83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.02.11 р. Справа № 10/218
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт плюс”, м.Новоазовськ
до відповідача-2: Страхової компанії „Оранта”, м.Маріуполь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Маріуполь
про стягнення 4069,87 грн.
За участю представників:
від позивача: Гарагуля А.С. - дов.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
третьої особи: не з'явився
До господарського суду Донецької області звернулось Закрите акціонерне товариство Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт плюс”, м.Новоазовськ, та до Страхової компанії „Оранта”, м.Маріуполь, про стягнення 4069,87 грн. - суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 27.10.08 р. порушено провадження по справі № 10/218 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору громадянина ОСОБА_1.
Відповідач-2 проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив від 17.11.08 р., в якому, посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-2 відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 4069,87 грн.
Листом від 18.11.08 р. представник відповідача-2 залучив до матеріалів справи поліс № ВА/5564417, наказ Міністерства юстиції України від 24.11.03 р. № 142/5/2092.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, про що надав суду письмовий відзив від 18.11.08 р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Азовнафтопродукт плюс” суми майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 4069,85 грн.
У письмових поясненнях від 27.01.09 р. позивач заперечив проти проведення автотоварознавчої та автотехнічної експертизи та позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 4069,87 грн. просив суд стягнути з відповідачів солідарно.
27 січня 2009 року представник відповідача-2 надав суду доповнення до відзиву, в яких вважає позовні вимоги безпідставними та помилковими, у зв'язку із чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-2 відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 4069,87 грн. Крім того, відповідач-2 надав суду коло питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експертам.
Ухвалою суду від 27.01.09р. зупинено провадження по справі №10/218 до закінчення проведення автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Матеріали справи були направлені до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.
У клопотанні від 10.02.09 р. відповідач надав суду коло питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експертів.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.09.10р. справу передано на розгляд судді Донцю О.Є.
Ухвалою суду від 20.01.11 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням до суду матеріалів справи та повідомлення № 1948/27 від 18.06.10 р. про неможливість надати висновок.
01 лютого 2011 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт” - 510,00 грн., з СК „Оранта” - 3559,87 грн.
Третя особа письмового відзиву по суті позову суду не надала.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2007 року на а/д Донецьк-Маріуполь сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) - зіткнення автомобіля ЗАЗ-DAEWОO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та автомобіля ГАЗ-3307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що належить ТОВ „Азовнафтопродукт плюс”.
Внаслідок ДТП автомобілю ЗАЗ-DAEWОO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано матеріальної шкоди.
Відповідно до довідки 4-го міжрайонного відділу ДАІ УМВС України в Донецькій області, ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Правил дорожнього руху.
За ствердженням позивача, вина відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була встановлена постановами Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18.06.07 р.
06 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 31572-60-02 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору, страховим випадком визначається подія, коли внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ „Виробнича фірма „Сотта-Сервіс” від 31.03.07 р. та рахунку ВАТ „Донецьк-Авто” № 84 від 31.03.07 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 10403,82 грн.
Як стверджує позивач, також Страхувальнику було відшкодовано його видатки по сплаті довідки ДАІ у розмірі 34,00 грн. Таким чином, сума, що підлягає в якості страхового відшкодування за Договором, становить 8139,74 грн., про що було складено страховий акт № 1948-02 від 21.06.07 р.
Виплата страхового відшкодування була здійснена відповідно до ст.25 Закону України „Про страхування” на підставі заяві Страхувальника від 26.03.07 р., страхового акту № 1948-02 від 21.06.07 р., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.07 р.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт” - 510,00 грн., з СК „Оранта” - 3559,87 грн.
Відповідачі проти задоволення позову заперечили, про що надали суду письмові відзиви на позов.
Третя особа проти задоволення позову заперечила, але письмовий відзив на позов суду не надала.
Ухвалою суду від 27.01.08 р. провадження по справі № 10/218 зупинено у зв'язку із призначенням судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 10/218 із повідомленням про неможливість надання висновку, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 2 ст. 1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач сплативши суму страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ТОВ „Азовнафтапродукт плюс” у розмірі виплаченого відшкодування та оскільки відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, то відповідальною особою в даному випадку є Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Оранта”.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме - довідкою 4-го міжрайонного відділу ДАІ УМВС України в Донецькій області, постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18.06.07 р., договором добровільного страхування наземного транспорту № 31572-60-02, рахунком-фактурою ТОВ „Виробнича фірма „Сотта-Сервіс” від 31.03.07 р., рахунком ВАТ „Донецьк-Авто” № 84 від 31.03.2007 р., Страховим актом № 1948-02 від 21.06.07 р., палатним дорученням від 21.06.07 р.
Відповідачами не спростовано обставин, на які позивач посилається у своєму позові, не надано суду документів, які обґрунтовували б інший розмір стягуваних сум або свідчили б про відсутність вини водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у заподіянні шкоди застрахованому позивачем майну.
У заяві про уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт” - 510,00 грн., з СК „Оранта” - 3559,87 грн.
Згідно із ст.9 Закону України „Про страхування”, франшиза - це частина збитків, що не відшкодовуються страховиком.
Договором між відповідачами франшиза передбачена в розмірі 510,00 грн. Дана сума не може бути стягнута з відповідача-2 в силу вищезазначеної норми.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 31572-60-02 від 06.02.07 р. у розмірі 3559,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розмір стягуваної з відповідача-2 суми позивачем визначено відповідно до фактичних обставин справи, з урахуванням вини двох водіїв, згідно із умовами законів України про страхування та договору страхування, укладеного з громадянином ОСОБА_3
Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтапродукт плюс” застрахована в Закритому акціонерному товаристві СК „Оранта” за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5564417 від 15.05.06 р.
Пунктом 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5564417 встановлена безумовна франшиза у розмірі 510,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 суми безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 979, 993, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування”, суд
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт плюс”, м.Новоазовськ, та до Страхової компанії „Оранта”, м.Маріуполь, - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовнафтопродукт плюс” (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.60-ти річчя СРСР, 46) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60; р/р 26506150676452 в ДОФ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 31650052) 510,00 грн. - суму безумовної франшизи, 12,78 грн. - суму держмита, 14,78 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Страхової компанії „Оранта” (87549, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 99) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60; р/р 26506150676452 в ДОФ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 31650052) 3559,87 грн. - суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події, 89,22 грн. - суму витрат по сплаті державного мита, 103,22 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 01.02.2011 р.
Повне рішення складено 04.02.2011 р.
Суддя Донець О.Є.