.11.2024;

- зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну №1 від 03.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною і скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.01.2025 №12333819/3143904977 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №1 від 03.11.2024, виписаної ОСОБА_1 .

Зобов'язано Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної №1 від 03.11.2024 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та відмовити у задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані, зокрема тим, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, позаяк в межах спірних правовідносин дії контролюючого органу вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем, як перевізником, та ТОВ «ТОПАЗГРЕЙН ЛОГІСТИК», як замовником, укладено договір № 30/10-24 від 30.10.2024 про надання послуг з перевезення вантажів (далі - Договір), за яким позивач зобов'язується за замовленням замовника здійснювати перевезення (доставляти) довірені йому замовником вантажі, а замовник зобов'язується оплачувати перевезення вантажів.

На виконання вказаного Договору позивач, як перевізник, здійснював доставку сільськогосподарської продукції (кукурудзи), що оформлено товарно-транспортними накладними від 01.11.2024: №40, №41, №45.

Сторони Договору підписали Акт №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.11.2024, згідно з яким загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ становить 104275,00грн, ПДВ - 20855,00грн, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ - 125130,00грн.

У подальшому ТОВ «ТОПАЗГРЕЙН ЛОГІСТИК», як замовник, оплатив послуги транспортних перевезень згідно з рах.-фак. №1 від 03.11.2024, рах.-фак. №2 від 05.11.2024, у т.ч. ПДВ 23170,83грн у сумі 139025,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №203 від 08.11.2024.

03.12.2024 позивач склав податкову накладну (далі - ПН) №1 від 03.11.2024 на суму 125130,00 з ПДВ (номенклатура: "Послуги по автоперевезенню кукурудзи 3 класу врожай 2024 р. за маршрутом: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Гладке, вул. Шевченка, 113" - ТОВ "Рів. А.Холдінг" Одеська обл., м. Ізмаїл. DAF НОМЕР_4, н/п НОМЕР_5, ТТН 45; "Послуги по автоперевезенню кукурудзи 3 класу врожай 2024 р. за маршрутом: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Гладке, вул. Шевченка, 113" - ТОВ "Рів. А.Холдінг" Одеська обл., м. Ізмаїл. DAF НОМЕР_1 , н/п НОМЕР_2, ТТН 41; "Послуги по автоперевезенню кукурудзи 3 класу врожай 2024 р. за маршрутом: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Гладке, вул. Шевченка, 113" - ТОВ "Рів. А.Холдінг" Одеська обл., м. Ізмаїл. DAF НОМЕР_6, н/п НОМЕР_3, ТТН 40).

Відповідно до квитанції від 03.12.2024 №9365794337 реєстрація вказаної вище ПН була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Відповідач запропонував позивачу надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

23.12.2024 позивач подав контролюючому органу повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо вказаної вище ПН у кількості 42 додатки.

Відповідач направив повідомлення від 26.12.2024 за № 12272096/3143904977, в якому зазначив перелік документів, який необхідно надати позивачу для повторного розгляду питання щодо реєстрації вказаної вище ПН, а саме надати копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН. У додатковій інформації вказав, що позивач не надав пояснення щодо підміни трудових відносин (прийом працівників на роботу) договорами отримання послуг з перевезення від ФОП, що не відповідає нормам трудового законодавства. Попередив, що у разі неподання додаткових пояснень та копій документів прийме рішення про відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.

07.01.2025 позивач подав до контролюючого органу повідомлення: №8 про подання пояснень та копій документів щодо ПН №1 у кількості 44 додатків, на яке від Державної податкової служби України отримав квитанцію №2 із зазначенням про порушення терміну подання повідомлення, визначеного п.9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

За результатом розгляду наданих позивачем документів відповідач прийняв спірне рішення від 09.01.2025 №12333819/3143904977 про відмову у реєстрації ПН №1 від 03.11.2024, з підстави ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрація якої зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, платником податку. У додатковій інформації не зазначив конкретних документів, які позивач не надав.

Не погоджуючись з спірним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині є законними та належно обґрунтовані позивачем.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Отже, саме Державна податкова служби України уповноважена, як адміністратор, забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку №1246 ПН та/або РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.12. Порядку №1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації ПН та/або РК;

дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.

Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН/РК та зобов'язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією, з'ясувати дійсність господарської операції.

Згідно з п.3 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

У разі зупинення реєстрації ПН / РК в Реєстрі платник податку відповідно до п.4 Порядку №520 має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що платник податку, який склав ПН / РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких ПН / РК в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до ПН / РК зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН / РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до РК у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

Відповідно до ст.10 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. У вказаному контексті відповідачі мали враховувати наступне.

