83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.01.11 р. Справа № 20/317
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка
до відповідача Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк
про стягнення 15537,44 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Степура Д.А. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство „Макіїввугілля”, м.Макіївка, із позовом до Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, про стягнення 15537,44 грн. - суми збитків.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 78уз від 29.07.05р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
У клопотанні від 19.01.11 р. відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив від 26.01.11 р., в якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач вважає, що виконав свої зобов'язання належним чином та не порушував господарських зобов'язань, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Клопотанням без номеру та дати складання, яке надійшло до суду 26.01.11 р., відповідач просив суд витребувати від позивача додаткові докази по справі.
Дане клопотання судом залишено без задоволення.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.01.11 р. до 27.01.11 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
29 липня 2005 року між Асоціацією „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” (далі-Виконавець) та Державним підприємством „Макіїввугілля” (далі-Замовник) було укладено договір № 78уз (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник передає на переробку Виконавцю рядове вугілля, кількість та якість якого зазначені у Додатку № 1, для збагачення на ЦОФ „Вузлівська”. Транспортування вугілля до ст.Трудова Донецької залізниці за рахунок Замовника. Виконавець приймає вугілля, збагачує його та передає Замовнику продукти збагачення (концентрат та промпродукт).
Згідно із п.3.1 Договору, відповідач виробляє та відвантажує концентрат згідно із технічними умовами фабрики з показниками, зазначеними у додатках до Договору.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за Договором винна сторона згідно із чинним законодавством України несе відповідальність за збиток, заподіяній іншій стороні, і відшкодовує у повному обсязі заподіяні та документально підтверджені витрати.
На виконання умов Договору відповідач переробив вугільну продукцію для ДП „Макіїввугілля” у кількості 1376,0 тон, яка в подальшому була відвантажена на адресу Зміївської ТЕС, згідно із договором, укладеним між позивачем та ДП „Вугілля України” № 03-09/1-Енз від 10.02.08 р., по посвідченню якості № 214 від 09.02.09 р.
При здійсненні Зміївською ТЕС вхідного контролю даного вугілля було виявлено розбіжність у вазі нетто, між даними зафіксованими в залізничних накладних і фактичних даних, а також розбіжності між даними, зазначеними у посвідчення якості № 214 від 09.02.09 р., і фактичними даними, у зв'язку із чим вагони з вугіллям були відставлені до прибуття уповноважених представників, про що були направлені телеграми Вантажовідправнику. Представники відповідача прибули для сумісного випробування та зважування продукції, про що свідчать їх підписи на акті відбору проби № 476 від 11.02.09 р., акті опробування вугілля № 476 від 11.02.09 р. та акті зважування.
При цьому, за ствердженням позивача, залізницею були нараховані наступні витрати: плата за простій вагонів у розмірі 202,80 грн. з урахуванням ПДВ, вартість телеграм із викликом представників для спільного переважування продукції у розмірі 252,39 грн. з урахуванням ПДВ та вартість спільного випробування проби у розмірі 804,09 грн., на загальну суму 1259,28 грн.
Позивач сплатив вищезазначені витрати, що підтверджується платіжними дорученнями № 1765 від 20.05.09 р.
На виконання умов Договору відповідач переробив вугільну продукцію для ДП „Макіїввугілля” у кількості 139,0 тон, яка в подальшому була реалізована для Криворізької ТЕС, згідно із договором, укладеним між позивачем та ДП „Вугілля України” № 03-09/2-ЕН від 05.02.09 р., по посвідченню якості № 1853 від 04.11.09 р.
При здійснення Криворізької ТЕС вхідного контролю даного вугілля було виявлено розбіжність між показниками якості у посвідчення якості № 1853 і фактичними даними, у зв'язку із чим вагони з вугіллям були відставлені до прибуття уповноважених представників, про що були направлені телеграми Вантажовідправнику. Представники відповідача прибули для спільного випробування продукції, про що свідчать їх підписи на акті відбору проби № 150 від 09.11.09 р., протоколі аналізу № 334 від 07.11.09 р.
При цьому, за ствердженням позивача, залізницею були нараховані наступні витрати: плата за простій вагонів у розмірі 3331,20 грн. з урахуванням ПДВ, вартість телеграм із викликом представників для сумісного переважування продукції у розмірі 59,64 грн. з урахуванням ПДВ, маневрові роботи у розмірі 710,57 грн. з урахуванням ПДВ та вартість сумісного випробування проби у розмірі 503,06 грн., на загальну суму 4604,47 грн.
