83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.01.11 р. Справа № 37/252пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_2
про: спонукання виконати умови договору суборенди від 22.10.2010р. та усунути перешкоди в користуванні приміщенням
за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Закрите акціонерне товариство „Юг”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 134883605628
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - ОСОБА_5 (за довіреністю №1894 від 29.12.2010р.);
від Третьої особи - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 05.01.2011р. на 18.01.2011р., з 18.01.2011р. на 31.01.2011р.
У судовому засіданні 31.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (далі - Відповідач ) про спонукання виконати умови договору суборенди від 22.10.2010р. шляхом усунення перешкоди в користуванні орендованим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 13кв.м. та зобов'язання прийняти орендну плату за грудень 2010р. та своєчасно приймати орендну плату за наступні розрахункові періоди.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неприйняття Відповідачем орендної плати за грудень 2010р. та перешкоджання доступу до орендованого приміщення. Порушення.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав свідоцтво, телеграми, договір суборенди № б/н від 22.10.2010р., квитанцію про переказ орендної плати за грудень 2010р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 288, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 54-60, 55 Конституції України.
Безпосередньо у позовній заяві було сформульоване клопотання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування у Ворошиловського РВ УМВС України в Донецькій області певних документів, яке було задоволено судом в ухвалі про порушення провадження у справі.
04.01.2011р. представник Позивача звернувся з клопотанням про перенесення судового засідання, призначеного на 05.01.2011р., на іншу дату після 31.01.2011р. (а.с.12), проте до суду так і не з'явився і витребуваних документів не надав.
Відповідач надав відзив на позов №0501 від 05.01.2011р. (а.с.а.с.16-19), яким проти позову заперечив, посилаючись на припинення правовідносин оренди із власником майна, що зумовило припинення і суборендних правовідносин між Позивачем і Відповідачем, та необхідність повернення переказаної плати відповідним договором суборенди.
Відповідачем на підтвердження своєї позиції та виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.20-37, 43).
Ухвалою суду від 05.01.2011р. залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Закрите акціонерне товариство „Південь”, м. Донецьк.
Третя особа через канцелярію суду 21.01.2011р. надала письмові пояснення (а.с.а.с.48, 49), в яких вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з достроковим припиненням з Відповідачем орендних правовідносин.
Представник Відповідача у судовому засіданні 31.01.2011р. підтримав свою позицію, викладену у відзиві, наполягав на можливості вирішення спору за наявними документами, вказуючи на затягування з боку Позивача розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а третя підряд неявка представника Позивача без пояснення причин, відсутність Третьої особи та ненадання певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання вирішення спору, оскільки судом було надано достатньо часу для представлення будь-яких додаткових доказів (у разі їх наявності).
Крім того, всі учасники справи довели свою позицію по суті спору до відома суду у письмовому вигляді і встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судових засіданнях представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
01.05.2010р. між Третьою особою (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитловий приміщень №б/н (а.с.а.с.22-26) згідно п.п.1.1, 6.1 якого Третя особа передає Відповідачу в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 13,0 кв.м, і розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для організації і торгівлі і надання робіт та послуг у стані, що дозволяє його нормальну експлуатацію, до 30.04.2011р.
Пунктом 4.1.2 договору сторони узгодили, що орендар має право здавати майно в суборенду частково або повністю з письмового дозволу орендодавця, визначивши, при цьому, передачу майна в суборенду без дозволу Орендодавця у якості однієї з підстав для припинення договору (п.6.2.4.) та встановивши в п. 6.3. можливість дострокового розірвання договору за погодженням сторін.
01.05.2010р. об'єкт оренди в порядку п. 2.1. договору був переданий Відповідачу, про що той разом із Третьої особою склали відповідний акт приймання-передачі (а.с.27)
22.10.2010р. між Позивачем (Суборендар) та Відповідачем (Орендодавець) був укладений договір суборенди №б/н (а.с.10), згідно п.п.1.1, 2.1, 4.1 якого Відповідач передає Позивачу в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 13,0 кв.м, і розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для організації і торгівлі непродовольчими товарами, строком на 6 місяців з моменту прийняття приміщення за актом.
При цьому, в п. 1.2. договору суборенди сторони визначили, що майно - об'єкт договору - знаходиться у володіння та користуванні Орендаря у відповідності із угодою від 01.05.2010р., укладеного із Орендодавцем - Закритим акціонерним товариством „Фірма „Юг”.
Згідно умов розділу 5 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання зі сплати орендної плати в розмірі 600,00грн. на місяць не пізніше 25 числа кожного місяця у готівковій формі, а також 10,20грн. ринкового збору кожний день.
Пунктами 10. 2. та 10.3 договору суборенди Позивач та Відповідач дійшли згоди, що у випадках, не передбачених цим договором, вони керуватимуться діючим цивільним законодавством та умовами договору оренди, діючим між Відповідачем та Третьою особою, зауважуючи, що договір суборенди не змінює умов договору оренди від 01.05.2010р. укладений між Орендатором та Орендодавцем.
