справа №380/9505/25
з питань визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню
01 червня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 380/9505/25 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 12.04.2022 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.03.2025, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.03.2025, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 20 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 20 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2026 року у справі № 380/9505/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.03.2025, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 24.03.2025, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, скасовано та ухвалено постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в цій частині; в решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року залишено без змін.
7 квітня 2026 року Львівським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчі листи у справі №380/9505/25.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду заяву у якій просить виконавчий лист визнати таким, що не підлягає до виконання. В обґрунтування заяви зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника вправі виправити помилку, допущену при його оформленні чи видачі, або визнати такий документ таким, що не підлягає виконанню. Згідно з ч. 2 ст. 374 КАС України виконавчий документ визнається таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його видано помилково чи обов'язок боржника відсутній у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням або з інших підстав. Відповідно до частини 5 статті 373 КАС України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. З цього можна прийти висновку, що якщо рішення прйнято на користь одного позивача проти того ж відповідача та виконання проводиться у одному місці видається лише один виконавчий лист. У цій справі рішення ухвалено на користь одного позивача щодо одного відповідача, а його виконання здійснюється за одним місцем, у зв'язку з чим, на думку заявника, мав бути виданий один виконавчий лист. При цьому вимоги позивача щодо перерахунку грошового забезпечення за періоди з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.05.2023 є взаємопов'язаними, похідними одна від одної та фактично становлять єдину позовну вимогу, штучно поділену за часовими проміжками. Це також підтверджується тим, що при поданні апеляційної скарги судовий збір було сплачено як за одну позовну вимогу, а апеляційну скаргу прийнято до розгляду без залишення без руху. Однак 07.04.2026 судом видано окремі виконавчі листи щодо кожного періоду. Такі дії можуть призвести до відкриття органами державної виконавчої служби окремих виконавчих проваджень за кожним виконавчим листом та, відповідно, до стягнення виконавчого збору у кожному з них, що може спричинити значні збитки для військової частини в умовах воєнного стану. Відтак просить визнати три виконавчі листи по справі №380/9505/25 виданих Львівським окружним адміністративним судом такими, що не підлягають виконанню та видати один виконавчий лист по справі №380/9505/25 з усіма похідними позовними вимогами.
Позивач до суду заперечень на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не подав.
Заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями статті 370 КАС України передбачено: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Перевіривши матеріали справи суд зазначає про те, що викладені у заяві Військової частини НОМЕР_1 аргументи не можуть бути підставами, які передбачені законом для визнання виконавчих листів у справі № 380/9505/25 таким, що не підлягає виконанню.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 380/9505/25 та Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2026 року у справі № 380/9505/25 набрали законної сили та відповідно до статей КАС України є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, зокрема й військовими частинами.
Отже, суд відхиляє вищезазначені твердження Військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 248, 250, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Брильовський Р.М.