"07" лютого 2011 р. Справа № 9/46-92.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"
до відповідача -1 Приватного підприємства "Ірома"
до відповідача -2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання договорів недійсними
Суддя Соломка Л. І.
Представники:
від позивача: Омельчук М.М.- юрисконсульт, довіреність № 1421-19 від 23.03.2010р.
від відповідача 1- ПП "Ірома": Олексюк А.Л. - адвокат, довіреність від 20.04.2010р.
від відповідача 2 - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: ОСОБА_3 - адвокат, довіреність від 10.01.2011р.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснено відповідно до ст.22 ГПК України.
Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.
Відповідно до ч 7 ст. 81-1 ГПК України здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: позивач - ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними наступних договорів оренди нежитлового приміщення:
- договір оренди не житлового приміщення з правом передання його в суборенду від 27.03.2004року, укладений між Малим підприємством «Інкомсервіс» та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
- договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 10.04.2004 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та КБ "Західінкомбанк" ТОВ.
- договір оренди не житлового приміщення з правом передання ного в суборенду від 01.02.2005року, укладений між Малим підприємством «Інкомсервіс» та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
- договір оперативної оренди не житлового приміщення від 01.02.2005року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та КБ "Західінкомбанк" ТОВ.
- договір оренди нежитлового приміщення від 03.01.2006 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та КБ Західінкомбанк" ТОВ.
- договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 04.12.2006 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та КБ "Західінкомбанк" ТОВ.
та стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 безпідставно одержані кошти по Договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.04.2004 року, Договору оперативної оренди не житлового приміщення від 01.02.2005 року, Договору оренди нежитлового приміщення від 03.01.2006 року, Договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 04.12.2006 року в розмірі 1 979 630,56 гривень, а також стягнути судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги Банк обґрунтовує тим, що згідно рішення господарського суду Волинської області від 26.04.2010р. у справі №06/31-92 визнано недійсним договір купівлі - продажу №4/12 укладений 04.12.1996р. між КБ "Західінкомбанк" та Малим підприємством «Інкомсервіс» та повернуто у власність банку нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 рішення набрало законної сили з ухваленням постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2010р.. отже, право власності на спірне приміщення від КБ "Західінкомбанк" до МП «Інкомсервіс» не переходило, тому МП «Інкомсервіс» не будучи власником нерухомості незаконно розпорядився даним нерухомим майном, уклавши договори оренди №1 та №2, а пізніше відповідачем - 1 було передано право розпорядження приміщенням відповідачу - 2, який уклав договори суборенди даного приміщення без належних повноважень, умови даних договорів суперечать вимогам цивільного законодавства.
За період з квітня 2004р. по вересень 2007р. Банком на рахунок СПД ФО ОСОБА_1 було безпідставно сплачено орендні платежі на загальну суму 1 979 630,56 грн., тому суми орендної плати підлягають поверненню Банку в порядку передбаченому ч. 2 ст. 208 ГК України та ч. 1ст. 216 ЦК України.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 317, 319, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 134, 207 Господарського кодексу України.
У судовому засіданні 07.02.2011р. представником позивача подано копії листів які направлено відповідачам за вих. №388-19 від 04.02.2011р. на адресу СПД ФО ОСОБА_1 та за вих. №389-19 від 04.02.2011р. ПП ПП "Ірома" відповідно до вимог ухвали суду, а саме додатки документів долучених до позовної заяви.
Відповідачі Приватне підприємство "Ірома" та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у заперечені від 03.02.2011р., позов ПАТ "Західінкомбанк" вважають безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги про визнання недійсними ряду договорів оренди та суборенди будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 які були укладені позивачем з відповідачами в 2004-2006 роках, та стягнення з відповідача 2 - ОСОБА_1 1 979 630,56 грн. сплачених по договорах суборенди орендних платежів ПАТ „Західінкомбанк" обґрунтовує рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2010 року, яким договір купівлі-продажу цієї будівлі від 04.12.1996 року був визнаний недійсним і остання повернута її попередньому власнику - КБ „Західінкомбанк". Однак відповідач не погоджується з правомірністю даних вимог.
Також зазначає, що будь-які документи, які б підтверджували сплату орендних платежів відповідачу 2 попередником позивача у 2004-2006 роках у відповідачів відсутні і їх копій, які позивач додає до позовної заяви, надіслано не було. В зв'язку з цим представником відповідачів 1, 2 в попередньому судовому засіданні було заявлено клопотання про надання копій документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Однак вказана вимога позивачем проігнорована і будь-які документи ,що стосуються розрахунків по орендній платі за будівлю в АДРЕСА_1 між попередниками позивача та відповідача ПП „Ірома" і ФО - підприємцю ОСОБА_1 не надані.
Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 26.04.2010 року та постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2010 року,якою це рішення було залишено в силі і скасована протилежна за змістом постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року,договір купівлі-продажу будівлі в м.Житомирі по вул.Пархоменка,9 від 04.12.1996 року був визнаний недійсним на підставі ст.57 ЦК УРСР в зв'язку з тим, що голова правління КБ „Західінкомбанк",яка від імені останнього укладала цей договір,була визнана не одноособовим органом управління банку як його керівник (як вказано в Статуті Банку), а представником банку, що діяла в порядку добровільного представництва, адже визнання недійсним договору внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною (ст.57 ЦК УРСР, ст.232 ЦК України) може мати місце лише в порядку добровільного представництва-коли одна із сторін діяла через представника,а не через свій орган управління,що чітко і однозначно випливає з самої назви вказаних статей і в усіх науково-практичних коментарях до них,вміщених в різних виданнях як ЦК УРСР 1963 року, так і ЦК України 2003 року.