Доказів складання акту приймання-передачі у відповідності до вимог розділу 3 договору суборенди до матеріалів справи не надано. Однак, в перебігу строку дії означеного договору Позивач телеграмами від 15.11.2010р. та 01.12.2010р. (а.с.а.с.8, 9) просив отримати попередню оплату за договором суборенди або повідомити реквізити для її внесення, а потім повідомляв про здійснення плати за грудень 2010р. переказом, від прийняття якого Відповідач відмовився 07.12.2010р. (а.с.35).
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №0501 від 05.01.2011р. (а.с.а.с.16-19), з представлених ним документів судом встановлено, що:
Листом №578 від 16.11.2010р. (а.с.29) Третя особа повідомила Відповідача про дострокове розірвання укладеного з ним договору оренди від 01.05.2010р. з 19.11.2010р. на підставі п. 6.2.4. і за актом приймання-передачі від 30.11.2010р. (а.с.28) об'єкт оренди був повернутий Відповідачем Третій особі.
Листом від 19.11.2010р. (а.с.30) Відповідач повідомив (а.с.31) Позивача про розірвання договору суборенди у зв'язку із припиненням договору оренди з Третьою особою та про необхідність звільнення приміщення від свого майна.
В подальшому телеграмою від 02.12.2010р. (а.с.32) Відповідач повідомив суборендаря про необхідність звільнення приміщення від власних речей до 03.12.2010р. під загрозою в іншому випадку здійснити їх опис та передати на відповідальне зберігання, а телеграмою від 08.12.2010р. (а.с.33) доведено до відома Суборендаря, що відбувся опис (а.с.а.с.36, 37) майна і воно було передано до камери схову з оплатою до 16.12.2010р.
Телеграмою від 15.12.2010р. (а.с.34) Відповідач нагадав Позивачеві про закінчення 16.12.2010р. оплачуваного періоду схову та утилізацію майна у разі невнесення додаткової оплати або не забирання цього майна.
Третя особа свою позицію по суті спору виклала у поясненнях, наданих 21.01.2011р. (а.с.а.с.48, 49), підтримавши, по суті, заперечення Відповідача.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.
Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:
- наявність у Позивача певного суб'єктивного права або інтересу;
- порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;
- належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.
Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, захищуване право володіння та користування нежитловим приміщенням ґрунтується на укладеному із Відповідачем договору суборенди №б/н від 22.10.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до суборендної плати. В свою чергу, такий договір суборенди є підставою для виникнення у Суборендаря прав впродовж його дії володіти та користуватися відповідним майном.
Водночас, оскільки існування права Позивача як Суборендаря відносно приміщення зумовлено наданням цих прав Відповідачем, що має їх в силу орендних правовідносин із Орендодавцем, остільки у світлі встановленого ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України застереження про неможливість перевищення строком договору піднайму (суборенди) строку договору найму (оренди) та похідного (від оренди) характеру суборендних правовідносин, припинення орендних правовідносин із власником майна унеможливлює подальше перебування Орендаря у статусі зобов'язаної особи Суборендаря за зобов'язанням щодо володіння та користування майном у період після припинення оренди.
Дійсно, в контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором оренди протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі - виступати суборендодавцем майна, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб. Однак, як було встановлено судом, договір оренди між Відповідачем та Третьої особою був припинений достроково - внаслідок повернення майна за актом від 30.11.2010р., що відповідає ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 291 Господарського кодексу України. Суд наголошує, що підстава для такого дострокового припинення - непогоджений із Орендодавцем договір суборенди між Відповідачем та Третьої особою - безпосередньо передбачена п. 2 ч. 1 ст. 783 Кодексу.
Приймаючи до уваги, що за змістом ст. 761 Цивільного кодексу України правом передання майна в найм наділений лише власник майна, або особа, що має відповідні майнові права чи уповноважена на укладання найму, правомірне та не спростоване в межах цієї справи припинення орендних правовідносин між Третьою особою та Відповідачем унеможливлює перебування останнього у статусі Орендаря - сторони з відповідними правами і обов'язками у договорі суборенди.
Оскільки наявність іншої сторони з відповідним комплексом прав та обов'язків є кваліфікуючою ознакою правовідносин у розмінні ст. 509 Цивільного кодексу України, автоматичне припинення правовідносин суборенди через припинення оренди вказує на відсутність у Позивача захищуваних розглядуваним позовом прав відносно приміщення, та кореспондуючих таким правам обов'язків Відповідача.
Відсутність захищуваного права унеможливлює його порушення, а отже - і здійснення судового захисту, тим більше, що за встановленою відсутністю обов'язків у Відповідача відносно прийняття суборендних платежів та надання приміщення, останній в силу приписів ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України не може бути примушений до їх виконання і в судовому порядку.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок і компенсації з боку Відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити повістю у задоволені позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_2) про спонукання виконати умови договору суборенди від 22.10.2010р. шляхом усунення перешкоди в користуванні орендованим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 13кв.м. та зобов'язання прийняти орендну плату за грудень 2010р. та своєчасно приймати орендну плату за наступні розрахункові періоди.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 31.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2011р.
Суддя Попков Д.О.