83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.02.11 р. Справа № 34/277пд
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Маріуполь
до відповідача - Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
про розірвання договору купівлі-продажу.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Заявлено позов Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Маріуполь до Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про розірвання договору купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після укладання договору купівлі-продажу позивачці стало відомо, що придбане приміщення не відповідає вимогам, що пред'являються для нежилих вбудовано-прибудованих приміщень, у відповідності з якими громадське приміщення має бути обладнане кількістю входів відповідно до пропускної спроможності будинків та має забезпечувати безпечну евакуацію людей. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 651, 673 Цивільного кодексу України.
Клопотанням від 13.01.2011р. (вхід. №02-41/990) відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.
Відповідач в поясненнях від 02.02.2011р. (02-41/4193) проти розірвання договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення №1146 від 06.02.2008р. не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив :
Між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) 06 лютого 2008р. було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вбудоване нежитлове приміщення, літ А/п, приміщення №54, кімнати 1-5, загальною 88,6кв.м., в цілому, розташоване за адресою: 87515, АДРЕСА_1 на земельній ділянці Маріупольської міської ради.
Приміщення розташоване у підвалі п'ятиповерхового житлового будинку.
Як вказано в договорів, відповідне нежитлове приміщення дійсно належить територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міської радою 06.12.2007р. та зареєстрованого в реєстрі праві власності на нерухоме майно за реєстраційним №21323478.
Момент переходу права власності до Покупця положеннями договору визначений нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією та повною сплатою вартості об'єкту приватизації.
Відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2. спірного договору передача об'єкту приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний термін після повної сплати вартості об'єкту приватизації і посвідчується актом приймання-передачі.
Укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення засвідчений нотаріально та посвідчений у Державному реєстрі правочинів.
Листом б/н позивач зверталася до Управління міського майна з вимогою розірвати договір купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р. вбудованого нежитлового приміщення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
При цьому, згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Як стверджує позивач після укладання спірного договору йому стало відомо, що відповідачем не дотримані норми ДБН В2.2.-9-99, а саме продане нежитлове вбудоване приміщення не має окремого виходу на вулицю, не має окремих інженерних мереж, а також не відповідає протипожежним вимогам. Тобто відповідачем були порушені умови договору, оскільки відповідно до розділу 5 договору цільове призначення об'єкту - офіс. Продавець знав, що приміщення буде використовуватися під розміщення офісу для здійснення підприємницької діяльності, що зазначено в самому договорі, однак передане нежитлове приміщення не відповідає вимогам, що пред'являються для нежилих вбудованих приміщень.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи порушення умов договору іншою стороною полягає у невідповідності проданого нежитлового приміщення вимогам, що пред'являються для нежилих вбудованих приміщень відповідно до ДБН В.2.2.-9-99, у зв'язку із чим позивачка не має можливості використати дане приміщення як офіс для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом б/н звернувся до відповідача із вимогою про розірвання договору про купівлі-продажу нежитлового приміщення №1146 від 06.02.2008р., на який останній відповіді не надав, однак відповідач надав до матеріалів справи письмові пояснення де проти розірвання договору купівлі-продажу не заперечує.
Таким чином, виходячи з того, що відповідач не заперечує проти розірвання договору купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р., а також те, що до матеріалів справи не надано доказів того, що розірвання даного договору порушує права та охоронювані законом інтереси інших особі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Конституції України , Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.42,32,33,34,36,42, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
Позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Маріуполь до Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про розірвання договору купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р. задовольнити повністю.
Розірвати договір купівлі-продажу №1146 від 06.02.2008р. вбудованого нежитлового приміщення літ. А/п, приміщення №54, кімнати 1-5, загальною площею 88,6кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кододова О.В.