Позивач сплатив вищезазначені витрати, що підтверджується платіжними дорученнями № 1871 від 26.11.09 р.
На виконання умов Договору відповідач переробив вугільну продукцію для ДП „Макіїввугілля” у кількості 1382,0 тон, яка в подальшому була реалізована для Криворізької ТЕС, згідно із договором, укладеним між позивачем та ДП „Вугілля України” № 03-09/2-ЕН від 05.02.09 р. по посвідченню якості № 1945 від 21.11.09 р.
При здійснення Криворізької ТЕС вхідного контролю даного вугілля у шести вагонах за №№ 68803717, 68602929, 68065408, 67654251, 64991466, 63312557 було виявлено розбіжність між даними зазначеними в посвідченні якості та фактичними даними, у зв'язку із чим вагони з вугіллям були відставлені до прибуття уповноважених представників, про що були направлені телеграми Вантажовідправнику. Представники відповідача прибули для спільного опробування продукції, про що свідчать їх підписи.
При цьому, за ствердженням позивача, залізницею були нараховані наступні витрати: плата за простій вагонів у розмірі 138,24 грн. з урахуванням ПДВ, вартість телеграм із викликом представників для сумісного переважування продукції у розмірі 59,40 грн. з урахуванням ПДВ, маневрові роботи у розмірі 2106,14 грн. з урахуванням ПДВ.
Позивач сплатив вищезазначені витрати, що підтверджується платіжними дорученнями № 2346 від 21.01.10 р., № 1871 від 26.11.09 р.
На виконання умов Договору відповідач переробив вугільну продукцію для ДП „Макіїввугілля” у кількості 556,0 тон, яка в подальшому була реалізована для Криворізької ТЕС, згідно із договором, укладеним між позивачем та ДП „Вугілля України” № 03-10/2-ЕНД від 01.02.10 р. по посвідченню якості № 686 від 14.04.10 р.
При здійснення Криворізької ТЕС вхідного контролю даного вугілля було виявлено розбіжність між показниками якості у посвідчення якості № 686 і фактичними даними, у зв'язку із чим вагони з вугіллям були відставлені до прибуття уповноважених представників, про що були направлені телеграми Вантажовідправнику. Представники відповідача прибули для спільного випробування продукції, про що свідчать їх підписи на акті відбору проби № 83 від 19.04.10 р., протоколі аналізу № 170 від 17.04.10 р.
При цьому, за ствердженням позивача, залізницею були нараховані наступні витрати: плата за простій вагонів у розмірі 4140,00 грн. з урахуванням ПДВ, вартість телеграм із викликом представників для сумісного переважування продукції у розмірі 58,56 грн. з урахуванням ПДВ, маневрові роботи та подача й прибирання вагонів у розмірі 2922,34 грн. з урахуванням ПДВ, вартість сумісного випробування проби у розмірі 251,53 грн. з урахуванням ПДВ.
Позивач сплатив вищезазначені витрати, що підтверджується платіжними дорученнями № 3484 від 03.09.10 р.
Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії із вимогами про відшкодовування збитків.
Відповідач не визнавав претензії позивача та відмовляв в їх задоволенні, мотивуючи тим, що волога збільшилась внаслідок великих опадів у вигляді дощів, які йшли по шляху прямування, а простій вагонів з вугільним концентратом стався не з вини ні відповідача, ні вантажовідправника.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 15537,44 грн. - суми збитків, яка складається з вищезазначених сум, сплачених позивачем залізниці.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.3.4 Договору, якість концентратів, які постачаються за Договором, повинна відповідати характеристикам, зазначеним в п.3.1 Договору та підтверджуватися посвідченням якості, виданим ЦОФ „Вузлівська”. Приймання концентрату по якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок прийому продукції ПТН по якості, затвердженою Держарбітражем СРСР 25.04.66 р. № П-7 із наступними змінами та доповненнями. У випадку виникнення у підприємства - отримувача сумнівів у якості отриманого концентрату обов'язково викликається представник ЦЗФ „Вузлівська” для спільного опробування. Результат спільного опробування оформлюється двостороннім актом.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ст.225 зазначеного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом наведених норм права, відшкодування збитків є наслідком порушення господарського (цивільного) зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідною є наявність об'єктивної сторони господарського правопорушення, яку складають: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При відвантаження готової партії концентрату 09.02.09 р. на неї було надано посвідчення якості № 214, в якому показник вологи дорівнювався 9,0%, що в цілому відповідало специфікації № 5 від 07.02.08 р. до Договору, де сторони узгодили граничний показник вологи продуктів збагачення на рівні 10,0%.
