ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
08 лютого 2011 р. Справа № 27/60
Господарський суд Івано-Франківської області у складі
судді Михайлишин В. В.
при секретарі Осудар І. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, 15, Печерський район, м. Київ, 01601) в особі Івано-Франківської філії Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Січових Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
до відповідача: ТзОВ "Компанія Газ-Ойл Карпати" (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про стягнення заборгованості за послуги зв'язку в сумі 1 901, 97 гривень.
За участі представників сторін:
Від позивача: Леник Л.П. - представник, (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 23.06.1998 року, довіреність № 0027/11 від 19.01.2011 року ).
Від відповідача: не з'явився.
встановив:
Приватним акціонерним товариством "МТС Україна" в особі Івано-Франківської філії Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Газ - Ойл Карпати" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за послуги зв'язку в сумі 1 901, 97 гривень, з яких 811, 87 гривень - основний борг за надані послуги зв'язку, 20, 66 гривень - пеня та 1 069, 44 гривень - договірної санкції. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за надані послуги зв'язку.
Ухвалою суду від 27.12.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 12.01.2011 року.
Ухвалами суду від 17.01.2011 року, 26.01.2011 року розгляд справи відкладався на 26.01.2011 року та 08.02.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що, свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (правонаступником якого згідно статуту Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", затвердженого загальними зборами акціонерів (Протокол загальних зборів акціонерів № 17 від 09.04.2010 року; державну реєстрацію правоустановчих документів проведено 26.04.2010 року) являється Приватне акціонерне товариства "МТС Україна") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанією Газ-Ойл Карпати" укладено 27.09.2005 року, 07.11.205 року, 28.04.2006 року та 16.04.2008 року договори № 2464851/1.11199085, № 2536939/1.11199085, № 2827944/1.11199085, № 4222380 /1.11199085 про надання послуг мобільного зв'язку.
Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" згідно з цими договорами надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанії Газ-Ойл Карпати" (абоненту) послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначають за вибором позивача. Загальні умови укладення цих договорів та надання послуг мобільного зв'язку в повному обсязі визначаються умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв'язку позивача, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 та п. 1.2 договорів).
Пунктом 5.2 визначено, що договори припиняються, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених умовами (правилами) користування мережами мобільного зв'язку позивача.
Відповідно до п. 2.4.2 договорів абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку позивача по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.
Згідно п. 3.3 договорів рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа, наступного за розрахунковим, але в будь - якому разі до моменту фактичного використання авансу.
В порушення договірних зобов'язань відповідач не провів розрахунки за надані послуги в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 811, 87 гривень.
Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі штрафу або пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, п. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.3 договорів встановлено, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.
Статтею 36 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
На підставі вище вказаного пункту договору та Закону України "Про телекомунікації" відповідачу нарахована пеня в сумі 20, 66 гривень.
Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 4367417 до договору про надання послуг мобільного зв'язку № 2827944/1.11199085 від 28.04.2006 року сторони встановили, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1, 92 гривень за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
У зв'язку з вище наведеним відповідачу нараховано договірну санкцію в сумі 1 069, 44 гривень.
17.02.2010 року в адресу відповідача направлено лист № D 1.11199085/02, в якому повідомлено про тимчасове призупинення надання послуг, у зв'язку з несплатою заборгованості за надані послуги. Лист направлено відповідачу, про що свідчить список згрупованих рекомендованих відправлень № 039150598635 від 21.02.2010 року.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги в сумі 1 901, 97 гривень, з яких 811, 87 гривень - основний борг за надані послуги зв'язку, 20, 66 гривень - пеня та 1 069, 44 гривень - договірна санкція (претензія № С 1.11199085/05 від 07.05.2010 року). Факт направлення претензії відповідачу підтверджує список згрупованих рекомендованих відправлень № 039150626731 від 15.05.2010 року. Відповіді на претензію відповідач не подав, борг не сплатив.
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
В силу ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 20, 66 гривень та договірної санкції (штрафу) в сумі 1 069, 44 гривень, враховуючи наступне:
Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько - правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно - господарських санкцій.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарські санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції, (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій. встановлених у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 1.3 додаткової угоди № 4367417 до договору про надання послуг мобільного зв'язку № 2827944/1.11199085 від 28.04.2006 року, яка не суперечить висновкам законодавства.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України вказує на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Пунктом 4.3 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в межах суми позовних вимог, а саме щодо стягнення 811, 87 гривень - основного боргу за надані послуги зв'язку, 20, 66 гривень - пені та 1 069, 44 гривень - договірної санкції
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 216, 217, 230, 231, 232, 235, 236, 237 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, 15, Печерський район, м. Київ, 01601) в особі Івано-Франківської філії Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Січових Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Газ - Ойл Карпати" (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення заборгованості за послуги зв'язку в сумі 1 901, 97 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Газ - Ойл Карпати" (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код 33162322) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, 15, Печерський район, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 14333937) в особі Івано-Франківської філії Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Січових Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код 20565454) - 1 901, 97 гривень (одну тисячу дев'ятсот одну гривню дев'яносто сім копійок), з яких 811, 87 гривень - основний борг за надані послуги зв'язку, 20, 66 гривень - пеня та 1 069, 44 гривень - договірна санкція, а також 102, 00 гривні (сто дві гривні) - державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Михайлишин В.В.
Повне рішення складено 08.02.2011 року.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Осудар І.Б. 08.02.2011 року