83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.02.11 р. Справа № 12/268пн
Господарьский суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Сокольвяк О.С. за довір.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1, м. Маріуполь
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок», м. Маріуполь
- Державного реєстратора Маріупольської міської ради м. Маріуполь
про зобов»язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1, м. Маріуполь звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок», м. Маріуполь, за участю третьої особи Державного реєстратора Маріупольської міської ради м. Маріуполь та просив суд:
- зобов»язати ТОВ «Сапожок» не проводити будь-які дії щодо ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок» до моменту проведення повного розрахунку з позивачем
- зобов»язати державного реєстратора Маріупольскої міської Ради зупинити дії по реєстрації припинення юридичної особи ( ТОВ «Сапожок») до моменту проведення повного розрахунку відповідача з позивачем.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що він має підстави перебачити можливість порушення свого права власності на 21,46 % у статутному капіталі, неможливість в подальшому отримати свою частку у разі ліквідації відповідача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Ухвалою суду від 22.12.2010 р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Державного реєстратора Маріупольскої міської ради, виключивши його зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Другий відповідач надав пояснення, яким чином саме здійснюється реєстрації припинення юридичної особи.
Після залучення другого відповідача, позивач надіслав на адресу суду документ ( позовна заява уточнена) в якому просив суд зобов»язати відповідача не проводити дії щодо ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок» окрім задоволення вимог кредиторів, до моменту проведення повного розрахунку з ОСОБА_1., зобов»язати державного реєстратора Маріупольської міської ради зупинити дії по реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Сапожок» до моменту проведення повного розрахунку Відповідача 1 з позивачем, зобов»язати відповідача №1 надати у судове засідання фінансовий звіт за 2009 р, зобов»язати відповідача № 1 надати у судове засідання проміжний ліквідаційний баланс.
Суд зазначає, що вимоги щодо надання у судове засідання певних документів не є, за своєю суттю позовними вимогами. Тому, суд розглядає у судовому засіданні наступні позовні вимоги, вважаючи, що документ «уточнена позовна заява» фактично є заявою про часткову зміну предмету позову, :
- зобов»язати відповідача не проводити дії щодо ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок» окрім задоволення вимог кредиторів, до моменту проведення повного розрахунку з ОСОБА_1
- зобов»язати державного реєстратора Маріупольської міської ради зупинити дії по реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Сапожок» до моменту проведення повного розрахунку Відповідача 1 з позивачем
Крмі того, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Державному реєстратору виконавчого комітету Маріупольської міської ради проводити дії, пов»язані з ліквідацією ТОВ «Сапожок» ( ЗКПО 23786546) , заборонити відповідачу 1 1 здійснювати дії по ліквідації ТОВ «Сапожок» окрім задоволення вимог кредиторів та накласти арешт на майно товариства, а саме: заборонити особам здійснювати дії по відчуженню та передачу в заставу майна - вбудованого нежитлового приміщення ( перший поверх літ А-5), загальною площею 76,6 кв.м., яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 233, приміщення 69)
Суд зазначає, що вимога забепечити позов шляхом заборони відповідачам здійснювати дії по ліквідації ТОВ «Сапожок» співпадає з позовними вимогами позивача по цій справі.
Згідно п.47 Пленуму Верховного суду України за № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Крім того, позовні вимоги по цій справі носять немайновий характер, а тому не можуть бути забезпечені шляхом накладання арешту на майно підприємства.
Та обставина, що позивачем до господарського суду подана позовна заява майнового характеру та клопотання щодо проведення експертизи в рамках тієї справи, не тягне за собою, зміну характеру позовних вимог по цій справі.
З огляду на наведене, суд в задоволені клопотання щодо забезпечення позову відмовляє.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
20.10.2010 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Сапожок» прийнято рішення припинити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапожок» та призначити ліквідаційну комісію.
Як зазначено у тексті протоколу, на цих зборах приймали участь учасники товариства, які у сукупності володіли 100 % голосів.
Вище вказане рішення на цей час не оскаржено та не визнано недійсним.
Позивач, 12.01.2010 року нотаріально засвідчив заяву про свій вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок», а тому на час звернення до суду з цим позовом вже не є учасником ТОВ «Сапожок».
Як зазначалося вище, позивач просить суд
- зобов»язати відповідача не проводити дії щодо ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Сапожок» окрім задоволення вимог кредиторів, до моменту проведення повного розрахунку з ОСОБА_1
- зобов»язати державного реєстратора Маріупольської міської ради зупинити дії по реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Сапожок» до моменту проведення повного розрахунку Відповідача 1 з позивачем
Розглядаючи зазначений спір суд виходить з наступного.
Згідно приписів ст. 150 ЦК України товариство з обмеженою відповдіальністю може бути ліквідовано за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв»язку зі спливом строку, на який воно було створено, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.
Стаття 111 ЦК України закріплює, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред»явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред»явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючі від дня його затвердження за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким проводяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами, ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається його учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
У разі ліквідації юридичної особи, вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості
У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженям здоров»я або смерті, та вимоги забезпечені заставою чи іншим способом.
У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов»язаних з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.
У третю чергу задовольняются вимоги щодо податків та зборів
У четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно суми вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Таким чином, вимоги позивача, щодо виплати йому долі у статутному фонді товариства підлягають задоволенню лише у четверту чергу, а не у першу, як стверджує позивач.
При цьому, для здійснення виплати позивачу, відповідачу необхідно здійснити дії, які визначені ст.111 ЦК України.
Позивач фактично просить суд змінити порядок проведення ліквідації підприємства, який встановлений, як ст.ст. 111- 112 ЦК України так і Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб.»
Крім того, згідно ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, голова ліквідаційної комісії або уповноважена особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніш двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати державному реєстратору такі документи:
- Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв»язку з ліквідацією
- Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи
- Оригінали установчих документів
- Акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників ( учасників) або уповноваженим ними органом
- Довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків
- Довідку відповідного Пенсійного фонду України про зняття з обліку
- Довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Відмова в проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи можливо лише з підстав п.6 ст. 36 зазначеного вище Закону.
Зупинення проведення державної реєстрації з підстав, на які посилається позивач, законом не передбачено.
Суд також зазначає, що цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. ( ст.11 ЦК України)
Діюче законодавство не надає право суду змінювати процедуру ліквідації юридичної особи та змінювати черговість та порядок задоволення вимог кредиторів.
Крім того, як зазначалося вище, саме для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія повинна здійснити певні дії. Здійснення розрахунків з кредиторами четвертої черги без проведення дій, встановлених частиною 1 ст.111 ЦК України взагалі не допускається.
З огляду на наведене, суд в задоволені позивних вимог відмовляє.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволені позову відмовити
Суддя Склярук О.І.
Повний текст рішення підписано 07.02.2011 р.