При відвантаженні готової партії концентрату 04.11.09 р., на неї було видано посвідчення якості № 1853, в якому показник вологи дорівнювався 9,5%, що в цілому відповідало умовам Договору, в якому сторони узгодили граничний показник вологи продуктів збагачення на рівні 10,0%.
При відвантаженні готової партії концентрату 14.04.10 р., на неї було видано посвідчення якості № 686, в якому показник вологи дорівнювався 9,5%, що в цілому відповідало Договору, в якому сторони узгодили граничний показник вологи продуктів збагачення на рівні 10,0%.
Як свідчать матеріали справи, після прибуття вагонів за посвідченнями якості №№ 214, 1853, 686 виявилось, що показники вологи перевищують показники, які зазначені в посвідченнях якостей, які видані ЦЗФ „Вузлівська”, про що 11.02.09 р., 09.11.09 р. та 19.04.10 р. були складені акти спільного відбору, підготовки проб та визначення кількості та якості вугілля, які підписані з боку вантажовідправника із позначкою „на шляху проходження вантажу йшли дощі”, що впливає на кількість вологи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору, у листопаді 2009 року відповідачем на адресу Криворізької ТЕС ВАТ „Дніпроенерго” була відвантажена вугільна продукція у кількості 1382,0 тон у 20-ти вагонах за посвідченням якості № 1945 від 21.11.09 р. При проведенні Криворізькою ТЕС вхідного контролю зазначеного вугілля у шести вагонах (№№ 68803717, 68602929, 68065408, 67654251, 64991466, 63312557) було виявлено різницю між даними, які зазначені в посвідченні якості та фактичними, вагони були відставлені до прибуття представників вантажовідправника.
Відповідно до п.2.3 Договору, вугілля поставляється партіями мінімум 300+/- 10% метричних тон. Під партією вугілля розуміється кількість вагонів, відвантажених на протязі однієї залізничної доби або які слідують по одному маршруту, по одному посвідченню якості.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що якість вугілля, яке поставляється, повинно відповідати характеристикам, зазначеним в п.2.1 Договору.
Згідно із п.3.1 Договору, Виконавець здійснює та відвантажує концентрат відповідно до технічних умов фабрики із показниками, зазначеними в Додатку до Договору.
Вищезазначені показники якості визначаються для середньої проби окремої партії концентрату. Під партією концентрату приймається кількість вагонів, відвантажених на протязі однієї залізничної доби або які слідують по одному маршруту, по одному посвідченню якості. Методи відбору та підготовки проб концентрату повинні відповідати ДСТУ 4096-2002.
Відповідно до умов Договору, поставка вугілля здійснюється партіями, у зв'язку із чим до обліку приймаються якісні показники для партії в цілому, а не окремих вагонів.
Як свідчать матеріали справи, по посвідченню якості № 1945, 23.11.09 р. було відвантажено 20 вагонів. Відповідно до умов Договору, якість вантажу за посвідченням № 1945, в тому числі й вологи, повинно визначатись в середньому для всій партії (об'єднана проба).
Отже, позивачем були порушені умови Договору, а саме - п.3.1, відповідно до якого, показник якості для середньої проби визначається партією концентрату, тобто двадцяти вагонів, які слідують по одному посвідченню якості № 1945, а не вибірково, як проведено Криворізькою ТЕС, у кількості шести вагонів.
Плата за користування вагонами стягується залізницею на підставі складеної відомості плати за користування вагонами згідно Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644.
Відомості плати за користування вагонами є належним доказом часу користування вагонами і плати, яка підлягає стягненню за їх користування.
Надані позивачем рахунки - фактури, виставлені ДП „Вугілля України” за компенсацію транспортних витрат у зв'язку з надходженням вагонів з вугільним концентратом неналежної якості, за користування вагонами та маневрові роботи не є доказами часу простою вагонів і належного розміру плати за їх користування
Зазначені документи також не свідчать про те, що простоювання вагонів мало місце саме з вини відповідача та внаслідок того, що поставлена продукція є неякісною.
Отже, суд не вбачає в діях відповідача ознак господарського правопорушення, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю складу господарського правопорушення з боку відповідача, судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Клопотання відповідача про витребування додаткових доказів суд залишив без задоволення за недоцільністю та з урахуванням приписів ст.38 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд
У задоволенні позову - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 27.01.2011 р.
Повне рішення складено 01.02.2011 р.
Суддя Донець О.Є.