21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
08 лютого 2011 р. Справа 8/3/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" (код ЄДРПОУ 33003857, 19401, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Костомарова, 53/А, Черкаська область)
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, адреса реєстрації: 24500, АДРЕСА_1; фактична адреса: 24500, АДРЕСА_2)
про стягнення 21 538,96 грн.
За участю представників:
позивача : не з'явився
відповідача : ОСОБА_2 - за довіреністю
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компнія "Бєлагросервіс" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 538,96 грн., з яких 16 684,89 грн. основного боргу, 1 518,10 грн. пені, 3 336,96 грн. штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним. 31.03.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 3/150, відповідно до умов якого, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 684,89 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого заборгував позивачу 16 684,89 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу 1 518,10 грн. пені та 3 336,96 грн. штрафу. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 11.01.2011 р. порушено провадження у справі № 8/3/2011/5003 з призначенням її до розгляду на 08.02.2011 р..
В судовому засіданні 08.02.2011 р. представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції позивачу 18.01.2011 р. за № 20500390, поштою направив витребувані судом документи.
Відсутність представника позивач не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
31.03.2010 р. між ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" (продавець) та ПП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 3/150. Даним договором передбачено наступне: у відповідності з цим договором продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до вантажної, спеціальної та тракторної техніки, в подальшому іменовані "товар", відповідно до рахунків-фактур і видаткових накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість товару і які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1.); кількість та асортимент товару передбачається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1.); продавець зобов'язаний передати товар в строки додатково погоджені з покупцем на умовах згідно Інкотермс - 2000: DDР: склад покупця (п.5.1.); обов'язки щодо передачі товару вважаються виконаними з моменту передачі товару згідно з видатковою накладною від продавця покупцю (п.5.2.); товар постачається окремими партіями (п.5.3.); датою поставки окремої партії товару є дата виписки продавцем відповідної видаткової накладної, яка також є специфікацією до даного договору (п.5.4.); покупець зобов'язаний перерахувати повну (100%) оплату за товар на поточний рахунок продавця у розмірі визначеному у видатковій накладній протягом 14 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару (п.6.1.); у випадку порушення строків оплати товару, визначених п.6.1. даного договору, на письмову вимогу продавця покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (п.7.11.); у випадку порушення строків оплати товару, визначених п.6.1. даного договору, на письмову вимогу продавця покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченої заборгованості (п.7.12.); сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов'язань (п.7.13.); договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р. але в будь-якому випадку до завершення всіх розрахунків за даним договором (п.11.3.).
На виконання умов договору, ОСОБА_1 на підставі довіреності серії ГАО № 525511 від 12.04.2010р. від ТОВ "АПК "Белагросервіс" отримала товар на загальну суму 18 684,89 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000773 від 12.04.2010 р. (а.с.12-15).
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши відповідачу 2 000 грн., що стверджується банківською випискою, наданою позивачем.
Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість (а.с.17-23).
В заяві № 4 від 12.05.2010 р. відповідач просив розстрочити борг за поставлений товар з 12.05.2010 р. по 25.05.2010 р. у зв'язку з важким фінансовим становищем та економічною кризою, оплату боргу гарантував (а.с.24).
Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві нараховано до стягнення 1 518,10 грн. пені та 3 336,96 грн. штрафу, розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 16 684,89 грн.. Всього з відповідача належить стягнути 21 538,96 грн. (а.с.26-28).
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки та купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.712ч.2 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором , законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за придбаний товар , визнав розмір заборгованості та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до умов договору.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 16 684,89 грн. основного боргу, штрафу в сумі 3 336,96грн., пені в сумі 1 518,1грн. підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором,довіреністю, видатковою накладною, банківською випискою, письмовими розрахунками сум належних до стягнення.
Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" 16 684,89 грн. боргу, 1 518,10 грн. пені та 3 336,96 грн. штрафу, 215,40 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 лютого 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (19401, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Костомарова, 53/А, Черкаська область)