Справа 735/452/26р.
Провадження по справі 2/735/300/2026р.
Іменем України
01 червня 2026 року с-ще Короп
Коропський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Грушко О.П.
при секретарі - Хілько Н.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Новіков Ігор Андрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 вказуючи на те, що 04.12.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 04.12.2023-100003500 на суму 3000 грн. Однак відповідач порушив умови кредитного договору і має станом на дату подачі позову заборгованість в сумі 5940,00 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 2940,00 грн. А тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 04.12.2023-100003500 в сумі 5940,00 грн. та сплачений по цьому позову судовий збір в сумі 2662,40 грн.
В судове засідання представник позивача не викликався, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився і не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно через Офіційний веб-портал «Судова влада України» Коропський районний суд Чернігівської області. Відзив на позов не направив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Даний позов зареєстровано в суді 07.04.2026 року. Згідно ухвали Коропського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 04.05.2026 року призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11.00 годин, 01.06.2026 року.
Вивчивши матеріал справи, суд приходить до слідуючого висновку.
04.12.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 04.12.2023-100003500 на суму 3000 грн.
Згідно твердження позивача, відповідач порушив умови кредитного договору і має станом на дату подачі позову заборгованість в сумі 5940,00 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 2940,00 грн.
На підтвердження договірних відносин та наявності заборгованості відповідача, позивачем надано наступні докази (у копіях): договір № 4507 про надання послуг з переказу коштів (а.с. 14-19); заявку кредитного договору № 04.12.2023-100003500 (а.с. 20-21); довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором (а.с.13), квитанцію про перерахування коштів (а.с. 29).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 77, 79 ЦПК України: Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Слід зазначити, що квитанція про перерахування (а.с. 29) не може вважатися бухгалтерським документом, так як не містить необхідних реквізитів.
А в довідці-розрахунку заборгованості (а.с. 13) лише констатовано наявність заборгованості, проте взагалі не вказано в який період часу вона виникла, як і коли нараховувалися відсотки.
Отже, для стягнення заборгованості по кредиту недостатньо надати розрахунок заборгованості та квитанцію про перерахування коштів. Потрібно надати докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦПК України: Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України: Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Проте, позивач не скористався правом подати клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України: Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, суд вважає недоведеним факт перерахування відповідачеві кредитних коштів 04.12.2023 року у сумі 3000 грн. з боку ТОВ «Споживчий центр».
Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України: Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 141 ЦПК України: Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 512-519, 526, 530, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд , -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Новіков Ігор Андрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) .
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: О.П. Грушко