Справа № 991/3938/25
Провадження 1-кс/991/6728/26
27.05.2026 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
обвинуваченого його захисників, адвокатівОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18.02.2020,
І. Історія провадження
1.1. На розгляді судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 12020210000000100 від 18.02.2020за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 1919, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України(справа 991/3938/25, провадження №1-кп/991/57/25).
1.2. 26.05.2026 захисники обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили відвід судді ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Зокрема, як стверджується у заяві, суддею ОСОБА_6 у судовому засіданні від 21.05.2026 під час вирішення відводу захисника ОСОБА_4 було досліджено наданий прокурором протокол допиту свідка ОСОБА_9 , що призвело до наперед сформованої думки судді щодо очікуваних від такого свідка показань.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1. Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_4 , заявлений відвід підтримали.
2.2. Прокурор в судове засідання не прибула. До початку судового засідання направила до суду письмові заперечення, в яких прохала у задоволенні відводу відмовити через його безпідставність.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання та перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов наступних висновків.
3.1. Правове регулювання
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)
Пунктом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus, п. 118; Micallef v. Malta , п. 93).
ЄСПЛ вирізняє суб'єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб'єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об'єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus, п. 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. the United Kingdom, п. 69).
Здійснюючи перевірку з точки зору суб'єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus, п. 119; Hauschildt v. Denmark, п. 47).
Хоча в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб'єктивної неупередженості судді, вимога об'єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв'язку з цим ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення ст. 6 в частині суб'єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об'єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus, п. 119).
Тест об'єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, п. 45).
3.2. Встановлені обставини
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2025 на розгляд судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18.02.2020за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 1919, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.
Ухвалою суду від 02.05.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 05.06.2025 - судовий розгляд.
Як підтверджується відомостями журналу судового засідання, у судовому засіданні від 21.05.2026, прокурором ОСОБА_10 заявлено відвід захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 з підстав того, що він одночасно здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 та представляє інтереси особи, яку сторона обвинувачення має намір допитати як свідка - ОСОБА_9 . На думку прокурора, таке представництво пов'язане з досягненням процесуального результату, який потенційно може бути використаний в інтересах іншого клієнта адвоката - обвинуваченого ОСОБА_3 .
На підтвердження викладених в заяві про відвід захисника доводів, прокурор надав у тому числі протоколи допиту свідка ОСОБА_9 під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, які були досліджений судом разом з заявою про відвід.
3.3. Мотиви суду
Як на підставу для відводу судді ОСОБА_6 , адвокати покликались на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, який передбачає усунення судді від участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, неохоплених ст. 75 КПК України, які викликають сумнів у його неупередженості.
Водночас, кримінальний процесуальний закон України не містить роз'яснення, які саме обставини викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді. Отже, наявність безсторонності слід визначати визначити за суб'єктивним та об'єктивним критеріями, про які йдеться у рішеннях ЄСПЛ.
(a) щодо суб'єктивного критерію
За змістом ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя має бути усунений від розгляду справи у зв'язку з неможливістю ухвалення ним об'єктивного рішення у справі. У разі упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи, суддя має заявити самовідвід.
В силу ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Суддя ОСОБА_6 правом надати пояснення щодо заявленого їй відводу не скористалась.
Водночас, зі змісту заяви про відвід слідує, що вона не містить фактів, які б вказували на існування особистої прихованої зацікавленості, ворожості, відкритої симпатії або ж антипатії судді до однієї зі сторін.
Отже, за відсутності доказів протилежного, за суб'єктивним критерієм суддя ОСОБА_6 не є упередженою.
(b) щодо об'єктивного критерію
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (Білуха проти України, п. 50). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Ferrantelli and Santangelo v. Italy, п. 58).
При цьому сумніви у стороннього спостерігача у безсторонності судді не можуть бути уявними та повинні базуватись на певних фактах. Тобто, підставами для побоювання браку безсторонності повинні слугувати обставини, які можуть викликати у розумної, свідомої людини твердої впевненості у нестачі об'єктивності судді.
Для оцінки існування обставин можливої безсторонності судді ОСОБА_6 суд у першу чергу виходить з законодавчих положень, які визначають порядок вирішення питання про відвід захисника, адже саме в цей момент у адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли підстави для відводу судді.
Так, положення ч. 1, 2 ст. 80 КПК України передбачають можливість заявлення відводу особами, які беруть участь у кримінальному провадженні., зокрема захиснику.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Ознака вмотивованості передбачає, що заява про відвід не може будуватись на припущеннях, натомість вона повинна містити: (1) чіткі аргументи (пояснення, чому особа не може брати участь у кримінальному провадженні); (2) докази (фактичні дані, які доводять існування законних підстав для відводу).
З наведеного слідує, що під час вирішення питання про відвід суд зобов'язаний всебічно дослідити обґрунтованість заявлених підстав та оцінити надані сторонами докази або доводи, щоб гарантувати безсторонність правосуддя.
Повертаючись до підстав для відводу судді, суд зауважує, що суддею ОСОБА_6 , як головуючим у справі, дослідження протоколів допиту свідка ОСОБА_9 зумовлене виконанням вимог щодо застосування належної правової процедури під час вирішення відводу захисника ОСОБА_4 , а саме перевірки доводів заяви прокурора, які, на його думку, унеможливлюють участь захисника у цьому кримінальному провадженні.
Водночас сам факт ознайомлення головуючого з окремими матеріалами в межах вирішення процесуального питання не є автоматичним свідчення упередженості судді, у протилежному випадку це б унеможливило вирішення судом будь-яких питань під час розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, суд не вбачає прояву упередженості у діях судді ОСОБА_6 під час виконання вимог закону щодо порядку вирішення відводу захисника та дослідження доказів, якими цей відвід був обґрунтований.
До того ж слід додати, що подія, з якою захист пов'язує упередженість судді ОСОБА_6 (формування думки щодо очікуваних від свідка показань), виникне у перспективі, зокрема під час майбутнього допиту свідка ОСОБА_9 в ході судового розгляду цього кримінального провадження. Натомість упередженість, як підстава для відводу, має існувати на момент ухвалення судом такого рішення.
Таким чином, суд вважає, що повідомлені у заяві підстави для відводу судді ОСОБА_6 базуються на суб'єктивних міркуваннях та трактуваннях закону стороною захисту.
3.4. Висновки суду
Ураховуючи, що суть заявленого судді ОСОБА_6 відводу зводиться до незгоди сторони захисту із процесуальним порядком вирішення нею відводу захисника та ґрунтується на суб'єктивних припущеннях щодо майбутньої оцінки доказів, у задоволенні заяви адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80-82 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18.02.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1