01 червня 2026 рокусправа № 380/4655/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 позаяк ІНФОРМАЦІЯ_1 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 та не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів як розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, та не має відкритих на балансі Казначейства рахунків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . У застосунку «Резерв+» відображено інформацію про звернення ТЦК та СП до поліції щодо доставлення позивача для складання протоколу, а також про перебування позивача у розшуку та наявність відомостей про порушення правил військового обліку. Позивач отримав повістку за місцем роботи для явки до ТЦК та СП з метою уточнення військово-облікових даних та мав прибути 19.02.2026. У зазначений день він перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, про що повідомив ТЦК та СП електронним листом, додавши медичний висновок. Незважаючи на це, 20.02.2026 до реєстру було внесено відомості про порушення позивачем правил військового обліку через неприбуття за мобілізаційним розпорядженням. При цьому позивач зазначає, що мобілізаційного розпорядження не отримував, а виклик стосувався виключно уточнення облікових даних. На адвокатський запит представника позивача відповідач підтвердив факт виклику, визнав причину неприбуття поважною, однак вказав, що після завершення лікарняного позивач самостійно не з'явився до ТЦК та СП, у зв'язку з чим було направлено звернення до органів Національної поліції щодо його доставлення. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 7 квітня 2026 року у справі № 380/4655/26 в задоволенні заяви про забезпечення позову після подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ( далі - відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що за даними реєстру «Оберіг», ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, не має права на відстрочку та підлягає мобілізації. 12.07.2024 позивач через ЦНАП уточнив лише контактні дані, а саме номер телефону, 30.09.2024 за допомогою Резерв+ зазначено електронну пошту. ТЦК та СП направив роботодавцю позивача (ТЗОВ "Медичний центр Святої Параскеви" ) розпорядження про виклик до центру комплектування, а Позивача було повідомлено про необхідність явки. У визначений день він не прибув, а інформацію про лікарняний надав пізніше. Відповідач вказує, що неприбуття за повісткою є підставою для внесення відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції з метою доставлення особи для складання адміністративного протоколу. Такі дії, на думку відповідача, відповідають вимогам законодавства та мають виключно забезпечувальний характер, оскільки не свідчать автоматично про притягнення особи до відповідальності. Також зазначено, що данні про порушення правил військового обліку у застосунку «Резерв+» формується автоматично після направлення відповідного звернення до поліції та може бути скасована лише після вирішення справи про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку. Відповідач наголошує, що станом на момент розгляду справи позивач до ТЦК та СП не з'явився, адміністративне провадження не завершене, а тому підстав для скасування внесених відомостей немає. Відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де зазначає про наступне. Позивач зазначає, що жодного протоколу про адміністративне правопорушення складено не було, справа не розглядалася, а постанова про притягнення до відповідальності не виносилась. Незважаючи на це, до реєстру вже внесено відомості про нього як про «порушника», що суперечить принципу презумпції невинуватості та встановленій законом процедурі притягнення до відповідальності. Твердження Відповідача про «превентивний» характер є необґрунтованими, оскільки такий запис створює для позивача реальні негативні правові наслідки, зокрема може бути підставою для затримання, використовується правоохоронними органами та впливає на реалізацію прав і свобод особи. Водночас відповідач підтверджує, що був належним чином повідомлений про перебування позивача на лікарняному та отримав відповідні медичні підтвердження, однак попри це вже наступного дня вніс відомості про порушення до реєстру. На думку позивача, це свідчить про формальний та автоматичний характер дій відповідача без належної оцінки фактичних обставин. Крім того, відповідач неправильно кваліфікував обставини справи, зазначивши як підставу «неприбуття за мобілізаційним розпорядженням», хоча позивачу вручалась лише повістка для уточнення облікових даних, а доказів вручення мобілізаційного розпорядження не існує. Посилання відповідача на автоматичну роботу інформаційної системи не звільняє його від обов'язку діяти у межах закону, оскільки автоматизовані механізми не можуть підміняти встановлену законом процедуру та обмежувати права особи без належного правового рішення.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому стверджує, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК та СП, оскільки 18.02.2026 ознайомився під підпис із розпорядженням №1893 та повісткою. На думку відповідача, неприбуття позивача стало підставою для внесення відповідної інформації до реєстру та направлення звернення до Національної поліції. Водночас відповідач зазначає, що внесення позначки «порушник правил військового обліку» має виключно превентивний та забезпечувальний характер, формується автоматично в системі «Оберіг» після направлення звернення до поліції та не є остаточним встановленням вини особи чи притягненням до адміністративної відповідальності. Також відповідач посилається на норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», постанов КМУ №560 та №1487, відповідно до яких ТЦК та СП мають повноваження ініціювати доставлення осіб до ТЦК для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а поліція - здійснювати відповідне доставлення. Окремо відповідач вказує, що навіть наявність поважної причини неприбуття, зокрема хвороби, не звільняє військовозобов'язаного від обов'язку прибути до ТЦК та СП протягом семи днів після припинення таких обставин.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
12.07.2024 позивач через ЦНАП уточнив контактні дані, а саме номер телефону, 30.09.2024 за допомогою Резерв+ уточнено електронну пошту.
Згідно з даних АІТС ОБЕРІГ ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не користується правом на відстрочку та підлягає мобілізації.