По-перше, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

По-друге, абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Тобто, у спірних правовідносинах відповідач обґрунтовано вирішив з'ясувати, чи виник у позивача податковий обов'язок щодо вказаної вище ПН.

По-третє, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, первинні документи складаються саме щодо реальних господарських операцій і за відсутності їх презюмується їх невиконання.

Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН /РК в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі відповідно до п.10 Порядку №520 в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Зміст такого виду рішення вказаний у Додатку №1 до Порядку №520 та передбачає обов'язок у додатковій інформації зазначити конкретні документи.

Отже, надання додаткових письмових пояснень та копій документів є правом платника податку, а не його обов'язком. Водночас у разі не надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня зобов'язана прийняти рішення про відмову в реєстрації ПН /РК в Реєстрі.

Вказаного механізму відповідач у спірних правовідносинах дотримався. Водночас підстави спірного рішення відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначене ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН, не надання пояснення щодо підміни трудових відносин (прийом працівників на роботу) договорами отримання послуг з перевезення від ФОП, що не відповідає нормам трудового законодавства, спростовується електронними повідомленнями позивача від 23.12.2024 №4 про подання пояснень та копій документів щодо вказаної вище ПН у кількості 42 додатки, від 07.01.2025 №8 у кількості 44 додатків. До пояснень позивач додав документи на підтвердження вказаної вище операції на виконання Договору щодо перевезення вантажу.

На виконання умов зазначеного вище Договору позивач за правилом першої події виписав та направив на реєстрацію спірну ПН.

Твердження відповідача, що позивач на його повідомлення не надав додаткових письмових пояснень та копій документів у законодавчо встановлений строк. Тому він прийняв оскаржуване рішення не обґрунтовані та спростовані вказаними вище документами.

Також не підлягають врахуванню до спірних правовідносин висновки Верховного суду у постановах від 13.02.2024 у справі №240/5563/23 та від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, на які відповідач посилався у відзиві, оскільки у зазначених справах суди установили, що платник податків на вимогу контролюючого органу не подав додаткових пояснень та документів. Водночас у цій справі позивач із незначним порушенням строку надав пояснення відповідачу, що підтверджується електронним повідомленням позивача від 07.01.2025 №8 у кількості 44 додатків. Оскаржуване рішення відповідач прийняв 09.01.2025, тобто після отриманих від позивача додаткових пояснень та документів.

У вказаному контексті суд урахував, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Отже, дії позивача, як перевізника, щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо здійснення перевезення вантажу відповідно до вказаного вище Договору, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.

Зазначені позивачем реквізити платіжних документів, їх копії та копії договору щодо правочинів, у т. ч. щодо повного виконання позивачем, визначених у Договорі послуг перевезення, надані відповідачу, підтверджують, що операція у спірній ПН відповідає зареєстрованому виду його господарської діяльності. Отже, обґрунтованих сумнівів у їх достовірності на етапі реєстрації ПН, враховуючи договірні умови, не викликають. Обґрунтованість підстав їх неврахування відповідачем під час судового розгляду справи не підтверджена.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав пояснень щодо підміни трудових відносин договорами отримання послуг з перевезення, що, на його думку, не відповідає нормам трудового законодавства, не обґрунтовані, оскільки позивач є фізичною особою - підприємцем, який відповідно до даних державної реєстрації здійснює діяльність у сфері вантажних автомобільних перевезень (КВЕД 49.41). Така діяльність передбачає укладення договорів на надання послуг перевезення з іншими суб'єктами господарювання, зокрема, з іншими ФОП. Вказаний вище Договір не є трудовим, регулюється положеннями Цивільного кодексу України, а не Кодексу законів про працю. Чинне законодавство не забороняє ФОП залучати інших ФОП для виконання робіт чи надання послуг.

Підстави спірного рішення щодо ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/розрахунку коригування в ЄРПН спростовані відомостями отриманих відповідачем додатків до пояснень та доводить допущення порушення вказаних норм відповідачем.

В контексті викладеного, суд попередньої інстанції аргументовано вказав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, позаяк спірне рішення відповідача прийнято протиправно.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Попередній документ
136999378
Наступний документ
136999380
Інформація про рішення:
№ рішення: 136999379
№ справи: 580/4924/25
Дата рішення: 29.05.2026
Дата публікації: 04.06.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (16.10.2025)
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити дії