За таких обставин ПАТ „Західінкомбанк", звертаючись з позовом до суду 14.12.2010 року про визнання недійсними договорів оренди та суборенди , укладених у 2004-2006 роках та повернення сплаченої в цей період орендної плати, пропустив строк позовної давності, який в даному випадку становить три роки і перебіг якого почався не з моменту прийняття рішення суду про визнання недійсним договору купівлі- продажу будівлі, як вбачається з позовної заяви, а від дня укладення оспорюваних договорів орендні суборенди та початку проведення оплати по них. Такий висновок обґрунтовується положеннями ст. ст. 92, 261 ЦК України, які підлягають в даному випадку застосуванню.
Також зазначає, що договір купівлі-продажу будівлі, як сказано в позовній заяві, послужив підставою для укладення пізніше договорів оренди і суборенди цієї будівлі (які, начебто є похідними від договору купівлі-продажу), то в даному випадку необхідно враховувати наступне:
договір купівлі-продажу від 04.12.1996 року, відповідно до рішення суду, був укладений на невигідних для банку умовах внаслідок зловмисної домовленості представника банку ОСОБА_6 з директором МП „Інкомсервіс" Бусолом М.В Тому КБ „Західінкомбанк", який як юридична особа, діючи через свої органи управління, з моменту укладення цього договору не міг не знати про порушення свого права, а саме: невигідність та економічну недоцільність для банку (довірителя) цього договору внаслідок недобросовісного виконання представником (повіреним) даного йому доручення, як це вказано в рішенні господарського суду Волинської області від 24.04.2010 року.
Той факт, що ОСОБА_6 займала в цей час і в наступні періоди до 2008 року, посаду голови правління КБ „Західінкомбанк", в зв'язку з чим банк міг бути позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду за захистом свого права (принаймні, так цю обставину трактує позивач) не може в даному випадку розглядатись як поважна причина пропуску строку позовної давності з огляду на дві наступні обставини:
по-перше, як сказано вище, дії ОСОБА_6 по укладенню договору купівлі-продажу від 04.12.1996 року судом кваліфіковані, як недобросовісні дії представника банку, яка до органів управління останнього,зазначених в ст.29 ЦК УРСР, відношення не має,а, отже,і не могла вплинути на приховування від цих органів факту заподіяння банку шкоди;
по-друге, згідно з Статутом КБ „Західінкомбанк",чинного в період спірних правовідносин,вищим органом управління банку були збори уповноважених представників учасників та Рада банку,яким правління та його голова були підзвітні.Крім цього, в банку працювала ревізійна комісія,яка здійснювала контроль за фінансово-господарською діяльністю банку.
Таким чином,діючи як юридична особа через ці органи, як вказано в ст.92 ЦК України, позивач в особі його попередника не тільки міг (хоча зрозуміло,що саме так і було) ,а й відповідно до своїх установчих документів зобов"язаний був дізнатись про факт укладення невигідного для банку договору купівлі-продажу зазначеної будівлі. І відповідно реагувати.
Оскільки таке реагування проявилось в подальшому в укладенні, після укладення договору купівлі - продажу, договорів оренди і суборенди будівлі, то це може бути розцінене лише як прояв необачності та поверховості в роботі органів управління банку, а, отже, і банку як позивача загалом і аж ніяк не бути кваліфіковане як поважна причина пропуску строку позовної давності цією ж юридичною особою.
На підставі вище викладено в позові ПАТ „Західнкомбанк" відповідачі 1, 2 просять відмовити.
Дослідивши наявні та долучені до матеріалів справи докази та оцінивши той факт, що додатки до позовної заяви згідно листів ПАТ „Західнкомбанк" направлені ПП „Ірома" та СПД ФО ОСОБА_1 лише 04.02.2011р., а також сторонами не виконано вимоги ухвали суду від 17.01.2011р., а саме не зроблено звірку перерахування орендної плати за період з квітня 2004р. по вересень 2007р., так як Банк не надав відповідачам 1, 2 необхідні первині бухгалтерські документи для звірки, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти.
Керуючись ст. 77 України, суд, -
1. Відкласти розгляд справи на 28.02.2011р. на 12 год. 00хв.
2.Зобов'язати відповідачів - СПД ФО ОСОБА_1 та ПП "Ірома" подати суду довідки про включення до ЄДРПОУ.
3.Зобов'язати сторін звірити перерахування орендної плати за період з квітня 2004р. по вересень 2007р., для чого Банку надати відповідачам №1, №2 необхідні первині бухгалтерські документи для звірки. По результатах звірки скласти акт, який подати суду.
Попередити позивача за невиконання вимог ухвали суду позов буде залишений без розгляду.
Попередити відповідачів про застосування штрафу за ухилення від виконання вимог ухвали суду, передбачені п.5 ст.83 ГПК України.
Суддя Л. І. Соломка