29 травня 2026 року Справа № 280/2871/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 оновленого грошового атестату та оновленої довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії за формою, передбаченою додатком 8 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами), із зазначенням оновленого розміру складових грошового забезпечення, відповідно до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) з урахуванням зміни розміру грошового забезпечення на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справі № 280/10079/23;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновленого грошового атестату та оновленої довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії за формою, передбаченою додатком 8 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами), із зазначенням оновленого розміру складових грошового забезпечення, відповідно до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) з урахуванням зміни розміру грошового забезпечення на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справі № 280/10079/23, які направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 нарахування грошового забезпечення позивачу проводилося не в повному обсязі. Вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справі № 280/10079/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за 29.01.2020 до 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткових одноразових видів грошового забезпечення, виплачених за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. Покликається на те, що 08.01.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати оновлений грошовий атестат та довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням перерахунку розміру грошового забезпечення, проведеного на виконання рішення суду у справі № 280/10079/23. Проте, листом № 433 від 20.01.2026 року Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь позивачеві, що у відповідача відсутні підстави для видачі нової довідки та грошового атестату, оскільки грошове забезпечення було перераховане на виконання рішення суду, а отже не є частиною заробітної плати. Позивач вважає незаконними дії відповідача щодо невидачі оновленого грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення. У зв'язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 15.04.2026 вх. № 20012 вказав, що відповідно до п. 11 Положення (Наказ Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017 (у редакції наказу Міністерства оборони України № 44 від 14.02.2020 року) грошовий атестат видається у таких випадках: звільнення з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби). Зазначає, що відповідно до п. 11.2 вищевказного Положення визначений опис та порядок заповнення грошового атестату. Вказує, що грошові атестати звільнених з військової служби направляються до ТЦК та СП за місцем реєстрації. Тобто всі записи про нараховані та виплачені суми вносяться в грошовий атестат в місяці звільнення військовослужбовця та не передбачають внесення іншої інформації за попередні роки (в даному випадку 19 травня 2023 року), а тому всі записи, які були внесені при звільнення залишаються незмінними. Тому просить суд звернути на це увагу, тому що виконати рішення суду в цій частині є неможливим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2871/26 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в період з грудня 2018 року по 21.11.2023 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2023 року № 290 Майстер-сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника аптеки - фармацевта медичного пункту військової частини, звільнено у запас відповідно до пункту 3 підпункту «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року по справі № 280/10079/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за 29.01.2020 до 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткових одноразових видів грошового забезпечення, виплачених за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
08.01.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати оновлений грошовий атестат та довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням перерахунку розміру грошового забезпечення, проведеного на виконання рішення суду у справі № 280/10079/23.
Листом № 433 від 20.01.2026 року Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, що у відповідача відсутні підстави для видачі нової довідки та грошового атестату, оскільки грошове забезпечення було перераховане на виконання рішення суду, а отже не є частиною заробітної плати.
Позивач, не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої та другої ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш, як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 3-1), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку № 3-1, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);
2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії/виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);
4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);
5) військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
6) документи про страховий стаж особи, які передбачені пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з п. «б» ст. 12 Закону);
7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені п. 4 цього розділу;
8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта.
Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до ч. 2 - 4 ст. 2 Закону подаються документи, передбачені пп. 1 - 7 цього пункту.
На підставі вищевикладеного суд висновує, що серед документів, які необхідні для призначення пенсії військовослужбовцю за вислугу років у наявності повинні бути зокрема грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсії є зміна (підвищення) розміру грошового забезпечення військовослужбовця.
Судом встановлено, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі №280/10079/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024, зокрема, зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткових одноразових видів грошового забезпечення, виплачених за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тож оскільки розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткових одноразових видів грошового забезпечення, виплачених позивачці за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 підлягають перерахунку на виконання рішення суду, то до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також належить внести зміни шляхом зазначення вже перерахованих розмірів складових грошового забезпечення.
Тому, позовні вимоги в цій частині суд вважає обгрунтованими.
Водночас, щодо видачі оновленого грошового атестату, суд зазначає наступне.
Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 р. № 280 (далі - Правила № 280 в редакції наказу Міністра оборони України від 22.04.2021 р. № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю в/ч, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках:
- вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини;
- зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої;
- звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби);
- відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Згідно п. 11.3 Правил № 280, грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Грошові атестати без підпису або печатки, з підчистками або виправленнями, а також неправильно заповнені вважаються недійсними і не є підставою для зарахування військовослужбовця на грошове забезпечення.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий - залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.
Після звільнення грошовий атестат передається до ТЦК та СП куди військовослужбовець стає на облік (долучається до особової справи із внесенням змін до опису з зазначенням номера і дати виданого грошового атестата та підлягає зберіганню протягом усього строку зберігання цієї справи).
Суд зауважує, що грошовий атестат містить відомості про суми грошового щабезпечення, які військовослужбовець отримував на момент звільнення з військової служби.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачку звільнено з 21.11.2023, тому перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 не впливає на суми, які були визначені у грошовому атестаті ОСОБА_1 .
Тож, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги позивачем 01.04.2026 був укладений Договір про надання правової допомоги № 37/26 п з адвокатом Адвокатським об'єднанням «КОМПАНІЯ «ДОВІРА», предметом якого є надання правової допомоги з юридичних питань.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів тощо).
Згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.04.2026 адвокатом було надано послуги загальною вартістю 5000,00 грн.: складання позову з питання видачі грошового астестату.
Згідно квитанції № 1 від 01.04.2026 підтверджується сплата послуг за договором № 37/26 п у сумі 5000 грн.
Суд враховує висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі №755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Також, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд, зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, а також, КАС ВС у постанові від 17.12.2025 по справі № 560/2196/24 розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначали, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, КАС ВС у постанові від 14.01.2026 у справі № 420/4892/25 зауважив, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тому, перевіривши зміст наведених документів, обсяг наданих доказів, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу, у урахуванням критерію співмірності становить 2500,00 грн.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у підготовці та видачі на ім'я ОСОБА_1 оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати і видати на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із урахуванням їх перерахунку на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі №280/10079/23.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.05.2025.
Суддя Л.Я. Максименко