28 травня 2026 рокусправа № 380/3532/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Пунейко В.В.,
представника позивача Стеця Р.Я.,
представника відповідача Марциняка С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ»
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (далі ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) у якому заявлено позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.01.2025 року № 2008/13-01-04-06/44661770 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23 513 043,00 гривень;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.01.2024 року № 2011/13-01-04-06/44661770 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 132 405,00 гривень.
Згідно ухвали від 10.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.04.2025. 03.04.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 29.04.2025. 29.04.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 27.05.2025. 27.05.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 26.06.2025. 26.06.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/6561/25. Ухвалою від 27.03.2026 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 23.04.2026. 23.04.2026 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 26.05.2026. 26.05.2026 в судовому засіданні заслухано пояснення сторін, досліджено докази та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Судове рішення (вступна та резолютивна частини рішення) проголошено 28.05.2026.
Аргументи учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, наданої ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770), за результатами якої складено акт від 18.12.2024 № 52333/13-01-04-06/44661770. На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.01.2025 року № 2008/13-01-04 06/44661770 форми «Р» та №2011/13-01-04-06/44661770 форми «B4».
Позивач вказує, що чинне законодавство не передбачає повноважень контролюючого органу на визначення правильності й повноти нарахування податку в межах камеральної перевірки платника податків.
Позивач звертає увагу, що відповідачем до податкових повідомлень-рішень від 25.01.2025 року № 2008/13-01-04-06/44661770, від 25.01.2024 року № 2011/13-01-04-06/44661770 не надано жодного розрахунку грошового зобов'язання та розрахунку розміру зменшення від'ємного значення суми ПДВ. Крім того, печатки, які проставлені відповідачем на оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях є нечитабельними, оскільки з їх змісту неможливо встановити назву контролюючого органу та код ЄДРПОУ.
Також представник позивача зазначив, що під час проведення камеральної перевірки враховані результати документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт № 37314/13-01-07-06/44661770 від 06.09.2024 та винесено податкове повідомлення - рішення «В4» від 03.10.2024 №41917/13-01-07-06, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2025 року та № 41918/13-01-07-06 форми «ПС». Вищевказані рішення оскаржені позивачем до суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року в справі №380/6561/25 скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4», та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 року № 41918/13-01 07-06 форми «ПС». Позивач наполягає, з врахуванням встановлених обставин у цій справі позивач правомірно не включив (в рядок 16) та (р.16.3) залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в сумі - 21 507 899 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» порушено вимоги п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року в розмірі - 132 405 грн. та заниження податкового зобов'язання в сумі 21 375 494 грн. На момент проведення перевірки камеральної перевірки від 18.12.2024 податкове-повідомлення рішення від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 набуло статусу узгодженого. Суму, визначену у податковому-повідомленні-рішенні за формою «В4», зокрема суму зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до ст. 56 ПК України. Одночасно з цим у такій податковій декларації з ПДВ необхідно заповнити дані відповідної таблиці, а саме: дату ППР, номер ППР та суму (грн), визначену у ППР, із знаком «-».
Відповідач наполягає, що на момент подання податкової декларації за жовтень 2024 року існувала узгоджена сума зменшення від'ємного значення у розмірі 21507899 грн. за результатами перевірки контролюючого органу, яку позивач мав задекларувати у рядку 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 та врахувати при визначенні суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у рядку 16 цієї податкової декларації.
Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Встановлені обставини справи.
Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, наданої ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770), за результатами якої складено акт від 18.12.2024 № 52333/13-01-04-06/44661770.
Під час перевірки встановлено порушення ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2024 року в розмірі 1342 405 грн. та занижено податкове зобов'язання, яке підлягає нарахуванню в сумі 21 375 494 грн.
В акті камеральної перевірки зазначено, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (від 19.11.2024 № 9351336546) та додатки до неї.
Під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 19.11.2024 № 9351336546 контролюючим органом встановлено, що ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» не включено в (рядок 16) та (р.16.3) залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в сумі - 21 507 899 грн., а саме: була проведена документальна позапланова документальна перевірка, за результатами якої складено акт № 37314/13-01-07-06/44661770 від 06.09.2024 та винесено податкове повідомлення - рішення «В4» від 03.10.2024 №41917/13 01-07-06 та знято - 21 507 899 гривень; ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» порушено вимоги п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року в розмірі 132 405 грн. та заниження податкового зобов'язання в сумі 21 375 494 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийняті:
податкове повідомлення - рішення від 25.01.2025 року № 2008/13-01-04 06/44661770 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23 513 043,00 гривень (з яких податкові зобов'язання в сумі 21 375 494 гривень та штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 137 549 гривень);
податкове повідомлення - рішення від 25.01.2025 №2011/13-01-04-06/44661770 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 132 405,00 гривень.
Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною відповідно до п.75.1.1 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок № 21).
Згідно п.1 розділу 1 Порядку № 21 податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 передбачено, що у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків".
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Суд встановив, що підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2024 року, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770).
У свою чергу результати цієї перевірки ґрунтуються на матеріалах позапланової документальної перевірки ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 37314/13-01-07-06/44661770 від 06.09.2024 та прийняте податкове повідомлення-рішенні №«В4» від 03.10.2024 №41917/13 01-07-06.
За доводами контролюючого органу податкові зобов'язання, визначені податковим повідомленням-рішенням №«В4» від 03.10.2024 №41917/13-01-07-06 набули статусу узгоджених.
Згідно з нормами п. 56.18. статті 58 Податкового кодексу України 56.18. з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суд встановив, що позивач не погодився з діями ГУ ДПС у Львівській області щодо проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість та прийнятими за наслідками цієї перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 03.10.2024 року № 41917/13-01-07-06 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21 507 899,00 гривень та від 03.10.2024 року № 41918/13-01-07-06 форми «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1 020,00 гривень та звернувся до суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року в справі №380/6561/25 скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4» та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 року № 41918/13-01-07-06 форми «ПС».
Отже, позивач не мав обов'язку зменшувати від'ємне значення суми податку на додану вартість у рядку 16 та рядку 16.3 Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (-21507899 грн.), оскільки податковий орган протиправно зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2024 р. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4» і позивач скористався правом оскаржити таке рішення в судовому порядку в передбачені законом строки.
Оскільки податкове повідомлення-рішення №«В4» від 03.10.2024 №41917/13-01-07-06, яке слугувало підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2024 року згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, скасовано в судовому порядку, скасуванню підлягають також податкові повідомлення-рішення від 25.01.2025 № 2008/13-01-04-06/44661770 форми «Р» та від 25.01.2024 року № 2011/13-01-04-06/44661770 форми «B4», які є предметом розгляду у цій справі.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
У справі "Рисовський проти України", від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, ЄСПЛ наголосив на особливій важливості принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Крім того, згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно положень ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» від 21.01.2025 № 2008/13-01-04-06/44661770.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «B4» від 21.01.2025 № 2011/13-01-04-06/44661770.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (адреса: 79024, м. Львів, вул. Кукурудзяна, 2, ЄДРПОУ: 44661770) 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 01.06.2026.
СуддяКрутько Олена Василівна