Відповідно до електронного військово-облікового документу сформованого 4.03.2026 зазначено: «Порушення правил військового обліку». Причина звернення до Нацполіції - Не прибули за мобілізаційним розпорядженням.
07.02.2026 на електронну адресу ТЗОВ "Медичний центр Святої Параскеви" скеровано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.02.2026 №1893 для виклику військовозобов'язаного ОСОБА_1 за повісткою від 07.02.2026 №25 на 13.02.2026.
Згідно з повідомлення ТЗОВ "Медичний центр Святої Параскеви" № 110226-1/во від 07.02.2026, позивача в телефонному режимі повідомлено про Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1893 та повістку про виклик його до Центру на 13.02.2026. Зазначено, що ОСОБА_1 перебуває від 11.02.2026 на листку непрацездатності.
18.02.2026 позивач ознайомився із Наказом № 56ос ТзОВ «Медичний Центр Святої Параскеви», що підтверджується відповідним підписом ОСОБА_1
19.02.2026 на електронну адресу відповідача надійшло повідомлення від ОСОБА_1 із долученням медичного висновку №1111-Н6Н3-89НР-64В6 від 19.02.2026 ТОВ «Медцентр Св. Параскеви» про те що з 19.02.2026 по 22.02.2026 ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.
Представник позивача скерував до відповідача адвокатський запит з метою з'ясування правових підстав внесення до відповідних обліків інформації про розшук позивача та встановлення наявності документів, що могли слугувати підставою для прийняття вказаного рішення.
Листом від 11.03.2026 №285 повідомлено про те, що на виклик Позивач не прибув, повідомивши про перебування на лікарняному, що було визнано поважною причиною неприбуття. Разом з тим після усунення обставин, які перешкоджали прибуттю за повісткою, позивач самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'явився. У зв'язку з цим відповідач звернувся до органів Національної поліції з повідомленням щодо доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Вважаючи, вчинені дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку та про розшук, а також у складенні та направленні до відділення поліції електронного звернення щодо необхідності доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, що став підставою для його розшуку, протиправними, позивач звернувся і з цим позовом до суду.
Позивач вважає такі дії протиправними, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.202264/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Закон №3543-XII).
Абзацами другим, п'ятим частини першої статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
За змістом частини третьої статті 22 Закону №3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Як установлено підпунктом 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024року №560 (далі - Порядок №560), під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
За змістом пункту 30-3 Порядку №560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з пунктом 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (підпункт 2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487) та додаток 2 до Порядку №1487 - Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пункт 1 Правил військового обліку визначає обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 3 Правил військового обліку установлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів).
За змістом статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення (враховуючи положення частин шостої, восьмої статті 258 КУпАП без складання відповідного протоколу), а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Спірним у цій справі є відображення у застосунку Резерв+ інформації про порушення позивачем правил військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16 березня 2017року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Закон №1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів"(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1статті 2 Закону №1951-VIII встановлено, що основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Отже, територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних, а відтак саме відповідач є органом ведення зазначеного реєстру.
Частиною 1статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 20-1 частини 1статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не надані такі докази і відповідачем.
Суд уже звертав увагу на те, що частиною першою статті 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік персональних даних, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Такий запис як порушення правил військового обліку не відповідає положенням статті 7 Закону №1951-VIII, є абстрактним та не підтверджується жодним документом.
Як випливає з матеріалів справи 07.02.2026 на електронну адресу ТЗОВ "Медичний центр Святої Параскеви" скеровано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.02.2026 №1893 для виклику військовозобов'язаного ОСОБА_1 за повісткою від 07.02.2026 №25 на 13.02.2026.
18.02.2026 ОСОБА_1 ознайомився із Наказом № 56ос ТзОВ «Медичний Центр Святої Параскеви», що підтверджується відповідним підписом ОСОБА_1
19.02.2026 на електронну адресу Центру надійшло повідомлення від ОСОБА_1 із долученням медичного висновку №1111-Н6Н3-89НР-64В6 від 19.02.2026 ТОВ «Медцентр Св. Параскеви» про те що з 19.02.2026 по 22.02.2026 ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.
Незважаючи на це, у військово-обліковому документі Резерв+ був запис про порушення правил військового обліку без пояснень, у чому таке порушення полягає та чи вирішено/вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно позивача, а вже станом на 20.02.2026 вказано про розшук та його причину не прибув за мобілізаційним розпорядженням.
Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів, про те що відповідачем відносно позивача за статтями 210, 210- 1 КУпАП складався протокол про адміністративне правопорушення, як і докази винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, в розумінні КУпАП, позивач не був особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а тому такий запис не міг бути внесений до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідачем.
Отже, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що зазначені дії є порушенням процедури проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, вчинені посадовими особами всупереч вимогам вищенаведеного проаналізованого судом чинного законодавства, призвели до порушення прав та інтересів позивача, тому є не правомірними.
Відтак, матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином оповіщений про необхідність з'явитися до ТЦК та СП, де перебуває на військовому обліку, за повісткою не прибув, у зв'язку із поважною причиною, а отже внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є не обґрунтованим.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає про таке.
Суд уже зазначав вище, що відповідно до частини першої статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 56 Порядку №1487 визначено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
У контексті вищенаведеного, суд вказує, що лише за умови неприбуття військовозобов'язаного за повісткою до ТЦК та СП без поважних причин, відповідач наділений повноваженнями для звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.
Отже, вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 1064 грн 96 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович