Справа № 676/233/26
Номер провадження 1-кс/676/959/26
27 травня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 08 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242230000004, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт з грошових коштів у розмірі 2 168 000,00 гривень, які наявні на банківському рахунку АТ «Універсал Банк» НОМЕР_1 , та належать ФОП ОСОБА_3 , що був накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року у кримінальному провадженні №42026242230000004 від 08 січня 2026 року.
Як підставу для скасування арешту грошових коштів у клопотанні зазначається необґрунтованість накладення арешту, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Захисник вказує, що арешт був накладений з метою збереження речових доказів, однак грошові кошти на банківському рахунку не відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об'єктами та не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Також зазначається, що вказані кошти не визнавались речовими доказами у межах кримінального провадження, відсутні дані про їх кримінально-протиправне походження, а також не встановлено завданих збитків. Окрім цього, захисник звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_3 не набула процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, а її причетність до вчинення кримінальних правопорушень не доведена. На думку захисника, накладення арешту за таких обставин є непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном та суперечить вимогам Конституції України, КПК України і практиці ЄСПЛ щодо забезпечення справедливого балансу між інтересами слідства та правом власності.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав.
Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причину неявки не повідомив.
За таких обставин слідчим суддею розглянуто клопотання у відсутності власника майна, оскільки її неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Зазначала, що вказані кошти є предметом кримінального правопорушення, оскільки, за версією сторони обвинувачення, були протиправно перераховані Закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж» на розрахунковий рахунок ТОВ «Авто Дєло», а в подальшому - на рахунок ФОП ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 08 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242230000004, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42026242230000004 від 08 січня 2026 року, досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж» та ТОВ «Авто Дєло» під час виконання договору закупівлі транспортних симуляторів.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що на підставі договору №101 від 15 грудня 2025 року на рахунок ТОВ «Авто Дєло» були перераховані бюджетні кошти в загальному розмірі 2 168 000 грн за поставку товару, який, за версією сторони обвинувачення, фактично поставлений не був. Надалі вказані кошти були перераховані на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями про рух коштів по рахунках, отриманими у порядку тимчасового доступу до речей і документів.
Згідно з ухвалою слідчого судді від 03 березня 2026 року арешт накладено на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ФОП ОСОБА_3 , з метою забезпечення збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що на даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти можуть відповідати критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, оскільки за версією сторони обвинувачення вони є предметом кримінально протиправних дій та були отримані внаслідок можливого незаконного перерахування бюджетних коштів за фактично непоставлений товар.
Доводи представника власника майна про те, що безготівкові кошти не можуть бути речовими доказами, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки положення ч. 10 ст. 170 КПК України прямо передбачають можливість накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках, а питання їх належності до речових доказів вирішується з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження та наявності достатніх даних про їх зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі № 910/398/19, провадження № 51-1785км21, відповідно до якої безпідставними є доводи про те, що безготівкові грошові кошти на банківських рахунках не можуть вважатися речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України лише з тих підстав, що вони не є матеріальними об'єктами. Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений, зокрема, на грошові кошти у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках. При цьому визначальним для віднесення коштів до речових доказів є не їх матеріальна форма, а наявність достатніх підстав вважати, що такі кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. З огляду на встановлені у кримінальному провадженні обставини щодо подальшого перерахування бюджетних коштів, які, за версією сторони обвинувачення, були безпідставно сплачені за фактично непоставлений товар, на рахунок ФОП ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказані грошові кошти можуть відповідати критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Посилання сторони захисту на те, що ФОП ОСОБА_3 не має процесуального статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, саме по собі не є безумовною підставою для скасування арешту майна, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
При цьому на стадії розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини конкретних осіб, допустимості та достатності доказів для постановлення обвинувального вироку, а лише перевіряє наявність правових підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів сторони захисту про фактичну поставку товару (тренажерів), слідчий суддя зазначає, що надані на підтвердження таких обставин документи та посилання самі по собі не спростовують доводів сторони обвинувачення на цій стадії кримінального провадження. З матеріалів досудового розслідування вбачається, що фактична наявність тренажерів за місцем їх зберігання встановлена вже після початку досудового розслідування, при цьому обставини їх реального походження, моменту поставки, відповідності умовам договору №101 від 15 грудня 2025 року, а також їх дійсної ринкової вартості на цей час перевіряються в межах кримінального провадження та остаточно не встановлені. За таких обставин доводи про належне та своєчасне виконання умов договору є передчасними та не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість арешту майна, оскільки оцінка цих обставин належить до предмета доказування у кримінальному провадженні.
Щодо доводів про те, що грошові кошти не були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні у процесуальному порядку, слідчий суддя виходить з того, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не пов'язує можливість накладення арешту на майно виключно з наявністю формального процесуального рішення про визнання його речовим доказом. Вирішальним є наявність сукупності даних, які дають достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та може бути предметом кримінально протиправних дій або набутим унаслідок їх вчинення. Відсутність окремої постанови про визнання коштів речовими доказами сама по собі не виключає можливості їх арешту за наявності обґрунтованих даних про їх зв'язок із кримінальним правопорушенням, що узгоджується із завданнями арешту майна та практикою застосування відповідних норм КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником не доведено, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, на переконання слідчого судді вищевказані обставини свідчать про існування потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, який є необхідним для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження майна, на яке накладено арешт,
Враховуючи зазначені вище підстави, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174, 372, 376 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 08 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242230000004, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Копію ухвали вручити представнику власника майна та прокурору, надіслати власнику майна та слідчому.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 13 год. 15 хв. 01 червня 2026 року.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області ОСОБА_6