83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.01.11 р. Справа № 39/274
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
про: стягнення 2812,90грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Мішина Н.Г. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району, м. Донецька”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2812,90грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про сумісне використання та обслуговування вбудованого нежитлового приміщення № 5/109 від 22.11.2007р., додаток-розрахунок до договору № 5/109 від 22.11.2007р., розрахунки заборгованості.
24.01.2011р. позивачем через канцелярію суду були наданні пояснення по справі № 39/274, згідно яких позивач пояснив, що КП “СЄЗ Київського району м. Донецьк” як землекористувач сплачує земельний податок до бюджету та надає в ДПІ Київського району податковий розрахунок земельного податку, який складений за грошовими оцінками, виходячи із загальної обслуговуємої площі, включаючи площі нежитлових приміщень, які займають орендатори та власники.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини нявки не повідомив, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, незважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Направлений на адресу відповідача поштовий конверт повернутий з позначкою підприємства поштового зв'язку “За закінченням терміну зберігання”.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради від 11.01.2011р., фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: 83050, АДРЕСА_1, що зазначена позивачем в позовній заяві, та за якою здійснювалося направлення поштової кореспонденції позивачем та судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
22.11.2007 р., між позивачем, Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району, м. Донецька”, м. Донецьк (Власник будинку), та відповідачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (Співвласник), укладено договір про сумісне використання та обслуговування вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_2
Згідно даного Договору Власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, а Співвласник приймає участь у витратах Володільця будинку щодо управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду пропорційно займаємої площі. Співвласник займає нежитлове приміщення площею 77,8 м2 , у тому числі підвал 77,8 м2 .
У відповідності з п. 2.1.1. Договору Володілець будинку зобов'язується виконувати весь комплекс робіт стосовно утримання та експлуатації будинку, у якому знаходиться вбудоване нежитлове приміщення, та прилеглої території, чим забезпечити реальну можливість здійснення діяльності Співвласника.
Співвласник зобов'язується здійснювати необхідний поточний ремонт приміщення, інженерних мереж та сантехнічного обладнання в ньому (п. 2.2.3. Договору).
У відповідності з п. 3.1. Договору експлуатаційні витрати на момент укладання Договору складають 121,37грн. у т.ч. ПДВ.
Згідно наданого до матеріалів справи додатку-розрахунку до договору № 5/109 від 22.11.2007р. відшкодування витрат з оплати податку за землю складає 16,17грн.
Позовні вимоги щодо стягнення земельного податку позивач обґрунтовує посиланням на ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992р. № 2535-12 (зі змінами та доповненнями), у відповідності до якої використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Статтею 42 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У відповідності зі ст. 5 Закону України “Про плату за землю” суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель” затверджений Порядок проведення індексації грошової оцінки земель.
Листом Державного Комітету України земельних ресурсів від 09.01.2009р. № 14-22-6/87 визначені коефіцієнти індексації грошової оцінки землі, що згідно письмових пояснень позивача за розрахунками середньорічного індексу інфляції за 2008р. складає - 125,2%, необхідний коефіцієнт індексації станом на 01.01.2009р. складає 1,152.
У відповідності з наданим позивачем розрахунком розмір відшкодування витрат по земельному податку за договором № 5/109 від 22.11.2007р. складає: 16,62*1,152=19,15грн. ПДВ 20% - 3,83грн.
Всього до сплати 22,98грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 4.1. Договору суму платежу Співвласник зобов'язаний перерахувати на рахунок Володільця будинку не пізніше 30 числа поточного місяця. Перерахунок суми експлуатаційних витрат здійснюється щорічно згідно фактичних витрат Володільця будинку (п. 4.2. Договору).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 ст. 612 ЦК України встановленою, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 5/109 від 22.11.2007р. у сумі 2812,90грн., з яких 2184,66грн. - борг по експлуатаційним витратам, 628,24грн. - по земельному податку.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок, з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з відшкодування експлуатаційних витрат та земельного податку за договором про сумісне використання та обслуговування вбудованого нежитлового приміщення № 5/109 від 22.11.2007р., вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 2812,90грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 2812,90грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 2812,90грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, м. Донецьк - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька”, м. Донецьк основний борг в сумі 2812,90грн., витрати за державним митом в сумі 102,00грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.
Суддя Морщагіна Н.С.